Materia Lab представили у Львові меморіальний павільйон із пресованого ґрунту

Цей матеріал водночас сучасний і, мабуть, найдавніший у світі. Споруди з суміші глини та піску, іноді з додаванням рослинних волокон, зводилися на всіх континентах ще з часів перших поселень у Месопотамії. В Україні ж образ глиняної хати-мазанки є знаковим для традиційної архітектури. Проте у ХХ столітті будівництво з будівництво з ґрунту майже припинилося — його витіснили цемент та бетон на тлі глобальної індустріалізації. Однак сьогодні цей матеріал повертається. У Німеччині, Франції, Бельгії та багатьох інших європейських країнах він опинився у центрі дискусій про стале будівництво. Архітектори знову відкривають для себе ґрунт як сучасний, надійний і екологічний ресурс. Львівський павільйон вписується у цей глобальний рух, але водночас відповідає на власний, український контекст, втілюючи роздуми про пам’ять, травму та надію на відновлення.

Для будівництва використовують нижні, неродючі шари ґрунту, що складаються переважно з піску та глини. Сучасні інженери та архітектори звертають увагу на цей матеріал завдяки його унікальним властивостям. Зокрема, необпалена глина здатна регулювати мікроклімат приміщення: вона вбирає надлишкову вологу й віддає її назад, забезпечуючи комфорт перебування в просторі. Та головна перевага полягає в ощадливості виробництва. На відміну від керамічної цегли, що випалюється при температурі до 1000 °C, або цементу, для виробництва якого клінкер обпалюють при близько 1400 °C, пресовані земляні блоки висихають природним шляхом. Це значно зменшує їхній вуглецевий слід і робить їх одним із найбільш екологічних будівельних матеріалів.

Особливу цінність має і походження ресурсів. Замість видобування глини та піску в кар’єрах, для виготовлення земляних блоків можна використовувати ґрунт, що залишається після земляних робіт. Тонни землі, які виймають під час створення котлованів, у кращому випадку йдуть на підсипку доріг, але здебільшого вивозяться на сміттєзвалища. Таким чином природний, чистий матеріал, що був невід’ємною частиною екосистеми міста, перетворюється на відходи, тоді як для виробництва нових будматеріалів продовжують виснажувати природні ресурси. Перетворюючи ж такі «відходи» на будівельний матеріал, можна не лише зберегти сировину, а й суттєво скоротити витрати на логістику: як на вивезення ґрунту, так і на транспортування нових ресурсів.

Для земляних блоків львівського павільйону використали ґрунт із котловану муніципального житла на вулиці Миколайчука. Архітекторам було важливо показати, що локальна земля може стати надійним, естетичним і водночас екологічно чистим матеріалом. Майже всі елементи конструкції павільйону були знайдені в радіусі 20 кілометрів від Львова. Для цоколя під основним муруванням було використано стару австрійську цеглу. Фундаментні блоки надійшли із демонтованої будівлі на Погулянці. Структура даху частково зібрана із деревини та металу, врятованих із пошкодженого обстрілом будинку на вулиці Коновальця. Для розчину використали пісок із кар’єру в Давидові. Використання нових матеріалів було зведене до мінімуму, а від цементу та нового бетону повністю відмовилися.

Глина має бути захищена від надмірної вологи, чого вдалось досягти завдяки великому даху та цоколю, а поверхні павільйону вкриті натуральними захисними речовинами. Одна з колон містить домішки вапна у розчині, що підвищує її стійкість до води, інші елементи вкриті сумішшю лляної олії, бджолиного воску та каніфолі. Матеріал лишається чутливим до вологи, але саме ця особливість робить його придатним до безкінечного повторного використання. Природні матеріали, як-от земляні блоки, неодмінно проявлять відбиток часу, реагуючи на клімат та життя навколо. Цей павільйон не є статичним монументом. Він був створений, щоб проживати зміни. Це експеримент, у якому матеріали, клімат і час є співавторами архітектури.

В Україні використання ґрунту як будівельного матеріалу має особливі виклики у контексті війни з росією. Величезні площі землі забруднені внаслідок воєнних дій. Страждають природні ландшафти, сільське господарство і міські території, які й до війни часто були забруднені промисловими викидами. Дослідники з організації Materia Lab та автори павільйону, Анна Помазанна й Михайло Шевченко, працюють над тим, як перетворювати такі маси забрудненого ґрунту на безпечний будівельний матеріал. Їхньою метою є створення технології, що зможе  вилучати ґрунт із ландшафту, нейтралізувати токсичні домішки та не допустити подальшого поширення забрудників.

У співпраці з німецькою організацією Bauhaus Earth та фондом Experimental було запущено проєкт Grunt. У його рамках і з’явився павільйон у Замарстинівському сквері на Підзамчі. Проєкт реалізували за підтримки Львівської міської ради, а до будівництва долучилися студенти та студентки Харківської школи архітектури.

З 16 жовтня у Львові відкриється виставка, що представить результати проєкту, — у Центрі міської мобільності за адресою: вулиця Бандери, 24.

 

 

Читайте також:

Дні сучасного українського дизайну: як пройшов 3 сезон ДВРЗ Design Days у Києві

В Києві завершили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

«Полюбити навчання»: Big City Lab показали, який вигляд матимуть класи та лабораторії Нової української школи