У Франції Понті знають набагато менше, ніж у рідній Італії чи Америці. Тому виставка під назвою Tutto Ponti: Gio Ponti Archi-Designer («Весь Понті: Джо Понті — Архі-Дизайнер») стала першою ретроспективою італійського архітектора та дизайнера в країні. Вона об’єднує понад 500 його творів, а одним із кураторів експозиції є племінник архітектора — Сальваторе Лічітра, який керує зараз його архівом.
А це Джо Понті з дочкою у цьому ж Музеї декоративного мистецтва в Парижі, тільки у 1973 році. Фото з особистого архіву майстра. Photo: Courtesy of the Gio Ponti Archives, Milan
Дизайн виставки розроблено бюро Wilmotte & Associés у співавторстві з графічним дизайнером Італо Лупі: вивіски біля входу, наприклад, його рук справа. Простір вони використовували по максимуму, а сам дизайн містить високі білі перегородки, що перетинаються великомасштабними репродукціями робіт Понті й портретами самого автора.
Вхід на виставку — це відсилання до проєкту Понті Taranto Cathedral, собору в портовому місті Таранто на півдні Італії, завершеному в 1970 році
Виставка в Музеї декоративного мистецтва охоплює майже шість десятиліть кар’єри Понті, з 1921 по 1978 роки, та містить архітектурні проєкти, предмети промислового дизайну, меблі та освітлення, журнали, а також його творчі екзерсиси зі склом, керамікою та металоконструкціями.
Ретроспектива Понті починається зі спогаду про ажурний фасад Собору Гран-Мадре-ді-Діо (Taranto Cathedral) 1970 року в Таранто, натхненого простим до геніальності процесом вирізування візерунків із паперу (пам’ятаєте, як ми в дитинстві робили сніжинки із серветок і паперу?), а потім розгортається у хронологічному порядку у вигляді його предметів, меблів та архітектури.
Письмовий стіл із рядом журналів, розроблений Понті в 1958 році, виконаний у горіховому дереві, над ним — люстра для готелю Parco dei Principi в Римі, 1964 р.
Простір головного залу заввишки три поверхи розділений на п’ять секцій, де представлені замовлення Понті (він починав як художник), меблі, освітлення й текстиль і, зрозуміло, архітектурні проєкти. Вони детально розкриті глядачеві за допомогою малюнків і моделей із пап’є-маше, а також фотографій і фільмів.
Зображення крісла Lotus, зробленого для Cassina в 1957 році, висить над столом і стільцем за дизайном Понті
У бічній галереї представлені плоди співробітництва Понті з такими виробниками, як Richard Ginori, Christofle та FontanaArte, а також з окремими ремісниками та малими виробниками артоб’єктів.
На полиці за кріслом-шезлонгом D.156.3 для Molteni стоять три легендарні стільці Superleggera Понті для Cassina
Доповнюють експозицію шість залів у сусідній галереї з реконструкціями проєктів Понті, покликані, за словами кураторів, продемонструвати сферу його діяльності глобально. Інсталяції в цих приміщеннях відбивають різні періоди творчості. Тут, наприклад, відтворена частина резиденції L’Ange Volant у паризькому Гарші, побудована для сім’ї Бує в 1926 році, інтер’єри офісної будівлі компанії Montecatini в Мілані, що з’явилася десятиліття потому, і Великий зал у Палаццо Бо як частині Університету Падуї.
Реконструкція інтер’єру будівлі Montecatini в Мілані в одному із шести залів, що доповнюють основну експозицію
Завершують реконструкцію об’єктів архітектора власний будинок Джо Понті на віа Децца в Мілані, вілла родини Планшар у столиці Венесуели Каракасі та біло-блакитний інтер’єр готелю Parco dei Principi у Сорренто, спроєктований ще в 1960-х роках.
Відтворена частина інтер’єру будинку Джо Понті на віа Децца в Мілані
Куратори виставки — Олів’є Габе, Домінік Форест і Софі Бує-Дюма, а також Сальваторе Лічітра, племінник і директор архіву Джо Понті. «Еклектичний архітектор і творець, чия сфера інтересів лежала як у промисловому виробництві, так і в ремісничій праці, Понті збагатив повоєнну архітектуру, вказуючи на перспективи нового мистецтва життя», — вважають вони.
Джо і Джулія Понті у своєму будинку на віа Децці в Мілані. Джо в кріслі D.153.1 від Molteni & C
Крім архітектури, створення меблів, кераміки, світильників і виробів зі скла, Понті за свою тривалу кар’єру експериментував з різними матеріалами, включно з міддю, емаллю та листовим сріблом, що також знайшло своє відображення в експозиції. Крім цього, як відомо, був також засновником і головним редактором якийсь час журналу Domus, запрошуючи багатьох друзів і колег писати для видання.
Оригінальний дизайн виставкового простору містить портрети Понті крупним планом, його макети, моделі, ескізи, креслення, а також фільми
Бажаючи зробити свій внесок, один із головних замовників Понті — італійський меблевий бренд Molteni & C — спеціально для цієї виставки перевидав 14 предметів класичних меблів майстра, суворо дотримуючись його архівних креслень.
Стіл D.555.1 у кутку триповерхового простору галереї в оточенні чотирьох крісел за дизайном Джо Понті для Molteni
Мабуть, найвідоміша іконічна річ Понті — стілець Superleggera («суперлегкий») для Cassina: проста дерев’яна рама з тканим сидінням із ротанга, який важить лише 1,7 кілограма. Хлопчик на рекламному плакаті 1957 року тримає цей стілець на одному пальці. Такий же фокус зробив головний шанувальник бренду Карл Лагерфельд, працюючи над книгою-фотоальбомом Cassina as seen by Karl.
Стілець Superleggera на рекламному постері 1957 року та на фото, зробленому Карлом Лагерфельдом під час зйомки для альбому Cassina as seen by Karl
Макет знаменитої вежі Піреллі в Мілані. За ним — крісло та письмовий стіл із серії Butterflies за дизайном Джо Понті та П’єро Форназетті, 1950 р.
На численні прохання виставка Tutto Ponti: Gio Ponti Archi-Designer у Музеї декоративного мистецтва в Парижі продовжена до 5 травня 2019 року.
Фото експозиції: Luc Boegly
