Вежа заввишки 423 метри містить 95 000 тонн сталі — на 60% більше, ніж Емпайр-Стейт-Білдінг, хоча має лише 60 поверхів. За підрахунками інженерів, якби цю сталь витягнути у тонку смугу, її вистачило б, щоб двічі оперезати Землю. Такий масштаб робить проєкт одним із найбільш ресурсозатратних і найсуперечливіших у сучасній архітектурі, йдеться в матеріалі The Guardian.
Фото: Max Touhey / JPMorganChase
Будівля вивищується над вулицею на величезних сталевих колонах, що розходяться “пальцями” й ніби тримають конструкцію над землею. Простір навколо — формально громадський, але фактично незручний для перебування.
З боку Медісон-авеню фасад зустрічає перехожих гранітною “скелею” — мистецьким об’єктом Майї Лін, який візуально нагадує декорації тематичного парку.
У вестибюлі на 24 метри вгору здіймаються стіни з травертину, а над сходами у штучному вітрі майоріє гігантський американський прапор. Так автор задумав “передавати” атмосферу ззовні, хоча на вулиці може бути повний штиль.
Фото: Nigel Young / Foster + Partners
Стратегія JP Morgan очевидна: повернути співробітників в офіс. У будівлі передбачено все — від фітнес-центру й медичного кабінету до 19 закладів харчування й навіть паба. Офіси із динамічним освітленням, системи контролю мікроклімату, повна відокремленість від зовнішнього середовища — усе це створює “корпоративну екосистему”, з якою працювати віддалено точно не захочеться.
Водночас світлини відкритих офісів у соцмережах викликали критику: планування порівнювали з фабриками або офісами 1950-х. Попри заяви про “простір без колон”, всередині все ж проходять масивні сталеві ферми, що ставить під сумнів логіку конструкції.
Особливе обурення архітекторів викликає те, що заради нового хмарочоса знесли модерністську будівлю Union Carbide (1960), яку лише у 2012 році JP Morgan повністю відремонтував і називав “найбільшим зеленим оновленням” офісної будівлі у світі. Через сім років її знищили, щоб побудувати вдвічі вищий об’єкт із майже тією ж кількістю поверхів.
Фото: Nigel Young / Foster + Partners
Проєкт JP Morgan у Нью-Йорку став архітектурним символом корпоративної сили, економічної нерівності та екологічної нераціональності, пише видання. Якщо тренд на “гігантоманію” набере обертів, європейські міста ризикують повторити долю Мангеттена — з втратою історичної забудови, людського масштабу і зростанням екологічного навантаження.
Мало хто міг передбачити, який кумулятивний ефект матиме запуск будівництва такого масштабу. Вежа JP Morgan — не поодинокий випадок, а лише перша з нового покоління «стероїдних» супервисоток. Нещодавно було схвалено проєкт ще більшої башти — 487 метрів заввишки та 62 поверхи — за адресою 350 Park Avenue неподалік. Її також спроєктували Foster + Partners, знову у вигляді кількох з’єднаних між собою веж.
Фото: Nigel Young
SOM отримали дозвіл на подібного монстра за адресою 175 Park Avenue — він пробиватиме землю «віялом» колон, що сходяться в одну точку. Ця частина Мідтауну невдовзі може перетворитися на купу роздутих банкірів, які кидають дедалі довші тіні на каньйони Мангеттена, затираючи краєвиди на улюблені вершини міста і розчавлюючи під собою покоління красивих, придатних до використання будівель.
Для тих, хто стежить за цим здалеку, доля Нью-Йорка може здаватися не надто важливою. Це місто давно формується силами неконтрольованого капіталу, де форма підкоряється фінансам, а власники землі будують «за правом», не зважаючи на громадян. Але бронзовий гігант Фостера — це лише прелюдія до того, що може з’явитися в Лондоні, причому в ще масштабнішому вигляді.
Фото: Nigel Young
Минулого тижня JP Morgan оголосив про початок робіт над європейською штаб-квартирою площею 280 000 м² у Canary Wharf — це буде найбільша офісна будівля британської столиці, більша за площою, ніж Shard, Gherkin і Walkie-Talkie разом узяті. Дизайн, також створений Foster + Partners, поки що показали лише частково — фрагмент кута першого поверху з вигнутими бронзовими ламелями, що охоплюють опуклу скляну форму.
Читайте також:
13 українських проєктів номіновані на премію Mies van der Rohe 2026
Дитяча лікарня у Цюриху стала головним архітектурним проєктом року за версією Dezeen Awards 2025