Одним із флагманів нового підходу є вітропарк Kriegers Flak у Балтійському морі — найбільший береговий вітровий парк Данії, що також виконує роль енергетичного мосту між Данією та Німеччиною. Він сприяє балансуванню цін на електроенергію та зміцнює енергетичну безпеку обох країн, забезпечуючи альтернативу викопному паливу, пише Euronews.
Вітропарк Kriegers Flak в морі виконує роль енергетичного мосту між Данією та Німеччиною, зміцнюючи енергетичну безпеку та зменшуючи залежність від викопного палива. Фото: Euronews
«Європі потрібно більше власної відновлюваної енергії, — коментує Джайлс Діксон, CEO організації WindEurope, що об’єднує понад 600 компаній. — Це основа енергетичної, економічної та національної безпеки».
Нині офшорна потужність ЄС становить близько 20 ГВт, а до 2050 року Євросоюз планує збільшити її до 360 ГВт. Це масштабний проєкт, що спирається на політичну підтримку та стрімке впровадження інновацій.
У данському порту Есб’єрг уже зараз видно обриси майбутнього. Звідси шведська компанія Vattenfall дистанційно керує понад 1200 турбінами у чотирьох країнах. Алгоритми дедалі більше беруть на себе керування, а автоматизація — ключ до ефективного масштабування.
«Одне з головних завдань — логістика. Берегові вітропарки потребують багато простору. Тому портам, як наш, доводиться розширюватися», — каже CEO порту Есб’єрг Денніс Юль Педерсен.
Будівництво в морі — недешева історія. Спеціалізовані судна, як-от Wind Osprey, обладнані гігантськими кранами, що можуть монтувати все більші турбіни, працюють за сотні тисяч євро на добу. А обслуговування морських турбін — це ще й складність доступу, погодні ризики та солоні бризки, які швидко зношують обладнання.
«Вартість обслуговування може становити до третини загальних витрат виробництва енергії», — пояснює професор енергетичних систем із Технічного університету Делфта Саймон Вотсон.
Роботи, як-от ті, що створює компанія Aerones, здатні безпечніше й ефективніше за людей інспектувати та ремонтувати лопаті турбін. Фото: Euronews
Роботи замість людей
Щоб зменшити витрати та ризики, галузь звертається до робототехніки. Латвійська компанія Aerones створила унікальних роботів, які можуть швидко підійматися на турбіни, шліфувати, фарбувати та перевіряти лопаті на пошкодження.
«Довжина лопатей уже перевищує 120 метрів, — каже CEO Aerones Дайніс Крузе. — Наші роботи працюють швидше за людей і значно скорочують час простою турбін».
Компанія виробляє десятки таких пристроїв щомісяця, а в майбутньому планує створення автономних систем, які працюватимуть під наглядом, а не прямим управлінням операторів.
Попри всі виклики, галузь зростає. На щорічному форумі WindEurope у Копенгагені показали, як глибоко інвестиції, дослідження та співпраця між країнами змінюють енергетичний ландшафт.
Європейський вітроенергетичний сектор стрімко зростає — до 2030 року очікується понад 900 000 робочих місць і €100 мільярдів щорічного прибутку. Фото: Euronews
«Це нові робочі місця, економічне зростання, локальні інвестиції — усе, що приходить разом із будівництвом, експлуатацією турбін і розвитком енергетичної інфраструктури», — підкреслює Джайлс Діксон.
До 2030 року європейська вітроенергетика може забезпечити роботою понад 900 тисяч людей і внести понад 100 млрд євро у ВВП ЄС.
Читайте також:
Дощ як джерело енергії: вчені навчилися отримувати електрику з крапель води