ЮНЕСКО запустили віртуальний музей викрадених артефактів

Віртуальний музей ЮНЕСКО викрадених культурних об’єктів, де будуть представлені 600 артефактів, які зникли або були викрадені, спроєктував лауреат Прітцкерівської премії Дьєбедо Франсіс Кере.

Музей виконаний у природній колірній палітрі і створений для підвищення обізнаності про незаконну торгівлю культурними цінностями у світі. Предмети були відібрані з бази даних Інтерполу, пише Dezeen.

Візуалізації: Kéré Architecture

Кере, який родом з Буркіна-Фасо та заснував берлінську студію Kéré Architecture у 2005 році, прагнув показати вплив втрати культурної спадщини на громади через Віртуальний музей ЮНЕСКО.

«Як архітектор із країни, що була колонізована, і чий мистецький спадок, скарби та історичні артефакти були вкрадені, моя мета — привернути увагу до важливості культурної спадщини та наслідків її втрати», — зазначив Кере.

Він додав, що ці об’єкти не просто мистецтво для демонстрації: «Багато з них виконували практичні функції, слугували інструментами комунікації або духовно об’єднували громади. Усвідомлення цього допомагає зрозуміти, як такі втрати впливають на нас усіх у світі. Репатріація та повернення артефактів поглиблюють розуміння різних культур».

Візуалізації: Kéré Architecture

При вході на сайт відвідувачі бачать глобус на зеленому пагорбі. Усередині глобуса розташований амфітеатр із напівкруглою аудиторією та підсвіткою, що веде до Залу повернення та реституції, де представлені раніше загублені та відновлені об’єкти.

У центрі амфітеатру розташована спіральна форма, яка містить Галерею викрадених культурних об’єктів, виконану як абстрактний пандус, що розгалужується на зони, присвячені різним регіонам світу. Відвідувачі можуть переглядати кластерні групи артефактів або заходити в регіональні зони, які нагадують кімнати з арковими вікнами та круглими світловими люками.

«У галереях багато прорізів для світла, — пояснює Кере. — Вони символізують викрадені об’єкти, які залишили тріщини у громадах та регіонах».

Візуалізації: Kéré Architecture

Концепція музею ґрунтується на баобабі, символі стійкості для багатьох африканських спільнот. «Дерево має коріння, стовбур і крону — ми бачимо стовбур і крону, а коріння залишаються прихованими, забезпечуючи стабільність і живлення. Культурна спадщина — це коріння спільнот, і його втрата позбавляє основ для розвитку, добробуту та щастя», — зазначив архітектор.

Хоча віртуальний дизайн дає більше творчої свободи, Кере прагнув створити простий і зрозумілий для відвідувачів проєкт, що дозволяє встановити емоційний зв’язок із музейними об’єктами.

 

 

 

Читайте також:

Провал кібербезпеки: паролем системи відеоспостереження Лувру був… “Лувр”

ГУР зафіксував понад 170 випадків викрадення української культурної спадщини росіянами

На виставці Далі в Італії конфіскували 21 роботу через підозру у підробці