“Костянтинівська школа №16 працює 60 років. Вона віддалена від центра міста, тому для дітей була не тільки храмом науки, а й центром розваг. Росія поцілила в саме серце нашого закладу, але воно продовжує битися тисячами сердець її випускників, працівників та учнів”, — розповіла журналістці “Свій дім” директорка школи Тетяна Потримай.
Телефон був “гарячим” від повідомлень та дзвінків
24 лютого 2022 року мешканці Костянтинівки Донецької області прокинулись від гучного вибуху. У прифронтовому містечку такі звуки чули не вперше, але це було щось інше.
Колаж наданий платформою “Свій дім”
“О 5:30 у мене задзвонив телефон, стурбованим голосом вчителька географії сказала: “Тетяно Володимирівно, повномасштабне вторгнення, війна!”. А моя донька повідомила, що росія завдала масованого ракетного удару по Харкову. У це важко було повірити. А далі я була весь час в новинах і телефоні, який був “гарячим” від смс та дзвінків. У голові крутились уривки фраз: “Необхідно взяти себе в руки. Без паніки. Треба надати розпорядження, що робити працівникам та дітям”, — пригадує директорка.
Цього дня вчителі проводили онлайн-уроки за розкладом, намагалися заспокоїти учнів, пояснити, як поводитися у випадку артилерійського або ракетного обстрілу.
Колаж наданий платформою “Свій дім”
З 28 лютого школа пішла на позачергові канікули, а 14 березня відновила дистанційне навчання.
“Ми зрозуміли, що в нас більше немає школи”
Перший обстріл закладу відбувся 9 липня 2022 року. Тоді постраждали вікна та частина покрівлі. Вчителям вдалося прибрали скло, уламки та закрити діри плівкою.
Через рік, вночі 17 липня, дві російські ракети влучили в будівлю Костянтинівської школи №16.
Колаж наданий платформою “Свій дім”
“Як стало гучно, люди почали писати в місцевих чатах, що був обстріл і дивилися звідки йде дим. Вранці хтось зробив фото і ми зрозуміли, що більше в нас немає школи”. Після обстрілу один проліт повністю зруйнований, обвалилися кабінети з четвертого по перший поверхи. З іншої сторони була котельня. Там залишилася одна стіна.
Через деякий час в будівлі спалахнула пожежа. Але не через обстріли. “Скоріше за все зайнялися дерев’яні конструкції, які впали зверху”. Вогонь був великий, але пожежники його загасили.
Колаж наданий платформою “Свій дім”
“Школу буде важко відновити. Навіть не знаю поки, чи це можливо. Зараз ми не можемо провести оцінку пошкоджень через близькість фронту. В Костянтинівці зруйнованих шкіл більше, ніж вцілілих. Але мені здається, що наша постраждала найсильніше”.
“Багато вчителів — це наші колишні випускники”
До повномасштабного вторгнення в 14 класах Костянтинівського ЗЗСО №16 навчалися 344 учні, працювало 27 учителів та 16 технічних працівників. Після початку великої війни навчальний заклад об’єднали з Костянтинівською школою №8.
Колаж наданий платформою “Свій дім”
“Особливість нашої школи в тому, що багато її вчителів — це колишні випускники. І я також. Працюю в закладі з 1993 року, директором — з 2019-го. За останні роки до війни ми відремонтували хол, відновили пожежну сигналізацію, придбали нове обладнання для їдальні, побудували паркан. Намагалися зробити все, щоб покращити матеріальну базу закладу своїми силами та залучаючи різні фонди”.
На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета