У кожному місті є свої просторові орієнтири, популярні місця зустрічей, архітектурні лендмарки, вулиці, що зберігають легенди. На перший погляд не ясно, що такого цінного в цій дивній скульптурі чи нехитрому кафе. Поряд із цінними історичними об’єктами є те, що не потрапляє до списків пам’яток, але стійко існує на ментальних картах містян. Іноді йдеться навіть не про конкретну будівлю, а про атмосферу цілого відрізка місцевості. Зараз, коли архітектори та урбаністи активно дискутують про повоєнне майбутнє, важливо не забути про тонкі шари, що пов’язують людину з містом. У цьому матеріалі поговоримо про влаштування та сприйняття Харкова, про воєнну реальність та нові міські символи, вектори розвитку та пріоритети відновлення, місця сили та больові точки, про мешканців, їхні емоційні зв’язки та просторові практики.