«Нас запросив Назар Білик, він отримав це замовлення. Ми сконтактувалися і спробували зробити разом перші ескізи. Дійшли до якогось рішення, показали Управлінню і вони з кількох варіантів обрали один. Вони одразу все погодили, сказали — працюємо. Ми були трохи шоковані, що так все швидко вирішилось. Ми працювали з 2024 року, на концепцію і втілення проєкту пішов майже 1 рік», — розповідає про процес створення меморіалу в коментарі PRAGMATIKA.MEDIA архітектор Андрій Лесюк.
Фото: Дмитро Колос, Guess Line Architects
Місце памʼяті складається з двох видовжених стел, які здіймаються ніби крила, що застигли в русі. Їхня поверхня — це не просто рельєф, а історія боротьби, яка оживає в грі світла і тіні. Вона уособлює опір, силу та стійкість. Це відбиток важкої, але героїчної праці розвідників.
У світлі дня гра тіней на поверхні робить ці форми ще більш виразними, а вночі м’яке підсвічування підкреслює їхню глибину й додає відчуття містичності.
Між стелами — простір спокою, де можна зупинитися й відчути зв’язок з тими, хто більше не повернеться. На внутрішніх стінах — імена всіх загиблих розвідників, щоб зберегти пам’ять про подвиг кожного з них для наступних поколінь.
«Скульптура — це авторство Назара беззаперечне. А меморіал — це наша спільна робота, ми як архітектори доповнювали простір, його форму, разом знайшли ці об’єми. Освітлення, ландшафт — це все разом спільно пророблялося й погоджувалося. Ми дуже тісно працювали, обговорювали навіть ті речі, які від нас не залежали. Це була абсолютна синергія скульптури та архітектури», — зазначає Лесюк.
Фото: Дмитро Колос, Guess Line Architects
Якщо подивитися на меморіал зверху, його форма нагадує око – символ пильності, непомітної, але постійної присутності. Це символічне рішення підкреслює неперервний нагляд та захист, який забезпечує розвідка. Коло в центрі — символ вічності — слугує місцем для покладання квітів.
«Дві стели утворюють такий камерний простір для занурення — їхня просторова форма насправді довільна для інтерпретації. Хтось може побачити око, іншим здається, що це крила. Саме ж скульптурне оздоблення символізує вир подій та стихій, у яких працюють розвідники — вир піску, шуму, води, повітря, подвигів військових, які виконували свої задачі. Гасло розвідки — ”На землі, на воді й у небі”, відповідно це символи цих стихій, які поєднуються у такому коловороті. І меморіал ніби фіксує подвиг розвідників», — додає Андрій Лесюк.
Фото: Дмитро Колос, Guess Line Architects
Попри те, що простір має невелику площу, він сегментований на різні зони — там є ландшафт, озеленення, камерні простори для відпочинку, сценарій закликає зануритись, замислитись та відчути складність шляху розвідників.
Стели виготовлені з довговічних композитних матеріалів, стійких до часу й природних стихій.
За словами Андрія Лесюка, меморіал розташований на закритому об’єкті. «Ми запитували, чи можуть відкрити його колись для відвідувачів. Нам сказали, що це станеться вже після завершення бойових дій. Однак, туди плануються екскурсії», — розповів він.
Читайте також:
У Львові зведуть нову православну церкву вперше за 130 років: результати архітектурного конкурсу