Про це йдеться у звіті World Resources Institute.
За даними ЮНЕСКО, культурні пам’ятки найчастіше перебувають під загрозою через нестачу води, тоді як понад половина природних об’єктів стикається з ризиком затоплення через річки.
В Індії пам’ятник Тадж-Махал в Агрі “зіткнувся з дефіцитом води, що призвело до збільшення забруднення та виснаження ґрунтових вод, що пошкодило мавзолей”. У той час як у Сполучених Штатах “у 2022 році масштабна повінь закрила весь Єллоустоунський національний парк, а ремонт інфраструктури для його відновлення коштував понад 20 мільйонів доларів”.
18 липня 2023 року річка Ямуна вийшла з берегів після сильних дощів та подальшої повені, вдаривши по монументу Тадж-Махал в Агрі. Фото: Aryan Kaushik / AP
У звіті додається, що південні болота Іраку – ймовірна батьківщина біблійного Едемського саду – “зіткнулися з надзвичайно високим водним стресом, оскільки понад 80 відсотків відновлюваних ресурсів вилучається для задоволення потреб людства”.
Очікується, що конкуренція за воду зросте на болотах, де мешкають перелітні птахи, а місцеві жителі розводять буйволів, оскільки в найближчі роки в регіоні стане тепліше.
На кордоні між Замбією та Зімбабве, водоспад Вікторія стикається з періодичною посухою, і іноді рівень води в ньому падає до мінімуму.
Порівняння звичайного стану водоспаду Вікторія та під час посухи у 2019 році. Фото: Reuters
У Перу доколумбове місто Чан-Чан та його витончені 1000-річні глинобитні стіни стикаються з надзвичайно високим ризиком річкових повеней, тоді як у Китаї підвищення рівня моря, значною мірою спричинене зміною клімату, призводить до прибережних повеней, які руйнують мулисті землі, де знаходять їжу мігруючі водоплавні птахи.
Однією з найбільш уразливих зон у Європі залишаються країни Середземномор’я — передусім Іспанія та Греція. Так, Афінський Акрополь останніми роками потерпає і від потужних злив, і від екстремальної спеки, що вже призводило до тимчасових закриттів для туристів. Це б’є не лише по стану пам’ятки, а й по туризму, який є важливою частиною економіки та джерелом доходу для місцевих громад.
Міністерство культури Греції обмежило доступ до Акрополя з 12:00 до 17:00 під час пікової спеки влітку 2024 року. Фото: Aris Oikonomou / AFP / Getty Images
Щоб мінімізувати ризики, на Акрополі вже діє нова система дренажу, яка зменшує загрозу підтоплень. Водночас для багатьох інших пам’яток рішення залишаються складними через брак фінансування та високу вартість робіт. Так, Музей виробництва у Дербі (Велика Британія) у 2023 році був змушений витратити сотні тисяч фунтів на відновлення після масштабної повені.
У звіті експерти WRI пропонують застосовувати природоорієнтовані рішення, зокрема відновлення заболочених територій для утримання паводкових вод, посилення національної природоохоронної політики та визнання води глобальним суспільним благом.
Очікується, що до 2050 року частка об’єктів Світової спадщини, які зазнають високих або надвисоких водних ризиків, зросте із 40 % до 44 %. Водночас дослідники сподіваються, що емоційний зв’язок людей із цими унікальними місцями допоможе шукати інноваційні колективні рішення для їхнього збереження.
Читайте також:
Європейські енергомережі витримали спеку завдяки сонячній генерації
Вберегти дерева від спеки: львівські комунальники встановлюють спеціальні мішки для поливу
V8 Architects реалізувала дуплекс у Роттердамі майже повністю з повторно використаних матеріалів