У парадигмі універсального дизайну
Понад мільярд людей, які живуть сьогодні на планеті, мають інвалідність. Але кожна друга людина протягом життя відчувала періоди тимчасового обмеження мобільності. Пересування містом із травмованою ногою, з вантажем — важкою валізою або дитячим візком — або просто в літньому віці перетворюється на квест із непередбачуваним результатом.
Фото: Ricardo Iv Tamayo / Unsplash
Навіть в успішних країнах ще не все гаразд: міста з історичною забудовою часто не мають можливості обладнати пандусами чи ліфтами популярні громадські місця на кшталт музеїв чи театрів. Але будь-яка модернізація чи нове будівництво базуються насамперед на дотриманні норм безбар’єрності. І чим доросліше суспільство, тим суворіше в ньому ставляться до дотримання цих норм і їх постійного вдосконалення.
Детально про універсальний дизайн, який стає базисом під час проєктування будівель і міст, PRAGMATIKA.MEDIA раніше писала у статті «Нова елегантність міст. Еволюція інклюзивного дизайну». Американський архітектор Рональд Мейс узвичаїв термін «універсальний дизайн», упакувавши в нього ідею про матеріальний світ, комфортний і зручний для всіх людей незалежно від їхнього віку та фізичного стану, а також сформулював 7 принципів універсального дизайну.
- Справедливе використання: дизайн не ставить у невигідне становище і не стигматизує якусь групу користувачів.
- Гнучкість у використанні: дизайн ураховує широкий спектр індивідуальних переваг і можливостей.
- Просте, інтуїтивно зрозуміле використання незалежно від досвіду користувача, його знань, мовних навичок.
- Ефективне інформування незалежно від умов довкілля чи сенсорних здібностей користувача.
- Право на помилку: конструкція зводить до мінімуму небезпеку та несприятливі наслідки випадкових чи ненавмисних дій.
- Застосування й використання не потребують значних фізичних зусиль.
- Розміри та простір для доступу й використання зручні незалежно від антропометричних даних людини та її мобільності.
Застосування систем AWS 75 BS. HI+, ASS 70. HI, AD UP 75 у проєкті житлового будинку. Фреден, Німеччина. Архітектори: Engelshove Bau GmbH. Фото: © Engelshove Bau GmbH. Джерело зображення: © Schüco International KG
Інклюзивність і великий бізнес
Інклюзивність — тема не так соціальна, як економічна. Ще у 2018 році компанія Accenture Consulting опублікувала результати дослідження, проведеного спільно з організацією Disability:IN, і повідомила, що 45 великих американських компаній, які охоче брали на роботу людей з інвалідністю та позиціонували себе як інклюзивні, за чотирирічний період збільшили дохід на 28 %. Сьогодні великі корпорації активно підтримують культуру Inclusion, Diversity & Equity (IDE), вбачаючи в ній шлях до успішності та процвітання.
В українській громадській організації «Доступно.UA» можуть підрахувати, скільки клієнтів втрачає бізнес через фізичну недоступність магазинів, ресторанів і сервісних центрів. Бюро доступності «Доступно.UA» проводить експертизу комерційних і громадських просторів та видає чек-листи із зауваженнями й рекомендаціями щодо усунення бар’єрів. Клієнтами бюро вже є кілька великих ритейлерів. Як повідомляють у «Доступно.UA», переможці ініціативи «Відкриті двері» зазначили, що 57 % їхнього прибутку було отримано саме завдяки відвідувачам із маломобільних груп населення.
45 великих американських компаній, які охоче брали на роботу людей з інвалідністю та позиціонували себе як інклюзивні, за чотирирічний період збільшили дохід на 28 %
У німецькій компанії Schüco, в колаборації з якою ми вже підготували кілька статей на найактуальніші теми, інклюзивність та універсальний дизайн — не лише елементи корпоративних цінностей, а й точка практичного докладання зусиль. Розроблення та виробництво безбар’єрних дверних і віконних систем для будівель різного призначення — культурних, медичних, офісних споруд, багатоквартирних і приватних будинків — один із пріоритетів.
Приклад застосування безбар’єрної дверної системи Schüco AD UP 75. Джерело зображення: © Schüco International KG
Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukraine: «Це дуже цікава й важлива тема. Потреби українських клієнтів в інклюзивному проєктуванні тільки зароджуються, часто навіть несвідомо. На нинішньому етапі цим більше переймаються архітектори та дизайнери. І правильно, адже саме вони задають тренди і визначають траєкторії розвитку на роки вперед. Для того, щоб у замовника з’явилася потреба в інклюзивному дизайні, він повинен розуміти, що це таке і які його практичні переваги. Ці терміни потребують популяризації та зусиль усіх, хто залучений до проєкту.
Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukrainе
Також необхідно розрізняти приватну забудову та громадські будівлі і простори. Якщо ми говоримо про багатоквартирні будинки, офіси, медичні та освітні заклади тощо, то тут принципи універсального дизайну мають бути апріорі закладені ще на етапі проєктування. І він має бути бажаним на рівні норм і без будь-яких винятків. Коли, наприклад, ми говоримо про безпорогове середовище, то одразу підсвідомо думаємо про людей з інвалідністю. Так, це дійсно пріоритет номер один. Але водночас ми робимо життя набагато зручнішим і комфортнішим для всіх інших: наприклад, для служб доставки, для перевізників меблів, для батьків із дітьми чи просто для літніх людей з їхніми візками.
Застосування дверної системи Schüco AD UP 90 у проєкті житлового будинку. Дрезден, Німеччина. Архітектори: Code Unique Architekten. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Застосування дверної системи Schüco AD UP 90 у проєкті житлового будинку. Дрезден, Німеччина. Архітектори: Code Unique Architekten. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
У проєктуванні приватних будинків усе залежить від архітектора, наскільки переконливими будуть його пояснення для замовника. Комусь достатньо аргументів, наведених вище, а когось зацікавить можливість без проблем викотити візок із коктейлями з кімнати на терасу. Мотиви дуже різні, а вирішення питання — одне. Є ще такий стереотип, що відсутність порога погіршує герметичність дверей і призводить до продування. Для цього вже є спеціальні рішення, де плоскі пороги поєднуються з найвищими характеристиками герметичності. Взагалі якість проєкту безпосередньо залежить від того, наскільки глибоко опрацьовані деталі».
Безбар’єрні входи із використанням дверної системи Schüco AD UP 75 у проєкті музею Г. К. Андерсена. Оденсе, Данія. Архітектори: C&W Arkitekter, Kengu Kuma Associations Europe. Фото: © Rasmus Hjortshøj. Джерело зображення: © Schüco International KG
Бар’єри та експерти
За кілька останніх років Україна здійснила справжній прорив у напрямку формування безбар’єрного міського середовища. З’явилися нові будівельні норми: окремий документ ДБН В. 2.2 – 40:2018 «Інклюзивність будівель та споруд», а також норми проєктування вулиць, вуличного освітлення, ігрових і спортивних майданчиків; внесені правки до ДБН Б. 2.2 – 5:2011 «Благоустрій територій». Схвалено національну стратегію створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, видано «Довідник безбар’єрності» — гід із коректного спілкування, в якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Завдяки грантам ЄС і міжнародних фондів українські громадські організації проводять дослідження, аудити та створюють контент для популяризації ідей про якісно краще міське середовище, що відповідає нормам універсального дизайну.
«Альбом безбар’єрних рішень» — перший посібник в Україні для проєктувальників публічних просторів про побудову безбар’єрного середовища, виданий ще 2021 року, був доповнений і адаптований з урахуванням воєнного часу. Автори посібника підкреслюють, що імплементація безбар’єрних рішень — завдання не на перспективу після війни, а на вчора й сьогодні.
Застосування дверної системи Schüco AD UP 75 у проєкті офісної будівлі Schüco Corporate Services. Білефельд, Німеччина. Архітектори: tr.architekten Rössing-Tilicke.
Фото: Frank Peterschröder. Джерело зображення: © Schüco International KG
«Для облаштування прихистків, шпиталів та інших пунктів приймання громадян необхідно обирати ті будівлі, які мають доступний вхід. Пріоритетно обирати будівлю з рівним входом без сходинок. Доступний вхід важливий для тимчасових прихистків, адже там залишаються саме вразливі та маломобільні групи, які потребують догляду чи додаткової допомоги».
Щоб була можливість обирати, ці будинки з доступним входом спочатку доведеться звести. Загалом експерти поки що однозначно оцінюють інклюзивність українських міст так: «Ми ще на самому початку довгого шляху». У рамках проєкту «Рейтинг доступності міст України «Тостер»» експерти «Доступно.UA» перевіряли доступність будівель, де розташовані органи влади, ЦНАПи, а також приватну інфраструктуру в радіусі 500 метрів від центру: кав’ярні, аптеки тощо. Дослідження показало, що тільки 4 % інфраструктури відповідали вимогам доступності.
Тема інклюзивності для українського суспільства є ще настільки сирою, що без практичної експертизи часто неможливо оцінити якість реалізації безбар’єрних рішень
Перш ніж оцінити рівень безбар’єрності вулиці, громадського транспорту та інфраструктури, людині треба як мінімум безперешкодно вийти з дому. Вхід і вихід із будівлі — точка призначення й точка відправлення. Дослідження доступності міських просторів, проведене Big City Lab у 2021 році, виявило десятки невідповідностей чинним нормам. У частині, що стосується вхідних зон у будівлі, найпоширенішими проблемами є неправильні пандуси, вузькі або важкі двері, високі пороги.
Тема інклюзивності для українського суспільства є ще настільки сирою, що без практичної експертизи часто неможливо оцінити якість реалізації безбар’єрних рішень.
Наприклад, проєкт реконструкції площі із залізничним та автовокзалами у Тростянці, розроблений одним із найпрогресивніших архітектурних бюро Віктора Зотова у 2022 році, з погляду експертів «Доступно.UA» викликає багато запитань щодо доступності. «Перше, що найбільше впадає у вічі, — навхрест перекинуті псевдопандуси, які врізаються в сходи. Як цим можна користуватися пішоходам — незрозуміло. Обрізані кути сходинок, похилі поверхні між сходинками створюють небезпеку травматизації пішоходів», — зазначили в «Доступно.UA». Тобто, намагаючись вписати пандус у ландшафт, архітектори створили проблеми для пересічних пішоходів.
Проєкт реконструкції площі із залізничним та автовокзалами у Тростянці. Джерело зображення: Zotov&Co
Ще один приклад — фото, яке ми у 2018 році використали як ілюстрацію до статті «Нова елегантність міст. Еволюція інклюзивного дизайну», виявилося не таким вже вдалим: сходи з пандусом, спроєктовані канадськими архітекторами Корнелією Оберландер та Артуром Еріксоном у 70‑х роках для центру Ванкувера, можна віднести до прикладів доступного дизайну, але не можна назвати дизайном універсальним. Пандус, який підходить для того, щоб відносно без проблем спустити або підняти дитячий візок, виявився небезпечним для людини в інвалідному візку без супроводу: є ризик перекидання на бік. І хоча автори проєкту спочатку передбачили ліфт поруч із цими знаменитими сходами, його наявність не очевидна для користувачів. Сьогодні ми обрали б для ілюстрації інше фото, а також змінили б деякі терміни згідно з правилами толерантної комунікації, які теж можна знайти в «Довіднику безбар’єрності».
Усі ці ненавмисні неточності свідчать, що експертиза є обов’язковою. Підходи, які здавалися революційними в 70‑х роках (як у випадку зі сходами в центрі Ванкувера), сьогодні вже морально застаріли. Змінюється термінологія. Посилені вимоги. І навіть нові українські ДБН «Інклюзивність будівель та споруд» уже потребують оновлення.
Інклюзивні, але не відповідні вимогам універсального дизайну сходи в центрі Ванкувера. Джерело зображення: Tourism Vancouver / Nelson Mouellic
Високий, низький, нормативний чи нульовий?
Піднятий над рівнем землі вхід до будівлі історично був найпростішим захистом від води та промерзання. У XX столітті високі входи в панельних будинках та пороги при виході на балкон були зумовлені специфікою великопанельного домобудівництва. З появою якісних матеріалів для гідрозахисту, вологостійкого бетону та нових конструктивних підходів гостра необхідність піднімати житлові поверхи над землею відпала. Але донедавна обов’язкова наявність порога на вході залишалася закріпленою в будівельних нормах.
Пандуси та підйомники в ландшафті та на вході до будівель — компромісне, але слабке місце безлічі проєктів. Пандус — досить складна споруда, оскільки висота порога чи ґанку біля будівель різна. Якщо ґанок високий, то площу пандуса іноді треба виводити за червону лінію забудови. Затвердження такого рішення пов’язане зі складною бюрократичною процедурою. Щоб її обійти, часто підвищують кут нахилу пандуса, створюючи зовсім нефункціональне доповнення «для галочки». Підйомникам потрібне регулярне дороге технічне обслуговування.
Якщо йдеться про нове будівництво, оптимальним буде одразу проєктувати будівлю з нульовим порогом, коли перепаду між рівнями тротуару та внутрішнього простору немає взагалі. Це простіше з погляду проєктувальника, дешевше для забудовника, та головне — зручно для всіх без винятку категорій користувачів.
Застосування терасних дверей Schüco AWS 75. SI+ у проєкті житлового будинку. Едерталь, Німеччина. Архітектори: JSP Jungermann Schaake und Partner. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Оптимальним буде одразу проєктувати будівлю з нульовим порогом, коли перепаду між рівнями тротуару та внутрішнього простору немає взагалі
Олександр Столовий, архітектор і молодший партнер archimatika. Фото: Юрій Ферендович
Олександр Столовий, архітектор і молодший партнер archimatika, пояснив, чому ми сьогодні не так часто бачимо входи з нульовим порогом у житлові та громадські будівлі: «Очевидно, що нульовий поріг у будівлі простіший і суттєво дешевший. Нульовий поріг треба робити одразу у всіх нових будівлях. Але ДБН «Інклюзивність будівель та споруд» лише нещодавно набрали чинності. Більше того, раніше у нас діяли норми, згідно з якими поріг не менше 150 міліметрів має бути в обов’язковому порядку. Правила щодо дотримання інклюзивності мали рекомендаційний характер.
Для компанії archimatika тема безбар’єрності — на першому місці у списку пріоритетів. Архітектура проєктується для всіх людей, хоч би якими різними вони були. Універсальність в архітектурі — це не тільки про те, що будівлю можна використовувати під різну функцію, — сьогодні під магазин, а завтра під поліклініку, достатньо лише зробити внутрішнє перепланування. Це ще й про використання цієї будівлі різними людьми. І створення безбар’єрного середовища — обов’язкова умова.
Терасні безбар’єрні двері Schüco. Джерело зображення: © Schüco International KG
Ще кілька років тому нам доводилося довго переконувати замовника в доцільності застосування нульового порога — те, що зараз пропонують нові ДБН. Від нас наполегливо вимагали: зробіть поріг! Лише одиниці архітекторів намагалися чинити опір, тому що відстоювати власні погляди завжди складніше, ніж проєктувати за написаним. А те, що це неінклюзивно… ну, буде кнопочка виклику на вході.
Поява нових ДБН зобов’язує девелоперів і проєктувальників створювати безбар’єрні вхідні зони. Зараз ти не робиш підйомники та пандуси, якщо можна запропонувати рішення без порога. Якщо раніше можна було під час здачі будівлі в експлуатацію заявити: «Ось мої сходи, а от поруч — місце, де ми колись у майбутньому поставимо підйомник», то сьогодні це вже не спрацює».
ДБН «Інклюзивність будівель та споруд» зазначають таке:
«6.1.1. При новому будівництві житлових будинків і громадських будівель та споруд слід застосовувати принципи універсального дизайну, передбачаючи всі входи і виходи будівлі, зокрема евакуаційні, врівень із землею без влаштування ґанку. При цьому слід передбачати тверде покриття із дренажем та зливостоком».
Пандуси та підйомники в ландшафті та на вході до будівель — компромісне, але слабке місце безлічі проєктів
«Врівень із землею» — визначення не дуже конкретне. І нижче автори правила конкретизують вимогу: «6.1.4. Вхідні двері необхідно проєктувати без порогів. За необхідності влаштування порогів висота кожного елемента порога не повинна перевищувати 0,02 м. При цьому слід виконувати скоси / пандус не більше 0,3 м в довжину і уклоном максимально 8 % (1:12). Усі пороги повинні бути контрастно виділені».
Тобто сьогодні українські будівельні норми прописують висоту порога не більше 20 міліметрів, а рекомендують нульовий поріг.
Валентин Сосновчик, технічний директор компанії Schüco Ukraine
Як пояснює технічний директор компанії Schüco Ukraine Валентин Сосновчик, 2 см — це хороший, зручний, оптімальний за вартістю, але все ж таки не найкращий із варіантів: «Безбар’єрні системи Schüco повністю відповідають усім вимогам, зазначеним у ДБН «Інклюзивність будівель та споруд». Додаткова сертифікація не потрібна. Системи мають просто відповідати параметрам, які наведені в цих вимогах. Тобто допускається поріг заввишки 20 мм, який, до речі, якраз і використовується в стандартних рішеннях Schüco. Але поріг заввишки 20 мм все ж таки являє собою хоча й невелику, проте перешкоду, за яку можуть перечепитися дітлахи чи люди з вадами зору. Тому ми б радили застосовувати безкомпромісне рішення з нульовим порогом. Вимоги українських ДБН бажано було б посилити стосовно висоти порога, як це зроблено в Німеччині, зокрема завдяки європейським нормам DIN 18040 «Безбар’єрне будівництво»».
Від багатовікових традицій відмовитись не так легко. Відведення води, теплоізоляція та захист від злому — ось три питання, які породжує ідея нульового порогу майже в кожного замовника.
Валентин Сосновчик: «Раніше це було проблемою, яку наразі вирішили наші фахівці завдяки новій дверній системі Schüco AD UP 75 із дійсно нульовим порогом (висота порога 0,0 мм) для вхідних дверей. Завдяки застосуванню інтегрованого в систему нульового порога інноваційного дренажного рішення й розробленого компанією Schüco стандартного та відповідно випробуваного вузла примикання з належною гідроізоляцією та пароізоляцією досягається найвищий клас водонепроникності 600 Па, такий же, як у найщільніших поворотно-відкидних вікнах.
Безбар’єрний поріг Schüco, нагороджений премією Red Dot Award, і приклад застосування безбар’єрної дверної системи Schüco AD UP 75. Джерело зображення: © Schüco International KG
Для досягнення високої теплоізоляції використовується дуже тепла п’ятикамерна дверна профільна система з двома рядами термомостів, а також термічний розрив підпорогових профілів та додаткові утеплювачі у вузлі примикання. Захист від злому сертифікований за класом RC3, що є найвищим для звичайних неспеціалізованих дверних і віконних систем. Слід додати, що той самий нульовий поріг застосовується також і у віконних системах, зокрема в Schüco AWS 75. SI+, для використання в балконних дверях».
Застосування терасних дверей Schüco AWS 75. SI+ у проєкті житлового будинку. Едерталь, Німеччина. Архітектори: JSP Jungermann Schaake und Partner. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Виділення кольором і гумовий пандус для двосантиметрових порогів — необхідний, але досить «важкий» і часто небажаний візуальний штрих. Безшовна архітектура та органічний дизайн заперечують наявність фізичних і візуальних бар’єрів, що заважають зчитувати форми та інтер’єри. Тому нульовий поріг — це не лише функція, а й естетика, вважає Олексій Сверчков: «Недарма є такий вислів, що «диявол криється в деталях». Цим якраз відрізняється високопрофесійний проєкт від просто красивої картинки. У нашій повсякденній роботі ми акцентуємо на цьому увагу, треба віддати належне, що після цього замовники по‑іншому вибудовують свої вимоги.
Безбар’єрний поріг Schüco, нагороджений премією Red Dot Award, і приклад застосування безбар’єрної дверної системи Schüco AD UP 75. Джерело зображення: © Schüco International KG
Наведу приклад: у нас є безліч систем для скління, що мають різне призначення. Можливі будь-які їх поєднання в рамках одного проєкту: вітражі для засклення великих поверхонь, розсувні двері для максимально широкого контакту з навколишнім середовищем, вікна для швидкого та зручного провітрювання приміщення і нарешті двері для забезпечення безпеки та надання будинку красивого й респектабельного вигляду. А тепер уявімо, що всі ці системи мають різний зовнішній вигляд: видима ширина та глибина профілів різні, дизайн ручок, завіс та інших аксесуарів розроблений у відриві від поєднання з іншими типами скління тощо. Наскільки все це буде естетично?
Безшовна архітектура та органічний дизайн заперечують наявність фізичних і візуальних бар’єрів, що заважають зчитувати форми та інтер’єри
Застосування терасних дверей Schüco AWS 75. SI+ у проєкті житлового будинку. Едерталь, Німеччина. Архітектори: JSP Jungermann Schaake und Partner. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Оскільки ми в Schüco розробляємо всі компоненти для наших систем самостійно, то принцип універсального дизайну — один з основоположних. Ми цю концепцію називаємо «seamless», тобто безшовний перехід від однієї системи до іншої. У всіх елементах системи простежується одна дизайнерська лінія, яку неможливо переплутати ні з чим іншим. До речі, безбар’єрні рішення й дають змогу створювати такий дизайн, не відокремлюючи кожне приміщення, а уподібнюючись до річки, що плавно тече від однієї місцевості до іншої».
Застосування дверної системи Schüco AD UP 90 у проєкті житлового будинку. Дрезден, Німеччина. Архітектори: Code Unique Architekten. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Легкість та безпека використання — це теж про універсальний дизайн
Коментуючи українські норми, Schüco Ukraine звертає увагу на ще один важливий аспект. Дверні системи зазвичай мають суттєву вагу — про складнощі відкривання також згадували в дослідженні Big City Lab. Але є технічні рішення, які застосовуються для того, щоб забезпечити простий і безпечний вхід та безпечне управління, зокрема й для людей з обмеженими фізичними можливостями та дітей.
Валентин Сосновчик: «Слід дотримуватися вимог вищезгаданих ДБН: «Двері для користування маломобільних груп населення бажано проєктувати з автоматичним відчиненням (на фотоелементах) або з примусовим відчиненням через вимикач». Тут слід додати, що такі системи необхідно обов’язково оснащувати променевими сенсорами безпеки з обох сторін від дверей для уникнення травмування. Також для повної відповідності вищезгаданим вимогам DIN 18040 «Безбар’єрне будівництво» для зменшення зусилля при відчиненні замка ключем слід додатково обладнувати замок спеціальним вимикачем, який завдяки невеличкому електродвигуну під час натискання дверної ручки або повороту ключем профільного циліндра автоматично відчиняє замок».
Застосування дверної системи Schüco AD UP 90 у проєкті житлового будинку. Дрезден, Німеччина. Архітектори: Code Unique Architekten. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело зображення: © Schüco International KG
Нове покоління розсувних систем Schüco AS PD 75 не тільки безрамне та безпорогове, але також оснащене безсенсорним захистом від защемлення пальців. Тобто навіть гігантський триметровий слайдер на вході або на виході на терасу абсолютно безпечний у цьому плані.
Для дверних і віконних систем Schüco розробили свій дизайн ергономічних ручок з огляду не тільки на технічні, а й на дизайнерські властивості інноваційних мінімалістичних дверей. Короткі натискні й П-подібні ручки без зайвих декоративних деталей є зручними навіть для людей із порушеннями моторних функцій.
Уникнення компромісів, нормування комфорту та естетичні вимоги, прагнення відповідати передовим європейським стандартам — перспектива найближчого майбутнього для українських ДБН
Олексій Сверчков: «Розробляючи нашу фурнітуру, ми приділяємо величезну увагу комфорту керування нашими елементами, що відчиняються: вікнами, дверима чи розсувними конструкціями. Між іншим, європейськими нормами (а саме DIN EN 13115) комфорт теж регулюється, цей параметр називається «operation forces» і має різні значення і класи для різних видів відкривання, наприклад для розсувних дверей протидія зусиллю, що прикладається до ручки, не має перевищувати 5 кН / м. Також нам важлива ергономіка, ми вивчаємо, наскільки форми ручок зручні під час дотику, як вони лягають у руку тощо. Адже недарма наші ручки та елементи фурнітури отримують із року в рік престижні дизайнерські премії включно з Red Dot Award.
Ергономічні віконні ручки, розроблені Schüco та нагороджені премією Red Dot Award. Джерело зображення: © Schüco International KG
На цьому ми не зупинилися, а розробили унікальне покриття ручок, що базується на іонах срібла, які мають дуже дрібне молекулярне сито, що не пропускає бактерії. Це покриття дає змогу захищати поверхню від мікробів протягом 24‑х годин, на відміну від стандартних покриттів, де після дезінфекції бактерії не поширюються лише протягом наступних двох годин. Це покриття називається «Smart Active» і застосовується вже не тільки в медичних установах, а й в інших громадських будівлях, наприклад в офісних центрах. Одразу хочемо попередити читачів, що це не шалено дороге рішення, загалом воно майже не відбивається на вартості готового вікна. Покриття «Smart Active» поєднується з будь-якою порошковою фарбою, тож жодних змін у кольорі чи в дизайні не відбувається. Про те, що ручки мають виконання «Smart Active», нагадує лише спеціальний логотип. Таким чином це ще одна цеглинка в загальній концепції універсального дизайну».
Ергономічні віконні ручки, розроблені Schüco та нагороджені премією Red Dot Award. Джерело зображення: © Schüco International KG
Уникнення компромісів і формулювань, що допускають подвійне тлумачення, нормування комфорту та естетичні вимоги, прагнення відповідати передовим європейським стандартам — перспектива найближчого майбутнього для українських ДБН. В ідеалі будівельні норми мають оновлюватися кожні 5 років, і з 2018 року для документа «Інклюзивність будівель та споруд» цей термін уже сплив. Хтось, можливо, вважає, що воєнний час — не найкращий для паперової роботи. Але якщо стоїть завдання забезпечити людям, які постраждали на фронті та під обстрілами, максимально легкий процес реабілітації та повернення до повноцінної громадської зайнятості, а решті — більш високий рівень повсякденного комфорту, хіба воно не є актуальним і надважливим?
Ми плануємо продовжити тему безбар’єрності в наступній статті, але вже виходячи за межі прикладної фізики: інтеграція України до європейської спільноти відкриває нашим архітекторам і будівельникам доступ до консалтингу, експертизи найкращих європейських фахівців, а також до банку передових комплексних рішень та інтелектуальних технологій, зокрема в галузі параметричного проєктування. Розповімо про те, які ідеї та інновації від Schüco Digital уже зараз доступні для українських проєктувальників і як вони можуть якісно покращити життя кінцевих споживачів.
Представництво Schüco в Україні
м. Київ, вул. Лейпцизька, 15А (2-й поверх)
тел. +38 044 490 68 37
www.facebook.com/schueco.ukraine
