Ця криниця розташована неподалік колишнього вірменського храму 1551 року і зовні виглядає як звичайне подільське джерело «цюркач»: невисокий кам’яний мур із чавунною трубою, з якої постійно цюрчить вода. Однак насправді, як повідомив засновник проєкту Роман Маленков, це — складна гідроспоруда, зведена вірменською громадою Язловця ще у XVII столітті.
Підземна частина криниці залишається прихованою від людського ока: вода спершу збирається у великому підземному резервуарі, куди надходить із джерела, схованого у невеликій мурованій споруді, схожій на сільський льох.
«Двері зачинені на замок, і мало хто знає, що приховано всередині. Та й мало хто цікавиться – адже виглядає як звичайний погріб», – зазначає Роман Маленков.
Саме там дослідникам і вдалося знайти різьблену кам’яну плиту з написами латинською та вірменською мовами.
Верх таблиці прикрашає зображення птаха (орла або голуба) з розпростертими крилами, під яким — хрест, оздоблений химерним рослинним декором. Далі — два написи:
- Латинською:
«Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 р.» - Вірменською:
«Цей хрест і побудоване джерело — роботи Акопа та його брата Степана. Закінчені по вірменському літочисленню 1000 і 60 року. Абрам [майстер-різьбяр по каменю] виконав з відданістю»
На плиті також зазначено дату 1787 року, що, ймовірно, вказує на час реконструкції споруди.
Дослідники зазначають, що фундаційні таблиці зазвичай зустрічаються на храмах або замках, проте подібна таблиця на криниці — унікальне явище.
Читайте також:
У Львові власника зобовʼязали відновити автентичні двері в будинку-памʼятці


