«Один політ із Лондона до Нью-Йорка за викидами CO₂ — це те саме, що один квадратний метр нового будівництва», — українська архітекторка Євгенія Коваль, яка працює 6 років у провідному нідерландському бюро MVRDV, вважає, що всі учасники будівельної галузі повинні чітко уявляти рівень впливу, який чинить на екосистему будь-яке нове будівництво.
Раніше PRAGMATIKA.MEDIA вже публікувала репортаж про лекцію Євгенії Коваль для учасників студентського архітектурного конкурсу Steel Freedom 2024, де вона докладно розповіла про Matrix ONE — багатофункціональну будівлю, яку можна повністю розібрати на складові частини, придатні для повторного використання. Для онлайн-виступу перед досвідченими архітекторами, інженерами та девелоперами, які зібралися на архітектурному саміті, Євгенія обрала складнішу тему про еволюцію розуміння суті стійкості в будівельній галузі.
Українська архітекторка Євгенія Коваль уже 6 років працює в MVRDV. Фото: MVRDV
Dutch Expo Pavilion, створений MVRDV для Expo 2000 в Німеччині, з його лісом на третьому поверсі й альтернативними джерелами генерування енергії, — наочна ілюстрація того, як у 2000-х трактувалося поняття стійкої архітектури. Після підписання у 2015 році Паризької угоди про клімат та затвердження у 2019 році країнами ЄС Green Deal фокус уваги змістився від деталей до основ.
Музей Depot Boijmans Van Beuningen у Роттердамі побудований за проєктом MVRDV. Джерело фото: MVRDV
«Будівельна галузь є одним із найбільших джерел викидів парникових газів — 39%. Це означає, що ми маємо щось робити і брати на себе відповідальність. Є два типи викидів вуглекислого газу. Перший — викиди під час виробництва матеріалів для будівництва, тобто це створення цементу, сталі, скла, інших матеріалів. Другий тип — це експлуатаційні викиди. Це те, що будівля може заощадити в майбутньому на утепленні, вентиляції чи електроенергії.
Те, що ми використовуємо сьогодні, має прямий вплив на наше майбутнє.
Є такі системи оцінювання та сертифікації, як LEED та BREEAM. Їх дуже полюбляють наші клієнти, тому що можуть отримати сертифікат, який свідчить, що будівля відповідає певним стандартам і нормам. Це корисні системи сертифікації, але вони були створені до Паризької угоди, тому не спрямовані на вирішення проблем глобального потепління чи викиду вуглекислого газу, — пояснює Євгенія Коваль. — ЄС прагне стати першим кліматично нейтральним суспільством у світі. Щоб полегшити процес, була розроблена таксономія — складна система рамок і правил, спрямованих на те, щоб спонукати будівельну та інші галузі до ведення екологічно сталого бізнесу. Що це означає для архітекторів? Насправді для архітекторів це дуже добре, оскільки вперше ми маємо чітке визначення того, що таке сталий розвиток, або sustainability. Адже раніше це було спекулятивне поняття. Ми могли казати: “Ок, у нас фасад із переробленого пластику, тому будівля є sustainable, або в нас зелені дахи, тому будівля є sustainable”.
Колекція в бункері музею Depot Boijmans Van Beuningen у Роттердамі. Джерело фото: MVRDV
Але тепер це справді жорсткі критерії, встановлені ЄС, які визначають, що таке sustainable будівля. Основна увага нашого будівельного сектора зосереджена на зменшенні викидів парникових газів, тобто на climate mitigation. Другорядне значення має адаптація до клімату, а після цього — прагнення не завдавати значної шкоди біорізноманіттю, воді та не створювати надмірних відходів. Це дає нам дуже чіткий фокус, якого нам реально не вистачало в будівельній галузі. І це показує, що ми повинні сконцентрувати нашу увагу на будівельних викидах вуглекислого газу».
Основна увага зосереджена на зменшенні викидів парникових газів, тобто на climate mitigation. Другорядне значення має адаптація до клімату, а після цього — прагнення не завдавати значної шкоди біорізноманіттю, воді та не створювати надмірних відходів
У кожній країні — свої закони, норми та стандарти. Для таких міжнародних бюро, як MVRDV, що проєктують у всьому світі, це створює складнощі. Тому в компанії розробили власний інструмент, який дозволяє оцінити реальні обсяги викидів CO₂ під час будівництва ще на ранніх етапах проєктування.
Інтер’єри музею Depot Boijmans Van Beuningen нагадують механізм швейцарського годинника. Джерело фото: MVRDV
«CarbonScape — це інструмент, який допомагає нам фокусуватися на впливі на ранніх етапах проєктування. Наприклад, для будівлі Book Mountain (бібліотека в нідерландському Спейкеніссе. — Прим. ред.) ми підрахували викиди вуглекислого газу двічі. Один раз обчислювали на основі спрощеної моделі, просто як коробку, і отримали 604 кг CO₂ на квадратний метр. Вдруге — на основі моделі з великим рівнем деталізації та з усіма меблями, внутрішніми перекриттями. І, що цікаво, показник був майже однаковий. Це 609 кг на квадратний метр. Тобто різниця становить усього 5 кг. Це дало нам надію, що можна робити припущення щодо викидів вуглекислого газу вже на ранніх етапах. І це надає більше можливостей архітекторам.
Ми спочатку боялися, що нові екологічні обмеження стануть кінцем нашої креативності. Бо здавалося, що потрібно постійно сидіти на вуглецевій дієті, і більше не буде жодної креативності. Але насправді це не так
Ми спочатку боялися, що нові екологічні обмеження стануть кінцем нашої креативності. Наші директори хвилювалися, що доведеться будувати тільки звичайні коробки з маленькими вікнами. Бо здавалося, що потрібно постійно сидіти на вуглецевій дієті, і більше не буде жодної креативності. Але насправді це не так».
Євгенія Коваль наочно продемонструвала процес аналізу проєктів за допомогою CarbonScape на прикладі 3D-моделі житлових веж Valley, побудованих в Амстердамі.
Valley — змішаний комплекс в Амстердамі, спроєктований MVRDV, визнаний найкращим хмарочосом 2021 року за версією Emporis Skyscraper Award. Джерело фото: MVRDV
«Можна використовувати Rhino, SketchUp, що завгодно, навіть Excel, із кількістю матеріалів. Потім ви просто аналізуєте всі компоненти шар за шаром. Бетонні стовпи фундаменту, якірна сталева система, далі йде бетонна плита, а потім нам знадобилася ще одна бетонна плита. Зараз під Valley вже є 3 метри суцільного бетону. І це дуже значний обсяг вуглекислого газу. Це має такий великий вплив, що решта вже несуттєва. Далі є стіни, підлоги. І всі ці підлоги знову бетонні.
Ми маємо консолі, бетонні колони, сталеві колони, додаткові елементи, бетонні балки, сталеві балки, сталеві елементи для особливих консолей, але вони не чинять такого серйозного впливу. Є ядро будівлі, внутрішні стіни, також є фасад, розділений на скляний і кам’яний. Є сходи, балюстради, рослини, тераси та дахи.
Складна унікальна геометрія Valley — результат параметричного проєктування. Джерело фото: MVRDV
Як тільки ви зібрали всю цю інформацію, вам потрібно внести її до загальної бази даних, і ви отримуєте результат. Ми отримали 705 кг CO₂ на квадратний метр. Це досить велика кількість. Ми спитали себе, чи був би показник викидів нижчим, якби ми зробили прямий фасад? Заради цікавості спроєктували три прямих башти на подіумі з такою самою кількістю квадратних метрів терас і рослин, але без унікального фасаду. І різниця викидів становила тільки 3%.
І знову із цікавості ми протестували, як би змінився показник, якщо б ми використали замість кам’яного фасаду більш легкий та екологічний, наприклад, із солом’яних тюків. І різниця — лише 1%. Тому що це тільки фасад, і в масштабі такої здоровезної будівлі він майже не впливає на викиди вуглекислого газу.
Але є цікавий момент. Якщо б ми змінили всі перекриття з бетонних плит на CLT-панелі, тоді будівля мала б на 18% нижчий вуглецевий слід. Форма не має особливого значення. Що справді має значення — це технології та з чого зроблена будівля».
Однак архітектори повинні бути реалістами й не розраховувати на те, що надлишок викидів CO₂ вдасться компенсувати за допомогою «чарівних матеріалів». Нові екоматеріали, наприклад екобетон, не завжди доступні.
Під час зведення Valley вуглецевий слід досяг обсягів 705 кг CO2 на квадратний метр. Джерело фото: MVRDV
«Ми стикалися із цією проблемою в нашому офісі з одним із проєктів. У нас була амбіція використовувати екологічний бетон. Ми отримали дуже гарний показник, але коли настав час будівництва, на жаль, будівельник сказав, що екологічного бетону немає, і його неможливо отримати. Тому був використаний звичайний бетон. Така реальність. Отже, які висновки ми зробили із цього? Що правила та стандарти дуже неоднозначні, а “чарівні матеріали” — також не вихід. Шанси, що ви отримаєте звичайний бетон замість екологічного, дуже високі. І те, що ми вважаємо найчеснішим порівнянням, — це просто дивитися на кількість використаних матеріалів та їхню вагу».
Безумовно, найчистіший спосіб — це відмовитися від будь-якого нового будівництва й піти шляхом реконструкції та трансформації вже зведених будівель. Євгенія продемонструвала, що реконструкція недобудови — висотної вежі Shenzhen Women & Children’s Centre в Китаї — виявилася більш sustainability, ніж будівництво присадкуватих Markthal і Depot Boijmans Van Beuningen.
У хмарочосі Shenzhen Women & Children's Centre висотою 100 метрів у Шеньчжені розмістилися готель, квартири, бібліотека, дитячі садки, лікарські кабінети. Ревіталізацією хмарочоса займалися архітектори MVRDV. Джерело фото: MVRDV
«Чи завжди високі будівлі погані? Ні. Markthal і Depot не є дуже високими будівлями, але мають дуже високий рівень викидів вуглекислого газу, оскільки в Markthal’і велика кількість підземних поверхів, а Depot — це буквально бетонний бункер.
Є один дуже чіткий зв’язок — прямий зв’язок між кілограмами СО2 та вагою будівлі. Це дає нам усвідомлення того, що треба зосередитись на вазі та покращувати наші навики в будівництві саме легких конструкцій. Нині наші проєкти, які можна назвати Paris-proof, здебільшого пов’язані з біоматеріалами та трансформаціями.
Яскравий дизайн інтер’єрів Shenzhen Women & Children’s Centre орієнтований на дітей. Джерело фото: MVRDV
І перше правило з Library of Carbon Strategies — це do not build new, тобто не треба будувати нове, якщо це не необхідно. Замість того, щоб знести будівлю та будувати нову Shenzhen Women & Children’s Centre, ми запропонували реконструкцію простору й новий фасад, що зекономило майже 10 мільйонів кілограмів СО2. Ми просто не можемо дозволити собі руйнувати всі ці споруди і будувати їх із нуля, навіть якщо б вони були збудовані з дерева».
Детальні практичні рекомендації від архітекторів архітекторам, розроблені MVRDV, зібрані в корпоративній Library of Carbon Strategies. Євгенія наголосила на чотирьох головних.
- Намагайтесь уникати підземних поверхів, наскільки це можливо.
- Зменшуйте паркінг.
- Зменшуйте вагу будівлі.
- Оптимізуйте перекриття. Завжди є альтернативи залізобетону: порожнисті плити, ребристі плити. А якщо ви зможете використати дерев’яні гібридні перекриття, то це навіть краще.
Виступ архітекторки MVRDV Євгенії Коваль на Design & Architecture Summit в UNIT.City. Фото: Максим Дробіненко
«Майже тридцять років тому MVRDV почало свій шлях до сталості з проєкту Dutch Expo Pavilion, де йшлося про озеленення, про джерела альтернативної енергії, про біорізноманіття. Зараз, коли ми вже пройшли через весь шлях дослідження вуглецевого сліду, ми знову повертаємося до створення проєктів, які є екологічними, позитивними та інклюзивними для кожного. І як результат усього цього ми зараз проєктуємо нашу першу невеличку будівлю із солом’яних тюків — для буддистського монастиря», — завершила свою лекцію Євгенія Коваль.
