Альтернативні матеріали — звична тема для DDW. Щороку їм приділяють більше уваги та виставкового простору. Донедавна скептики списували це на загальний утопічний настрій виставки, де частина проєктів скоріше для роздумів, аніж для втілення. Втім, нещодавно нові матеріали почали з’являтися в іншій лізі — у колекціях великих брендів.
Так, цієї зими Філіп Старк спільно з брендом Cassina представив меблі в оббивці, створеній на основі яблучних шкірок. А Стелла Маккартні розробила для Adidas тенісні сукні з павучого шовку, вирощеного в лабораторії. І це лише початок. Незабаром на нас чекає бум, адже сотні веганських тканин, будівельних матеріалів та композитних поверхонь з усіх видів рецикльованої сировини розробляють і тестують просто зараз. У лабораторіях усього світу тривають досліди, мета яких — визначитися, як людству жити далі. Принаймні хочеться у це вірити.
Через інноваційні матеріали проєкт осмислює культурний код, який транслюють українські дизайнери
Глобальна ідея проєкту Affair with Earth — пов’язати сучасні та інноваційні продукти з їхнім глибинним корінням, осмислити культурний код, який мимовільно транслюють українські дизайнери та митці.
«Український дизайн відповідає світовому тренду Glocalization. Це поєднання глобалізації та локалізації, розв’язання спільних світових квестій із залученням локальних можливостей, місцевих матеріалів та ремесел. Саме на стику традицій і майбутнього виникають нестандартні та актуальні проєкти, і тому український дизайн сьогодні перебуває в самому епіцентрі глокалізації», — говорить кураторка проєкту, засновниця фундації Art-East+Art-West Олена Оранська.
«Як кураторка, я відчуваю, що інтерес до українського дизайну підвищується. Коли ми вперше представляли проєкт на Dutch Design Week, місцеве видання включило його в ТОП-10 експозицій Must See. Навесні цього року у впливовому американському онлайн-медіа Domino вийшла добірка з 10 українських брендів. Стаття починалася з думки, що український дизайн може невдовзі стати трендовим, як відбулося свого часу зі скандинавським дизайном. Завдяки колективним стендам та успіхам окремих дизайнерів міжнародний інтерес до нашого продукту зростає», — розповідає кураторка проєкту, архітекторка та засновниця дизайн-платформи Prostir 86 Ольга Богданова.
Український павільйон ідеально вписався в загальний філософсько-дослідницький настрій Dutch Design Week. Концептуальна сценографія простору підсилила ефект. Ідея арт-директорки проєкту Даші Цапенко полягала в тому, щоб створити стерильний лабораторний простір, де на високих, подібних до операційних столах зростатимуть живі паростки. Кожен матеріал був представлений на різних етапах його виробництва, а готовий зразок підвішувався над столом.

Зелень на столах — паростки чіа. За дев’ять днів виставки з крихітних блідих ниточок вони перетворилися на пружний зелений килим. Ідею втілило ательє PROSO. Графічне оформлення проєкту розробив Сергій Чеботарьов.
Усі експонати були презентовані на столах, вкритих паростками чіа, яких можна було торкнутися та навіть скуштувати
Проєкт, організований дизайн-платформою Prostir 86, фундацією Art-East+Art-West та European Enterprise Network за підтримки Посольства України в Нідерландах, Українського інституту, Міністерства закордонних справ України.
Компанія DevoHome з конопляним хутром Hemp Fur
Бренд, що спеціалізується на виробництві текстилю з конопель, створив альтернативу хутру тварин та штучному синтетичному хутру. На вигляд вона подібна до овчини, у носінні проявляє себе так само.
Коноплі — унікальні за своїми властивостями рослини. Для їх вирощування не потрібні пестициди та гербіциди. Коноплі дають два врожаї на рік, потребують на 75 % менше води, ніж бавовна, та абсорбують у 4 рази більше СО2, ніж більшість дерев. Hemp Fur виготовляють з волокна конопель, вирощених у чистому регіоні Полтавської області.
Конопляне хутро схоже на овчину, у носінні проявляє себе так само — формує красиві пасма
Hemp Fur — це приємний на дотик, натуральний, гіпоалергенний, теплий та практичний у використанні матеріал. Взимку у конопляній шубі комфортно за температури до –30 °С. Виробництво конопляного хутра етичне та екологічне, воно не потребує вбивства тварин. Також Hemp Fur не є потенційним джерелом мікропластику, що вигідно відрізняє його від синтетичного хутра.
The Chernobyl Spirit Company з горілкою Atomik
Проєкт, у якому група українських та британських вчених досліджувала можливість сільськогосподарського використання земель у зоні обов’язкового відселення, що постраждала внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС. Професор екологічних наук Портсмутського університету Джим Сміт, завідувач радіометричної лабораторії Українського гідрометеорологічного інституту та ліквідатор Геннадій Лаптєв і геолог та радіохімік Кирило Кориченський розвивають проєкт Atomik у свій вільний час паралельно з науковою роботою.
Для виготовлення експериментальної партії вони використали зерно, вирощене в Чорнобильській зоні. Ці зразки мали незначне перевищення допустимої концентрації стронцію-90. У процесі виготовлення алкоголю кількість домішок у зерні зменшилась, і у готовому напої вчені виявили лише природний радіонуклід вуглець-14. Його концентрація була не більшою, ніж у будь-якому іншому алкогольному напої. Дистильований алкоголь розводили з мінеральною водою з глибокого водоносного пласту в місті Чорнобилі, який має схожий хімічний склад з ґрунтовими водами регіону Шампань у Франції. У воді не було виявлено радіоактивного забруднення.
Із забрудненого радіацією зерна шляхом подвійної дистиляції та фільтрації вчені створили спирт
Проєкт доводить, що відродження території та сільськогосподарське використання земель Чорнобильської зони можливе.
Творці Atomik мають на меті налагодити виробництво таким чином, щоб залучити до нього людей, які продовжують жити в зоні відселення та потерпають від безробіття. Значна частина прибутків від проєкту буде спрямована на підтримку місцевих громад та дикої природи Чорнобиля.
Юрій Ринтовт і поверхня Terra
Засновник студії Ryntovt Design створює меблі з виразною екоестетикою вже близько 25 років. У проєкті Terra він піднімає горизонтальні шари землі вертикально. Тепер ми можемо подивитися в обличчя Землі, торкнутися її зморщок. Оригінальну поверхню, створену на основі чорнозему, Юрій Ринтовт розробив для фасадів однієї зі своїх меблевих колекцій.
Ідея проєкту — гімн Землі. «Ми відчуваємо радість від роботи з землею. Таку первісну радість відчувала людина, коли працювала на землі, бачила її здатність до щорічного відновлення, спостерігала живе диво — від перших паростків до щедрого врожаю. Ми відчуваємо майже фізичний біль від того, з якою неповагою, господарською зневагою людина ставиться до природи. Стирається ставлення до землі як до святині, яке було в дотехнологічну добу», — розказує Ринтовт.
Земля жива, вона дихає, любить нас і терпить. Що буде, коли одного разу її терпіння скінчиться?
На Dutch Design Week були представлені похідні матеріали — чорнозем, глина, пісок — а також варіанти текстур, які утворює кожен з них.
Даша Цапенко з проєктом-маніфестом «Живе хутро»
Випускниця знаменитої Академії дизайну в Ейндговені виростила хутро із пророщеного насіння чіа. Ідея проєкту – переосмислити статус одягу та спосіб взаємодії з ним.
На противагу бездумному споживанню речей дизайнерка пропонує зовсім інші стосунки. Уявіть плащ або сукню, які ви вирощуєте наче живу істоту, дбаєте про неї, оберігаєте від пошкоджень, гуляєте в цьому одязі під дощем, щоб поливати паростки. Така нова концепція одягу ставить під сумнів позицію людини як центру екосистеми та провокує нове усвідомлення свого місця у світі.
Інший аспект – переосмислення нашого ставлення до «поганої погоди». Адже для власника сукні або плаща з живого хутра сидіти під час дощу вдома не варіант. Краще вийти прогулятися та заразом полити одяг!
Валентин Фречка з матеріалом Re-leaf
Ще у шкільні роки Валентин дослідив, що целюлозу можна видобувати не лише зі стовбурів дерев, але й з листя. Він винайшов метод, як це втілити та запустив проєкт Re-leaf Paper. Мета проєкту — запропонувати альтернативу традиційному паперу з деревини та вирішити проблему опалого листя в місті.
Попри діджиталізацію у всіх сферах життя, обсяги споживання паперу у світі щороку зростають. Чимало компаній та окремих людей переходять з пластикової упаковки на паперову, щоб бути більш екологічно дружніми. Це хибне розуміння сталого розвитку та небезпечна практика. Адже папір здебільшого виготовляється з деревини, а ліси відновлюються не настільки швидко. Потрібно знайти альтернативне джерело целюлози, і ним може бути опале листя.
Папір RE-leaf розкладається впродовж 30-40 днів, а традиційному паперу для цього потрібно трохи більше 100 днів
Осінній листопад буває у всіх регіонах із помірним кліматом. У різних місцевостях із листям поводяться по‑різному. Приміром, у Києві комунальні служби донедавна вивозили його на звалища. Трапляється, що двірники згрібають листя у купи та спалюють його, завдаючи шкоди здоров’ю людей та довкіллю. Завдяки технології Re-leaf листя перетворюється зі сміття на цінний ресурс.
Зараз Валентину Фречці вісімнадцять. Він навчається в університеті та співпрацює з картонним комбінатом у Житомирі, де вдосконалює технологію виготовлення паперу з листя. Мета Валентина — запуск продукту в масове виробництво. Винахідник переконаний, що Re-leaf здатен конкурувати на ринку із традиційним папером.