Після появи таких об’єктів, як цифрова медіаскульптура «Куб» у столичному ЖК CHICAGO Central House, підсвічування пішохідного мосту на Володимирській гірці, перманентного інтерактивного лазерно-проєкційного шоу на о. Хортиця, тема світлового дизайну міського простору стає більш актуальною. Разом із провідними архітекторами України розбиралися, як професійна аудиторія використовує світлові рішення у своїй практиці та як знайти спільну мову зі світлотехнічними фахівцями.
Почалася зустріч професіоналів із презентації компанії Signify (у минулому Philips Lighting). Сьогодні саме ця компанія є світовим лідером із виробництва світлотехнічного обладнання. Директор ТОВ «Сігніфай Україна» Олексій Шершень поділився думкою про те, що, незважаючи на величезний досвід компанії (понад 130 років), для розвитку архітектурного світла саме в Україні важливо мати відкритий діалог з українськими архітекторами та дизайнерами, оскільки саме вони є джерелом ідей і концепцій.
Олексій поділився прикладами реалізованих компанією проєктів, щоб присутні змогли оцінити як різноманіття можливостей Signify, так і специфіку підходів до архітектурного світла в різних країнах. Чи ви знали, що більшість стадіонів, сертифікованих UEFA, освітлені приладами Philips? Немає таких сфер, до яких концерн не виявляв би інтерес.
«За допомогою світла можна покращити вигляд будь-якого міста. Воно здатне впливати на сприйняття будь-якого об’єкта. Давайте робити світ світлішим», — підсумував Олексій Шершень
Свідченням того, що це можна здійснити, стали продемонстровані під час презентації об’єкти в Шанхаї, Китаї, Південній Кореї з дивовижним світловим дизайном, створеним за допомогою обладнання Philips.
Естафету прийняв провідний спеціаліст із архітектурного світла та інтелектуальних рішень Signify Юрій Береговський. Він ознайомив гостей з унікальною розробкою Philips — віртуальною лабораторією архітектурного освітлення. По суті, це цифрова платформа, де відтворені різні види просторів і приміщень, включно з вулицями, парками, будівлями, дорогами, об’єктами HoReCa, житловими інтер’єрами, холами й лобі, фасадами, інженерно-технічними спорудами тощо. Ними можна віртуально прогулятися, моделюючи різні сценарії освітлення, оцінюючи, наскільки точно модель корелює з реальним об’єктом.
«Світло — це не тільки те, завдяки чому ми один і той самий об’єкт сприймаємо по-різному залежно від його інтенсивності, напрямку та кольорового наповнення. Світло — це те, на що реагує наш мозок», — наголосив Юрій
Перейшовши до дискусії, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA Костянтин Ковшевацький попросив учасників поділитися насамперед тим, що для них самих означає застосування світла у професійній діяльності та наскільки, власне, кожен зі спікерів задіює світло у своїй практиці.
Ось кілька ключових тез:
«Світло для мене — це насамперед функція у просторі. І мені хочеться, щоб у нас вона працювала, і працювала правильно», — архітектор Микола Морозов, керівник кріейторського відділу та Junior Partner компанії archimatika.
«Світло — небезпечна дорога, ступивши на яку неправильно, можна залишити «яскравий слід в історії». У цьому аспекті завжди слід вдаватися до допомоги професіоналів: із цією функцією вони працюють красиво й не припускаються помилок», — Анна Іскіердо, AIMM Group.
«Для нас світло є, безумовно, важливим. Водночас форма і функція також. Ми намагаємося дуже акуратно підходити до роботи з цим інструментом, щоб не наробити помилок, не нашкодити», — архітектор Дмитро Аранчій, Dmytro Aranchii Architects.
«Без світла не буде архітектури та взагалі нічого. Тому, проєктуючи щось, я насамперед думаю про нього. Вірю, що світлом можна і поліпшити проєкт, і виправити. Ставлюся до нього як до певної першорядної речі. А оскільки світловий дизайн є продуктом людської діяльності, то до нього потрібно підходити з тією ж тенденцією, що й до гігієни тиші, тобто має бути і гігієна світла», — архітектор Жанна Кисельова, JK Lab.
Торкнулися і особливостей національного сприйняття світлового дизайну. Виходячи з професійного досвіду, учасники обговорення зійшлися на думці, що якщо раніше українці любили яскраві, суцільно залиті світлом рішення, то зараз поступово фокус зміщується в бік камерних акцентних сценаріїв.
«Подібний дизайн я колись уперше побачила в Японії, і мені він дуже сподобався, — згадує Анна Іскіердо. — Світло — один із інструментів, який дозволяє виявити архітектурний об’єкт у темний час доби. Грамотного підсвічування у нас не вистачає. Добре, що яскраве висвітлення відходить».
Микола Морозов на це відповів словами свого іноземного колеги: «Усе, що у вас відбувається, є відображенням вашого соціуму». І додав: «Дивитися на Захід треба, але це аж ніяк не означає гнатися сліпо за їхнім досвідом, треба переймати те, що підходить нам. Я вважаю, що ми йдемо правильним шляхом».
Жанна Кисельова, згадуючи роботу над Грецьким парком в Одесі спільно з компанією Expolight, зазначила таке: «Круто бачити, як все змінюється. Коли сім років тому ми тільки розпочали проєктування освітлення парку, я навіть слабо собі уявляла, що таке кельвін. Із того часу помітно набралася знань. Скажу, що, безумовно, світлотехнічний бік проєкту можна віддавати на аутсорс, але важливо й самому розбиратися в питанні, щоб правильно комунікувати зі світлодизайнером і отримати в підсумку потрібний результат».
Підбиваючи підсумки зустрічі, Олексій Шершень сказав, що виявив твердий ґрунт для діалогу фахівців зі світла з архітекторами, а компанія Signify як виробник, що технологічно розуміє, які завдання перед ним стоять, готова допомогти в реалізації будь-якої функції, котру несе світло.
Текст: Надія Богата