Про це пише The New York Times.
Гельсінкі приховує під собою справжнє підземне місто, висічене у гранітній породі. Ця масивна мережа, що вміщує понад 900 000 осіб (тобто більше, ніж усе населення столиці), була побудована як бомбосховище ще після Другої світової війни та під час Холодної війни. Однак замість того, щоб простоювати, ці підземні простори стали ключовим елементом сучасного міського планування, слугуючи моделлю стійкості та функціональної архітектури.
Дитячий майданчик займає один з багатьох притулків цивільної оборони, виритих глибоко в корінних породах під Гельсінкі, Фінляндія. Фото: Vesa Laitinen
Сьогодні фінська столиця демонструє унікальний підхід до використання простору:
Підземне місто подвійного призначення
Замість того, щоб будувати дорогі та нефункціональні об’єкти, Фінляндія інтегрувала бомбосховища у повсякденне життя міста. Вони слугують подвійній меті.
Одним з найпопулярніших печерних місць під Гельсінкі є плавальний зал Itäkeskus, в якому є три басейни, дві водні гірки, шість саун і тренажерний зал. Фото: Vesa Laitinen
У мирний час більшість великих сховищ функціонують як спортивні арени, плавальні басейни (як-от зал Ітякескус), торговельні центри, підземні паркінги та навіть дитячі майданчики (як у сховищі Меріхака). Щоденне використання забезпечує постійне обслуговування та готовність приміщень.
Станція метро Kamppi виконує функції притулок цивільної оборони в Гельсінкі. Фото: Vesa Laitinen
У разі необхідності ці об’єкти можуть бути перетворені на повноцінні притулки для цивільного захисту протягом 48–72 годин.
В підземному укритті також знаходиться картинг Formula. Фото: Vesa Laitinen
Загалом по країні налічується понад 50 500 сховищ, здатних розмістити 4,8 мільйона осіб (майже все населення Фінляндії). Це один із найрозвиненіших комплексів цивільного захисту у західному світі.
Урбаністична та безпекова філософія
Система сховищ Гельсінкі є не лише технічним рішенням, а й філософським підходом до міського розвитку та безпеки, що формувався з 1960-х років.
Vapaan Taiteen Tila, простір для подій, закопаний у печеру біля Університету мистецтв Гельсінкі, приймає музичні вистави, техно-вечірки, театральні постановки та художні виставки. Фото: Vesa Laitinen
По-перше, фінське законодавство вимагає, щоб будь-яка будівля площею понад 1 200 квадратних метрів (за іншими даними — 600 м. кв.) мала власне сховище цивільного захисту.
По-друге, багато великих бункерів висічені глибоко у гранітній породі та спроєктовані таким чином, щоб витримувати потужні вибухи, радіаційне та хімічне забруднення. Сховища оснащені самодостатніми системами вентиляції, очищення повітря, а також запасами води та їжі.
Багато притулків, зокрема той, де знаходиться траса для картингу, мають непоказні входи. Фото: Vesa Laitinen
І наостанок, в густонаселених районах використання підземного простору дозволяє зберегти відкриті громадські зони на поверхні, що є ключовою цінністю скандинавського урбанізму.
Новий фокус на готовності
На тлі загострення міжнародної безпекової ситуації, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та вступу Фінляндії до НАТО у 2023 році, первісне призначення підземної мережі набуло нового сенсу.
Підземні печерні простори захищені вибуховими дверима та укріплені розпорошеним бетоном та сталевою арматурою. Фото: Vesa Laitinen
Фінська влада регулярно проводить навчання та оцінки готовності сховищ, що підкреслює їхню “культуру готовності”.
Читайте також:
Київщина отримає 260 автобусів від Франції для відновлення транспортної мережі
У Нідерландах створили район, озеленений сотнями видів їстівних рослин
У Польщі представили концепцію житлового кварталу для переселенців із Маріуполя