Маяки історично мають чітку функціональну роль і виразну просторову присутність: як поодинокі вертикальні домінанти на межі суші й води, вони слугують навігаційними орієнтирами та формують сприйняття ландшафту. У проєкті PHARE YLLIAM архітектори зберігають цю логіку, водночас переосмислюючи її відповідно до контексту міського порту, пише Designboom.
Фото: Dylan Perrenoud
На відміну від класичних прибережних локацій із драматичними скелями чи відкритим рельєфом, набережна Женеви характеризується контрольованим і спокійним середовищем. Тому BUREAU свідомо підкреслює інфраструктурний характер споруди, а не відтворює знайомий силует традиційного маяка. Розташований серед кам’яного укріплення берега, об’єкт сприймається як частина цілісної системи гавані, а не як ізольований символ.
Фото: Dylan Perrenoud
Форма маяка відсилає до гіперболоїдних конструкцій. Архітектори запозичили принципи конструктивної ефективності, прозорості та легкості, створивши ґратчасту структуру, яка змінює візуальне сприйняття залежно від освітлення та атмосферних умов. Завдяки цьому маяк то виразно окреслюється на тлі пейзажу, то майже розчиняється в ньому. Вертикаль доповнює масивна мінеральна основа — сучасна інтерпретація кам’яних блоків, що формують лінію берега.
Фото: Dylan Perrenoud
Проєкт також вибудовує нову просторову послідовність уздовж виходу в озеро. Внутрішня програма маяка розміщена на трьох рівнях. Нижній рівень — захищений простір із панорамним прорізом у бік води.
Вище розташована компактна «кабінна» зона з круговим оглядом на 360 градусів. Ключовим функціональним елементом є рухомий ліхтар на вершині споруди, інтегрований у конструктивні опори та здатний підійматися або опускатися залежно від експлуатаційних і природних умов.
Читайте також:
Кам’яний будинок у Шотландії став кращим будинком року за версією RIBA 2025
Монстр Мангеттена: що не так із новим хмарочосом JP Morgan від Нормана Фостера