Замість руїн. Міський метаболізм від Neo-Eco

Технології використання вторинної сировини, які пропонують французи, дадуть можливість повоєнній Україні заощадити на будівництві: зведення будівель із переробленого будсміття у 2–3 рази дешевше, ніж закупівля матеріалу, логістика й утилізація відходів. Докладніше — з віцепрезидентом компанії Бартом Грюєром і директором представництва Neo-Eco в Україні Кирилом Чернишуком.

Ще у 80-х роках у лісах Голосіївського району Києва, неподалік парку та музею «Пирогово», у глиняному кар’єрі був створений полігон для зберігання великогабаритних будівельних відходів. Кар’єр швидко заповнився, і звалище почало рости, перетворившись на гору заввишки кілька десятків метрів. Екологи й активісти досі проводять акції, пишуть петиції та звернення з метою закриття полігону. Однак за відсутності альтернативи всі будівельні відходи столиці продовжують звозитися сюди, забруднюючи зелені зони.

Проблема збору, сортування й утилізації сміття в Україні — одна з болючих точок. Щороку полігони для відходів поповнюються приблизно на 15–17 мільйонів тонн, а переробляється лише їхня десята частина. Більшість спеціально відведених територій вичерпали свої ліміти, і почали з’являтися стихійні звалища, що ростуть у лісосмугах, біля річок, біля підніжжя гір. Екологічний контроль залишається умовним, свідомість мешканців — низькою, а плани щодо покращення ситуації на державному рівні — на жаль, поки що лише теорією.

Щорічно в Україні полігони для відходів поповнюються приблизно на 15–17 мільйонів тонн

Під час зведення нових будівель або реновації старого архітектурного фонду девелопер чи будівельник зобов’язані забезпечити вивіз будівельних відходів, але суворих зобов’язань щодо їхньої утилізації нормативами не передбачено, і рішення залишається на совісті компанії, яка будує. А значить, із кожного будмайданчика ми отримуємо плюс метр до заміської «гори».

Так, під час зведення 100-квартирного будинку утворюється в середньому 15–20 тонн твердих відходів, знос однієї п’ятиповерхівки залишить у середньому 3000 кубометрів будівельного сміття. Сьогодні до цифри прогнозованих будівельних відходів додається обсяг воєнних руїн. За попередніми підрахунками, тільки в Бучі утворилося близько 2 мільйонів тонн будівельного сміття, а всього в Україні — потенційно 800 мільйонів тонн відходів.

 

Що робити?

Експерти впевнені, що вихід потрібно шукати не у збільшенні кількості та площі звалищ, а в переробці сміття. У Європі вторсировина набула статусу повноцінного продукту міжнародної торгівлі. Так, наприклад, у Латвії на найбільшому звалищі країни збудували теплицю для овочів, які обігріваються теплом від полігонної електростанції. У Німеччині на місці одного зі старих полігонів для сміття відкрили парк розваг, а енергією від спалювання відходів опалюють прилеглі житлові масиви. У Японії зі сміттєвого попелу створюють основу для штучних островів: Одайба і Теннодзу створені з промислового сміття.

Переробка відходів — це не тільки правильно з погляду екології, а й фінансово вигідно. Наприклад, під час видобутку природного щебеню витрачається у 8 разів більше енергії, ніж при отриманні його зі старого подрібненого бетону. При цьому собівартість бетону, отриманого зі вторинного щебеню, на 25% нижче за бетон на основі природного. Крім того, на відміну від інших відходів, наприклад, електричного обладнання, переробка будівельного сміття простіша й дешевша технічно — часом досить простих установок для сепарації та дроблення.

В залежності від держави, виду відходів і розташування сміттєзвалища вивіз 1 тонни будівельних відходів обходиться від 4 до 150 євро. Тому забудовникам вигідніше витрачати ресурс на переробку й утилізацію сміття. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90%, у Бельгії — 87%, у Данії — 81%, у Великій Британії — 45%, у Фінляндії — 43%, в Австрії — 41% матеріалу. Щоб обмінюватися досвідом у напрямі переробки будівельної сировини та популяризувати цю ідею, було створено Асоціацію зі знесення будівель (European Demolition Association), до якої входять 79 компаній Європи.

 

Реінкарнація сміття, або економіка замкнутого циклу Neo-Eco

Провідним експертом у сфері інноваційних процесів повторного використання будівельних матеріалів є французька компанія Neo-Eco. Ось уже понад 17 років її команда реалізує масштабні проєкти по всьому світу, які демонструють ефективність застосування вторинної сировини.

Барт Грюєр: «50 відсотків будівель у Європі зазнали переробки, щоб перетворитися на нову архітектуру»

У 2020 році внаслідок вибуху сотень тонн аміачної селітри, що зберігалася в порту Бейрута, утворилися тисячі тонн щебеню, змішаного із зерном. І Neo-Eco беруться за сортування та переробку відходів, беручи участь у гігантському проєкті реконструкції. Один зі свіжих кейсів — це будівництво селища для проведення Олімпійських ігор 2024 року в Паризькому регіоні. Інший об’єкт із застосуванням вторинного бетону — це будівництво двохсоткілометрової лінії метро у французькій столиці.

«Метро сіті-центру Парижа — приклад нашого наймасштабнішого проєкту, над яким ми якраз ще працюємо, — розповідає проджект-директор і віцепрезидент компанії Барт Грюєр (Bart Gruyaert), — можете собі уявити процес формування величезного підземного тунелю, це неймовірно складна інженерна робота». За словами Грюєра, застосування вторинної будівельної сировини — це дуже розвинений напрям не лише у Франції, а й в інших країнах Європи. «50 відсотків будівель у Європі зазнали переробки, щоб перетворитися на нові будівлі», — говорить Барт.

Кирило Чернишук: «Ми прогнозуємо величезний дефіцит будівельних матеріалів на українському ринку, який спровокує зростання цін і дефіцит європейського ринку, і цінник на матеріали стрімко зростатиме у зв’язку з величезним попитом»

Такий метод будівництва та досвід французької компанії можуть виявитися дуже цінними для України в умовах повоєнного повернення до життя. «Ми прогнозуємо величезний дефіцит будівельних матеріалів на українському ринку, який спровокує зростання цін і дефіцит європейського ринку, — пояснює Кирило Чернишук, директор представництва Neo-Eco в Україні (генеральний підрядник — українська компанія «ЕНЕРГО-СИЛА ГРУП»), — і цінник на матеріали стрімко зростатиме у зв’язку з величезним попитом».

Крім того, фахівці Neo-Eco зазначають, що в разі застосування зарубіжної сировини, що добувається, необхідно враховувати не тільки її вартість, а й додаткові витрати на логістику й утилізацію відходів. На думку Барта Грюєра, у цій ситуації українцям доцільніше застосовувати локальну сировину, проте це тягне за собою іншу проблему — працездатність виробництв. «Масштабна реконструкція України займе понад 10 років, — вважає Барт, — і місцевим заводам із виробництва цементу знадобиться виробляти в рази більше продукції, щоб наздогнати ринок. І це нереально для України».

За словами Грюєра, зведення конструкцій із вторинного бетону в 2–3 рази дешевше, ніж будівництво з нових матеріалів. Тому максимально логічний і ефективний шлях — це перероблення будівельного сміття. «І, хоча багато хто вважає, що зараз ще рано говорити про реконструкцію, — розповідає Грюєр, — ми вже у квітні почали аналізувати, думати, як грамотно застосувати цей підхід на українському ринку».

 

Реконструкція Гостомеля. Про проєкт

Як ми знаємо, Гостомель — один із найбільш постраждалих населених пунктів Київської області. Тут зруйновано та пошкоджено близько 40% селища. Повністю знищено 546 будівель, 4,5 тисячі будинків мають пошкодження різного ступеня. Тому для першого проєкту реконструкції із застосуванням переробленого бетону в Україні французька компанія обрала цю локацію. 7 липня 2022 року делегація Neo-Eco з директором Крістофом Дебоффом з офіційним візитом відвідали Київську область.

Супроводжував делегацію заступник голови Київської обласної міської адміністрації Микола Бойко. 27 вересня голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба спільно з міністром закордонних справ Франції Катрін Колонною та представниками компанії Neo-Eco підписали меморандум про відновлення військового містечка в Гостомелі.

Барт Грюєр: «Завдання повоєнного відновлення України — величезне, і наша мета полягає не лише у здійсненні одного проєкту, а й у відпрацюванні методології для її подальшого мультиплікування в інших українських містах»

Проєкт передбачає реконструкцію шести житлових будівель на 310 квартир, школи на 1000 учнів і дитячого садка. Neo-Eco планує демонтувати пошкоджені конструкції та переробити на новий матеріал близько 75–98% будівельного сміття.

«Реконструкція в Гостомелі — наш перший пілотний проєкт в Україні, — розповідає Барт, — він дасть можливість протестувати, перевірити на практиці як роботу самого матеріалу, отриманого в результаті перероблення локальних будівельних відходів, так і налагодити всі виробничі й організаційні процеси. Звичайно, завдання повоєнного відновлення України — величезне, і наша мета полягає не лише у здійсненні одного проєкту, а й у відпрацюванні методології для її подальшого мультиплікування в інших українських містах: Харкові, Запоріжжі, Маріуполі…».

Уряд Франції фінансує початкову стадію проєкту, проте повна сума реалізації становитиме близько 45 мільйонів євро.

 

Виробництво, матеріал, склад, властивості

Говорячи про виробництво, слід зазначити, що Neo-Eco не займається випуском уніфікованих конструктивних елементів, як-от балки, фундаментні блоки чи перекриття. Кінцевим продуктом компанії є бетон. Для його виготовлення вона не будує великі стаціонарні виробництва. В арсеналі Neo-Eco — мобільні заводські лінії, які облаштовуються прямо на місці демонтажу. «Це обладнання вже доступне для України, і вже з липня ми розпочали його презентацію й тестування, щоб переконатися, що воно підходить для простого репродукування без серйозних інвестицій», — зазначає віцепрезидент компанії.

Перша, передпроєктна стадія (3-й — 4-й квартал 2022 року) присвячена вивченню локальної сировини та створенню рецептури матеріалу. «Для того, щоб отримати ідеальну формулу бетону, потрібна безліч тестів та експертиз. Це складна інженерна робота, механіко-технологічний аналіз, наукові дослідження. Наші лабораторії приділяють величезну увагу вибору матеріалу, вивченню його складу, пошуку ідеальної формули вторинного бетону, — розповідає Барт, — у цій справі ми маємо понад 17 років досвіду, який успішно застосовується у великих французьких проєктах. За роки професійної практики ми переробили близько 10 мільйонів тонн бетону, і за весь цей час не траплялося жодних проблем із його експлуатацією».

Щодо якості бетону, як-от теплопровідність, міцність, довговічність, Neo-Eco враховує нормативні вимоги, що приймаються як для України, так і для Євросоюзу. «Ми стежимо за тим, щоб показники характеристик виробленого нами бетону були вищими, ніж у стандартного, нового», — пояснює Грюєр.

Найбільш ранні будівлі з бетону, датовані приблизно 6500-ми роками до нашої ери, були виявлені на території сучасних Йорданії та Сирії. Але це ще не був звичний для нас цементобетон. Роль сполучної речовини в ньому виконували вапно, гіпс, глина та різні їхні комбінації. Сучасне в’яжуче для бетону було винайдене вже в новий час. Перший його різновид — романцемент — був запатентований у 1796 році англійцем Джеймсом Паркером. Цю в’яжучу речовину отримували шляхом випалювання суміші вапняку та глини з подальшим перемелюванням на борошно. Але температура випалювання становила лише близько 800–900° C, що замало для спікання породи.

Цементний клінкер, що утворюється при температурі близько 1450° С, винайшов французький інженер Луї Жозеф Віка в 1817 році. А через 11 років він продемонстрував якість отриманого матеріалу, побудувавши перший у світі підвісний міст із цементу

Універсального «рецепту» бетону немає. Співвідношення інгредієнтів може змінюватися в той чи інший бік і підбирається для конкретної задачі. Саме тому заводське виробництво суміші — процес досить складний. У виробництві бетону із вторинної сировини тим більше немає чіткої та відпрацьованої рецептури. Характеристики бетону змінюватимуться залежно від співвідношення пропорцій в’яжучої речовини, води, великого та дрібного заповнювачів.

«Склад виробленого нами переробленого бетону непостійний — це залежить від виду використовуваної сировини, зібраної в різних локаціях. Механічні та хімічні властивості, відповідно, теж відрізнятимуться, — пояснює Барт, — і, природно, ми не можемо використовувати один і той самий тип бетону для різних цілей будівництва. Це завжди різні склади. Зазвичай ми виробляємо 3 типи бетону: конструкційний, ізоляційно-конструкційний і легкий. Конструкційний бетон — найскладніший у виготовленні. Тут ми повинні бути дуже обережними, оскільки його експлуатація завжди пов’язана з ризиком. Отримати два інші типи легше».

Застосування такого матеріалу надзвичайно різноманітне: інтер’єри, фасади, конструкції, інфраструктура, благоустрій. Однак Neo-Eco не фокусується на декоративних завданнях бетону. Компанія створює матеріал для подальшого виготовлення стін, перекриттів, фундаментів, дорожніх плит, конструкцій різних інженерних споруд.

Наскільки таке виробництво шкідливе для довкілля? Специфіка перероблення будівельного шлаку пов’язана з токсичністю. Деякі будівельні відходи містять шкідливі домішки або можуть мати підвищений радіаційний фон, а значить — кожну партію сировини необхідно ретельно перевіряти. «Наприклад, за радянських часів більша частина виробленого бетону не могла бути використана для будівництва житлових будинків, — розповідає Барт, — ми проводимо експертизу щодо токсичності. Якщо в процесі перевірки бачимо, що це небезпечний для здоров’я людини матеріал, ми не використовуватимемо його і продовжуємо пошуки потрібного складу».

Барт Грюєр: «Найголовніший челендж у процесі роботи із вторинним бетоном — дисципліна на будмайданчику»

Наскільки складно працювати із цим матеріалом? Чи вимагає він спеціального обладнання або навичок робітників на будівництві? Відповідаючи на це запитання, Барт загострює увагу на дисципліні. «Обладнання, технічний бік питання — не найбільша складність у роботі з нашим продуктом, — розповідає віцепрезидент компанії, — в Україні є умови для виробництва та застосування вторинного бетону. Але найголовніший челендж у цьому процесі — дисципліна робітників на будмайданчику. Застосування цього методу вимагає максимальної точності, якості виконання, уважності, професіоналізму. Дуже важливим є технагляд. І зараз ми шукаємо українські компанії, які відповідатимуть найвищому рівню для цієї роботи».

 

Про перспективи та співпрацю з Україною

Компанія Neo-Eco досліджує та впроваджує рішення, які оптимізують і активізують міський метаболізм та промислову територіальну екологію

Місія Neo-Eco — світ без відходів. Принцип роботи компанії виходить з економіки замкнутого циклу. Іншими словами, фахівці розглядають будь-яку територію як екосистему, де баланс речовин може досягатися шляхом перетворення одних матеріально-енергетичних ресурсів на інші. Компанія досліджує та впроваджує рішення, які оптимізують і активізують міський метаболізм та промислову територіальну екологію.

За словами Барта, у світі є не так багато компаній, які використовують цю методологію. Працюючи з поняттям кругової економіки, Neo-Eco створює багато різних напрямів. Це дослідження, університетська співпраця, створення екопродукту, консультації, територіальні та девелоперські проєкти. Neo-Eco співпрацює з такими компаніями, як Regions de France, Interreg Europe, Les Agences de l’eau. У Франції Neo-Eco створила вже 17 стартапів, пов’язаних зі стратегіями захисту навколишнього середовища. Це очищення річок, збільшення зелених насаджень, ліквідація шкідливих видів рослин, оцінка матеріалів підводного світу.

«Такі самі ініціативи ми плануємо створити в Україні, — розповідає Барт Грюєр, — надалі ми збираємося виробляти низку будівельних матеріалів у співпраці з українськими компаніями. І багато хто вже зацікавлений у приєднанні до нас. Наразі ми не говоримо про конкретну кількість робочих місць в Україні. У цей момент ми не створюємо робочих місць, але ми створюємо умови для того, щоб згодом інженерні, конструкторські бюро та реставраційні майстерні були задіяні в спільних проєктах. Ми сподіваємося, що згодом в Україні матимемо близько 50 фахівців, які допомагатимуть нам здійснювати експертизу в різних локаціях і створювати нові матеріали в рамках економіки замкнутого циклу».

 

 

Читайте також

Для відновлення житла й інфраструктури у Гостомелі використають щебінь з уламків, деревину та солому

У Бородянці планують створити музей та помістити туди роботи Бенксі

Австралійський мільярдер створив інвестфонд для повоєнної відбудови України та виділив $500 млн