Сталі ландшафти як умова виживання міста

editor / Ландшафт /

Протягом наступних десятиліть серед основних викликів, з якими зіткнеться майже кожне сучасне місто, стане здатність виживати в часи кліматичних катаклізмів та витримувати конкуренцію в боротьбі за комфорт міського середовища.

Останнім часом експерти сходяться на думці, що конкуренція встановиться не між державами, а містами. Роль держав послабне, міст — посилиться. Але при цьому їх вразливість до наслідків змін клімату не зменшиться. Як вижити, коли вони все частіше потерпають від ударів нищівних природних катаклізмів? Париж накриває 45‑градусна спека, Копенгаген заливає водою, а Пекін накриває потужний тайфун. Не виняток тут і Україна. Такі міста, як Київ, Луцьк, Львів, потерпають від затоплень сильними дощами.

Семен Поломаний, засновник архітектурної студії Zemlia

Допомогти містам адаптуватися до серйозних викликів зможуть сталі ландшафти (англ. — sustainable landscapes), створення яких базується на принципах екологічного балансу, життєздатності та максимальної самодостатності. Сталі ландшафти мають багато переваг, наприклад, регулюють, збирають і очищують дощові води, потребують значно менше поливу, більш ефективно регулюють якість повітря, підвищують енергоефективність прилеглих будівель, зменшують поширення інвазійних видів рослин та шкідників, створюють середовища дикої природи, підвищують біорозмаїття, використовують екологічні та повторно використовувані матеріали. Розвинені міста світу все частіше створюють нові та розвивають існуючі міські ландшафти, використовуючи саме такі принципи.

На перший погляд сталі міські ландшафти нагадують більше природне середовище, аніж міський парк (штаб-квартира компанії Novartis, Базель. Ландашфтний архітектор — VOGT)

Що відрізняє сталі ландшафти від традиційних? Підхід. Сталі ландшафти близькі до того, як влаштована дика природа. Відомо, що природні екосистеми характерні своєю стійкістю до складних кліматичних і погодних умов та коливань, а також здатністю підтримувати себе самостійно. Тому сталим ландшафтам властиві стійкі рослини, що відповідають місцевим природним умовам, мінімізація втручання людини (полив, формування крон), змішані посадки (поруч росте багато видів рослин і трав), максимальне всмоктування дощової води безпосередньо на місці. Сталі ландшафти є екологічними, оскільки потребують менше ресурсів для будівництва та експлуатації.

Сучасні міста можуть стати більш природними: наприклад, через них можуть проходити зелені коридори з дикорослими травами. Витісняючи природу, міста займають все більше територій, тому така інтеграція з природою допоможе компенсувати цей фактор.

Допомогти містам адаптуватися до серйозних викликів зможуть сталі ландшафти, створення яких базується на принципах екологічного балансу

Зважаючи на те, що зелені газони є досить дорогими і затратними в догляді, їх розміщення все ж має бути обмеженим. Луки з дикорослих трав вирішують ці дві проблеми. Вони хоч і потребують періодичного досівання цінних сортів з видаленням бур’янів та інвазійних видів, проте догляду вимагають значно менше. Наприклад, косити достатньо лише двічі на рік. В залежності від складу рослин, поливати їх, як правило, не обов’язково, оскільки у їхньому складі використовуються стійкі до місцевих умов види трав. Полив потрібний на ранньому етапі, коли рослини ще тільки приймаються. В посушливий період додатковий полив покращить естетичний вигляд рослин, але він не є обов’язковим тоді, коли вони вже набрали силу і можуть рости самостійно. Створення дикорослих луків є популярним трендом у таких розвинених містах, як Роттердам, Лондон, Цюрих та Париж. Їх створюють в парках і на відкритих ділянках, а також вздовж тротуарів, доріг і навіть магістралей.

Штаб-квартира FIFA, Цюрих

Важливим також є те, що дикорослі трави є стійкими навіть до тривалих посух. Зміна клімату тільки продовжуватиме їхню тривалість та силу, тому створення таких посадок є особливо актуальним. Окрім того, дикі трави значно підвищують біорозмаїття, адже слугують середовищем життя багатьох комах та тварин, а також сприяють поширенню бджіл, які у всьому світі, як відомо, наразі на межі вимирання.

Поширеним явищем українських міст є скид неочищених дощових вод з вулиць у відкриті водойми. Наприклад, у річку Либідь потрапляють неочищені води зі значної частини центру та інших урбанізованих районів Києва. Очисні споруди дощової каналізації обслуговують лише частину території міста — це при тому, що частина з них технічно зношена і не в змозі очистити воду до потрібного стану.

Поширеним явищем зелених зон Києва є збіднення рослинного покриву, особливо під деревами. Засівання дикорослими травами, видовий склад яких у даному випадку має бути властивий лісовим ландшафтам, у подальшому би створило густий самопідтримуваний трав’яний покрив

Брудна вода з вулиць неочищеною потрапляє в річку Либідь, а далі — в Дніпро

Дикорослі трави є стійкими навіть до тривалих посух. Зміна клімату тільки продовжуватиме їхню тривалість та силу, тому створення таких посадок є особливо актуальним

Лука з диких трав у Олімпійському парку Лондона

Розвинені країни Західної Європи та Північної Америки вже давно помітили недоліки централізованої системи очищення дощової води, тому близько 20 років тому почали розвивати децентралізовані системи очищення. Вони передбачають розвантаження і очищення дощових вод одразу в кварталах та на вулицях і являють собою біодренажні системи. Зовні вони виглядають як звичайні клумби, проте зі специфічними видами рослин, які стійкі як до перезволоження, так і до нестачі вологи. Поверхню клумби складають ґрунтосуміші, які добре пропускають дощову воду. Разом з корінням ґрунти слугують природним фільтром для води.

Біодренажні клумби на вулицях Нью-Йорка

Схема дощових садів та стоку води з вулиць «зелено-блакитної» мережі Нью-Йорка.
1. Біодренаж (очищує перший стік з дороги перед тим, як вода потрапить у вуличні канали)
2. Ємність для першого стоку (розташована під поверхнею і перехоплює перший стік з дороги, щоб далі спрямувати в біодренажі)
3. Вуличний канал (збирає воду з водозбірного басейну і спрямовує її у відновлений струмок Ґованус)
4. Водопроникна клумба (збирає та інфільтрує воду з тротуару)

Щільність забудови урбанізованих територій ускладнює всмоктування дощової води, і це стає очевидним під час повеней. Зміни клімату все частіше провокують появу аномально сильних опадів, сила та повторюваність яких тільки зростатиме. Саме тому децентралізовані сталі системи управління дощовою водою (sustainable urban drainage) стають все більш актуальними. Муніципалітети таких міст, як Берлін, Портланд та Нью-Йорк, вже розробили і частково реалізували програми перебудови міського простору вулиць, площ та публічних просторів. Світ рухається в напрямі створення міста, проникного для дощової води, міста як «губки», як природного фільтра.

Схеми перебудови вуличної інфраструктури Нью-Йорка в районі колишнього струмка Ґованус

Біодренажна система дощових садів та їхній вигляд під час опадів на вулиці Аллен муніципалітету Стейт Колледж (штат Пенсильванія)

Париж, Булонь-Біянкур. Частина території житлового кварталу слугує збором дощової води. Коли приходить «велика вода», ландшафт парку змінює своє обличчя. Але, як і раніше, доріжками можна ходити

В Україні проєктування сталих ландшафтів перебуває на початковому етапі розвитку. Окремі ландшафтні дизайнери застосовують певні принципи та елементи сталих ландшафтів, наприклад, місцеві й посухостійкі трави, багаторічники. Проте на сьогодні це ще не так поширено, особливо якщо ситуація стосується міського простору.

Втім, серед організацій, які фокусуються на створенні сталих ландшафтів в Україні, є архітектурна студія Zemlia (Київ). Торік ми розробили проєкт сталого ландшафту для логістичного підприємства. Переважну частину території становлять тверде асфальтове покриття та великі площі плоских дахів виробничих корпусів. Серед озвучених вимог замовників важливе місце посідало застосування сучасних та екологічних технологій. Головним проєктувальником концепції території виступала студія Formografia. Знаючи про профіль нашої роботи, вона звернулася до нас з пропозицією співпраці.

Метою проєкту було створення рішення, при якому досягається максимальне утримання та використання дощової води в межах території та її мінімальний стік в дощову каналізацію. Окрім того, в проєкті передбачалось використання переважно дикорослих посухостійких трав, які потребують мінімального догляду і підвищують місцеве біорозмаїття.

На противагу існуючій ситуації проєктом передбачено, що вода з дахів будівель спочатку потрапляє в баки для збору дощової води, які встановлюються поруч з фасадами або під землею. Наповнена ними вода використовується для поливу рослин. При переповненні цих баків вода через систему переливу і далі через приповерхневі лотки потрапляє в дощові сади з дикорослими травами, де всмоктується в ґрунт і, відповідно, очищується. Дощові сади розташовані в місцях локального водозбору по всій території.

Метою проєкту було створення рішення, при якому досягається максимальне утримання та використання дощової води в межах території та її мінімальний стік в дощову каналізацію

Вода з одного з дахів підприємства наповнює штучну водойму, навколо якої створюється зелений сквер. Водойма пом’якшує мікроклімат і покращує комфорт людей. Під час сильних чи тривалих дощів надлишкова вода відводиться на зелені тераси, які є заключним етапом поглинання води на території.

При сильних дощах вода з дощових садів через систему переливу потрапляє на завершальну стадію очищення та інфільтрації — систему 4—5‑ступеневих зелених терас, які облаштовуються в найнижчій зоні території підприємства. Зелені тераси поглинають і очищують надлишки дощової води, а також створюють незвичайний простір. Інколи дощова вода все ж потраплятиме з терас у дощову каналізацію, але лише при надзвичайно сильних дощах.

Загалом перспективний ландшафт є ефективним з точки зору створення комфортного мікроклімату, кількості зеленої маси та біорозмаїття, незвичайного естетичного вигляду, менших витрат води на полив та ресурсів на догляд, утримання, збору та використання дощової води, майже повної відсутності скиду у міську дощову каналізацію, очищення дощової води, а також позитивного екологічного ефекту на прилеглу територію та басейн річки Горіхуватки, що впадає в річку Либідь.

Дощові сади в інноваційному житловому районі Стокгольма Norra Djurgårdsstaden. Фото: Ірина Ісаченко

Як і колись, сьогодні людина залежить не тільки від кліматичних і погодних умов. Їй потрібна природа. Як середовище, як джерело їжі та рекреації. Оскільки процеси урбанізації не зупиняються і міста стають основним середовищем проживання населення планети, сталі міські ландшафти мають стати радше необхідністю, ніж чимось особливим. Конкуренція у боротьбі за створення кращих умов проживання та міського простору заохочуватиме міста більш послідовно і швидко впроваджувати екологічні технології при створенні ландшафтів. До того ж сталі ландшафти відрізняються часто унікальним та незвичайним зовнішнім виглядом, особливою атмосферою.

Кліматична криза має підштовхнути нас діяти негайно. Швидкість змін у кліматі випереджає навіть найбільш песимістичні прогнози науковців попередніх років

Кліматична криза має підштовхнути нас діяти негайно. Швидкість змін у кліматі випереджає навіть найбільш песимістичні прогнози науковців попередніх років. Природні екосистеми на даний момент є досить стійкими і здатними до адаптації. Саме тому людина має використати досвід природи, накопичений мільярдною історією планети, та створити комфортне і більш безпечне середовище у містах, незважаючи на нові виклики клімату.

Текст: Семен Поломаний