Луцькі урбаністи презентували концепцію екопарку в долині річок Стир і Топілля

/ Урбаністика /

 

ГО «місто.ребут» у співпраці з Молодіжною радою при Підгайцівській сільській раді представили концепцію Екопарку в долині річок Стир і Топілля — бачення розвитку зеленої території поблизу Луцька, що поєднує охорону довкілля, відпочинок і культуру взаємодії громади з природою.

Контекст і виклик

Долина річок Стир і Топілля розташована лише за 3 км від Луцька й входить до Смарагдової мережі — європейської системи збереження біорізноманіття. Її водно-болотні угіддя регулюють рівень води, очищують її та формують мікроклімат.

Початковий запит громади був простий — створити місце для купання та відпочинку. Але в процесі дослідження команда «місто.ребут» побачила глибшу проблему: те, що приваблює людей у долині — дика природа — поступово зникає під людським впливом.

Фото надане ГО “місто.ребут”

Це стало відправною точкою для нового підходу — створення простору, який одночасно задовольняє потреби громади та підтримує природний баланс.

Концепція: “збереження як форма використання”

Розроблена концепція базується на результатах спільного дослідження з Волинським національним університетом, яке виявило понад 80 видів рослин і 60 видів тварин на території. Ці спостереження визначили принцип: використання природи можливе лише через її збереження.

Основні напрями концепції:

  1. Природний каркас.
    Формується система екостежок і дерев’яних містків, що не створюють один головний маршрут, а навпаки — розосереджують потоки відвідувачів, зменшуючи тиск на екосистему.
    Така структура допомагає людям відкривати долину без шкоди для її природних процесів.

  2. Простір для спільнот.
    Передбачено відкриту платформу — багатофункціональний майданчик для воркшопів, лекцій, спортивних занять чи звичайних зустрічей.
    Його головна ідея — створити місце, яке об’єднує людей навколо природи, а не навпаки.

  3. Послідовність дій.
    Усі рішення розташовані за пріоритетами:
  • спочатку — формування зв’язку громади з долиною, залучення мешканців;

  • потім — технічні втручання, що впорядковують відвідування;

  • у перспективі — сталі процеси: екопросвіта, партнерства, природне господарювання.

Концепція передбачає розвиток долини без масштабного будівництва: мінімальні втручання, природні матеріали, локальні види рослин. Природа задає пріоритет, а люди стають її союзниками.

Зображення надане ГО “місто.ребут”

Процес співпраці: від партисипації до спільноти

Робота над Екопарком почалась у 2024 році, коли Молодіжна рада Підгайців звернулася до ГО «місто.ребут» із запитом на облаштування прибережжя. Відповіддю став процес — партисипативна розробка концепції разом із місцевими жителями.

Подія «Побачення з долиною» стала першим відкритим діалогом між людьми та природою. Учасники разом прибирали територію, проходили маршрут із екологом Володимиром Радзієм, мапували ідеї. Це стало не лише дослідницькою акцією, а точкою формування довіри.

Щоб продовжити розмову, команда організувала мандрівні виставки у релігійних громадах — просторах, де мешканці почуваються безпечно й відкрито. Там обговорювали, як поєднати релігійне, побутове й природне життя громади.

Фото надане ГО “місто.ребут”

Проєкт показав, що найскладніше не спроєктувати простір, а навчитися взаємодіяти. Мешканці пробували себе в амплуа співтворців рішень, а муніципалітет – у ролі уважного слухача. Так поступово формується довіра у спільноти, яка може сама ініціювати зміни.

«Ми намагалися донести громаді та муніципалітету про те, що важливо чути одне одного. Це не підхід “знизу вгору” чи “згори вниз”, а третій шлях — коли люди беруть відповідальність разом та діють», — архітектор та урбаніст ГО «місто.ребут» Тарас Дацюк

Міжнародна підтримка та обмін досвідом

Серед 91 заявки з усієї України Підгайці стали однією з трьох громад-переможців програми Ro3kvit.

Підтримка дала змогу провести екологічну оцінку, залучити експертів із Нідерландів та створити концепцію, що поєднує наукову точність і соціальну глибину.

Зображення надане ГО “місто.ребут”

Ментори з Ro3kvit, INBO, STIPO та Play the City супроводжували команду Підгайців упродовж усього процесу — від розробки партисипаційних програм до навчання в Амстердамі, де українські громади спільно з нідерландськими урбаністами працювали над майбутнім своїх міст.

Що далі?

Розроблена концепція передається Підгайцівській сільській раді для інтеграції у стратегію розвитку рекреаційних зон громади. Наступний етап — робота з екологами, урбаністами й ландшафтними архітекторами над конкретними рішеннями та пошук фінансування для реалізації.

Зображення надане ГО “місто.ребут”

Водночас ГО  продовжить підтримувати процес спільної присутності громади в долині — через освітні події, амбасадорів і місцеві ініціативи.

Проєкт створено в межах програми «Спільноти — серце міських перетворень» за підтримки Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine та нідерландської архітектурно-планувальної компанії INBO.

 

 

Читайте також:

Urban Reform презентував пілотний проєкт відновлення екопарку Мужеловський в Ірпені, який відстояла громада

У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій

Від слів до дій: урбаністи запропонували дизайн-код для Луцька на прикладі фасаду будівлі на головній вулиці міста