Як пише The Guardian, мета ініціативи — популяризувати низьковуглецеве будівництво та закріпити за бамбуком статус повноцінного конструктивного матеріалу.
У світі вже є приклади сміливого використання бамбука. Так, в аеропорту Кемпегоуда в Бенгалуру (Індія) бамбукові труби формують стелю та колони термінала. У північно-східному Китаї збудували понад 20-метрову Ninghai Bamboo Tower — її називають першою у світі «висотною» спорудою з інженерного бамбука. А в Green School на Балі бамбукова арка слугує спортивною залою і стала символом нової хвилі сталої архітектури.
Арка в Green School на Балі, Індонезія. Фото: Institute of Structural Engineers
У Колумбії та на Філіппінах композитні бамбукові стіни показали стійкість до землетрусів та екстремальних погодних умов, що дозволило створювати доступне й безпечне житло з локальних матеріалів.
За даними досліджень, у 2022 році будівельна галузь спричинила третину глобальних викидів CO₂, понад половина з яких пов’язана з виробництвом цементу та цементовмісних матеріалів. На тлі урбанізації постає питання: як задовольнити попит на інфраструктуру, не виходячи за межі кліматичних цілей.
Бамбук росте значно швидше за деревину — від трьох до шести років, тоді як зростання деревини вимірюється десятиліттями. Великі види бамбука особливо придатні для будівництва.
«Усе, що можна зробити з дерева, можна зробити і з бамбука», — зазначає Ніл Томас, директор британської інженерної компанії Atelier One, яка працювала над проєктом Green School.
Попри довгу історію використання бамбука в будівництві, автори посібника говорять про «прогалини в знаннях», що заважають повною мірою використовувати його потенціал — зокрема через вплив колоніальної спадщини на технічну освіту.
Приклад використання бамбука в інтер’єрі житлового будинку. Фото: CASSA
Співавтор посібника і доцент гуманітарної інженерії Університету Воріка Девід Трухільйо сподівається, що документ допоможе інженерам активніше використовувати бамбук. Він широко доступний у тропічному та субтропічному кліматі. А зміни клімату в Середземномор’ї сприяли вирощуванню великих видів бамбука навіть у Португалії, що потенційно відкриває шлях до ширшого використання матеріалу в Європі.
Бамбук поки що не рекомендують для будівель вище двох поверхів, однак фахівці наголошують: споруди з нього фактично стають сховищами вуглецю. Крім того, вирощування бамбука допомагає відновлювати ґрунти, виснажені монокультурами, і майже не потребує пестицидів та добрив.
Будинок Torogan із використанням бамбука в Букідноні, Філіппіни. Фото: Base Bahay Foundation Inc
«Перехід від вуглецеємних матеріалів до низьковуглецевих або навіть вуглецьфіксуючих — дуже розумний спосіб зменшити викиди, пов’язані з урбанізацією», — каже Трухільйо.
Автори посібника сподіваються, що його включать до навчальних програм у різних країнах, аби нове покоління інженерів та архітекторів було справді «готовим до бамбука».
Фото на головній – Термінал 2 міжнародного аеропорту Кемпегоуда в Індії має бамбукову стелю та колони. Джерело: MOSO Bamboo
Читайте також:
У Карпатах пропонують створити дроностанцію Lynx для пошуку і порятунку
Житловий квартал серед лісу в Нідерландах: проєкт Space&Matter
Отримати другий шанс: як мистецтво намагається повернути життя в забуту столицю постмодернізму