Вітрила, намети та парасольки
Текстильна архітектура напрочуд різноманітна, споруди зовні абсолютно не схожі одна на одну, але якщо вивчити ДНК кожної з будівель докладно, можна виявити схожість із наметом, вітрилом, парасолькою або… мильною бульбашкою. Текстильна оболонка на гнучкому каркасі, або тканина, розтягнута на тросах, або легка оболонка, що надимається потоком повітря, — це різні ітерації легких натяжних структур. Деякі дослідники вважають, що текстильна архітектура з’явилася ще в епоху палеоліту. Це лише гіпотеза, а от намети бедуїнів-кочівників, індіанські вігвами та монгольські юрти, османські намети — очевидні прототипи сучасної текстильної архітектури. Римляни використовували навіси з тканини для затінення своїх амфітеатрів і арен, в епоху Відродження аристократія обідала в павільйонах з тканини на природі, мандрівні цирки-шапіто подорожували світом.
The Eden Project – геодезичні куполи ботанічного саду в графстві Корнуолл, Велика Британія. Фото: Eden Project
Із погляду дизайну текстиль — один із основних елементів, що визначають простір; не просто декоратор, а рівноправний партнер бетону, скла, дерева, металу. Це було очевидним для модерністів — досить згадати ткацькі майстерні Баухаузу. У ХХ столітті еволюція текстильної архітектури прискорилася. З розвитком хімії з’явилися штучні тканини, які відразу отримали попит у військових для спорудження військових таборів і польових шпиталів. У 70-х роках з’явилося тефлонове (PTFE) покриття та полімерний матеріал етилен тетрафторетилен (ETFE), які справили вже справжню революцію: сенсаційні фасади Watercube, Allianz Arena та The Shed — саме з ETFE. Прозорість, легкість, міцність, стійкість до вологи та ультрафіолету — нові матеріали дозволяли експериментувати з абсолютно новими конструктивними рішеннями.
Munich Zoo Aviary - купол пташиного вольєра настільки міцний, що може витримати вагу людини. Фото: Atelier Frei Otto Warmbronn
Легкими кроками до світла
«Усі дії людини у сфері архітектури — це спроба піти проти природи. <…> Я думаю, що секрет майбутнього — в тому, щоб не робити надто багато. Сьогодні архітектори тяжіють до надмірностей», — казав Фрай Отто, якого називають батьком сучасної текстильної архітектури.
Німецький архітектор та інженер Фрай Отто — прітцкерівський лауреат, засновник Інституту легких конструкцій у Штутгартському університеті — надихався спостереженнями за мильними бульбашками та павутинням. Його вражало, як такі ефемерні структури можуть демонструвати разючу конструктивну міцність і пружність. Під час Другої світової війни в таборі для інтернованих авіаційний інженер і льотчик Люфтваффе Фрай Отто експериментував над створенням нового типу наметів, щоби якось полегшити життя інших військовополонених. Саме тоді він відчув, що архітектура — це його покликання.
Після війни, здобувши архітектурну освіту, Фрай відкрив власну практику. Він відносив легкі конструкції до особливого виду екологічної архітектури і був упевнений, що його легка прозора архітектура сприятиме створенню нового відкритого суспільства. Те, що багато його конструкцій — павільйони, виставкові простори — були тимчасовими, анітрохи не засмучувало архітектора.
Німецький павільйон на виставці «Експо-67» у Монреалі, навіси-парасольки для турне Pink Floyd, притулку для паломників у Мецці, японський павільйон на всесвітній виставці в Ганновері (створений спільно з Сігеру Баном) увійшли в історію архітектури як тимчасові споруди, а ось шатрові дахи в Олімпійському парку Мюнхена досі захоплюють відвідувачів
Munich Olympic Park з навісами, спроєктованими Фраєм Отто. Фото: Tiia Monto
Однодумцем Отто був Горст Бергер — також професор архітектури та інженерії Штутгартського університету (хоча більша частина його практики перебувала в США), якого досі вважають неперевершеним майстром конструювання легких структур. Бергер також оголошений третім найвидатнішим інженером світу за останні 125 років. У портфоліо Бергера — спортивні арени у Фініксі, Вімблдоні, Лондоні; аеропорти, найбільший парасольковий тент над Міжнародним стадіоном короля Фахда в Саудівській Аравії та десятки найрізноманітніших об’єктів цивільної архітектури. Горст Бергер називав натяжні конструкції «світловими структурами», позначивши таким чином найважливішу, на його думку, характеристику тентів — затінювати, фільтрувати, пропускати світло.
Можливо, саме завдяки Фраю Отто та Горстові Бергеру Німеччина стала світовим лідером і провайдером упровадження текстильних фасадів.
Багаторівневий паркінг ФБР. США, Сан-Дієго, Каліфорнія. Фото: Darren Bradley
FACID — що нового?
У Німеччині існують десятки компаній, що спеціалізуються на виробництві полотна для текстильних фасадів і на його монтажі. Проте в компанії Schüco, яка є лідером у сфері виробництва огороджувальних конструкцій, вирішили, що текстильні фасади, точніше, комплексне рішення з використанням мембран, чудово доповнюють спектр пропонованих продуктів і відкривають нове вікно можливостей. У 2016 році концерн Schüco придбав компанію EPS Systems GmbH & Co, яка спеціалізувалася на розробленні систем для оформлення фасадів за допомогою текстильного полотна, пояснив Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukraine.
Олексій Сверчков, комерційний директор Schüco Ukrainе
Олексій Сверчков: «Ми вивели цей продукт із ніші на принципово інший рівень і дали можливість нашим партнерам доповнити їхні проєкти таким чудовим видом оздоблення. Для цього ми поєднали розробки EPS Systems GmbH & Co з уже наявними нашими компонентами (фурнітура, електроприводи, автоматика та ін.), впровадили FACID у наш розрахунковий комплекс SchuCal, уся технічна документація й каталоги були викладені на нашій онлайн-платформі Docu Center, а самі системи FACID ми презентували понад 12 000 компаній-партнерів у рамках виставки BAU 2017 у Мюнхені».
Автомобільний паркінг в кампусі Schüco в Білефельді, Німеччина. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело фото: надано Schüco
Ефектний 3D-фасад автомобільного паркінгу в кампусі Schüco в Білефельді — один з еталонних проєктів компанії та демонстрація можливостей FACID. Проєктуванням об’єкта займалася німецька студія Schlattmeier Architekten. Автор проєкту не приховує, що був натхнений новими технічними та естетичними можливостями.
«Повітряність, яку можна очікувати від захисної конструкції на тканинній основі, чудово демонструється взаємодією світла й тіні, прозорості та напівпрозорості, створюючи постійно мінливі та дивовижні ефекти залежно від часу доби та умов освітлення», — так Карстен Шлатмайєр охарактеризував свій досвід
Процес монтажу навісного текстильного фасаду автопаркінгу в кампусі Schüco. Фото: Christian Eblenkamp. Джерело фото: надано Schüco
Сьогодні в центральному офісі в Білефельді проводяться навчальні семінари з проєктування та монтажу систем FACID. Асортимент Schüco доповнений цілою низкою наборів інструментів і обладнання для того, щоб монтаж був простий, швидкий, якісний і надійний.
Для якого типу будівель текстильний фасад є найкращим вибором?
Якщо, розповідаючи про надможливості скла у статті «Скляні краплі: як створюється архітектура вільних форм. Grid2Shell та його можливості», ми відстежили процес переміщення скла з фасадів на дахи, то у випадку з текстилем еволюція йшла в напрямку зверху донизу: від тентів і сонцезахисних навісів до фасадів. Розширюється асортимент матеріалів: є текстильні мембрани, створені спеціально, щоб поглинати або резорбувати вологу, мембрани з вогнестійкими, водовідштовхувальними властивостями і навіть фотогальванічні мембрани. Відповідно розширюється сфера застосування текстилю в архітектурі.
«Ми всі звикли, що гараж буває або підземний, захований під землю, або просто майданчик перед будівлею. Але рано чи пізно ми прийдемо до того, що без багаторівневих наземних паркінгів нам не обійтися»
«Чи повинні ці споруди виглядати як купа бетону? Адже ніхто не додумається їх склити чи будувати з глухими фасадами, а ось текстиль, причому в поєднанні з індивідуальною параметричною формою, що має гарну перфорацію, — ідеальне рішення, як із погляду естетики, так і бюджету. А якщо такий текстильний фасад до того ж оснастити динамічним підсвічуванням? — розмірковує Олексій Сверчков. — Або візьмемо, наприклад, об’єкти індустріального призначення: всі виробничі споруди сьогодні є одноманітними, це здебільшого сендвіч-панелі переважно темного кольору. А уявіть, якщо це буде яскравий текстиль, із дизайном, який відображає суть вашого бізнесу чи продукції, що випускається? Це не просто білборд на трасі, це щось більше».
Текстильні фасади можна використовувати в реновації як промислових, так і житлових будівель 1950-х та 1980-х років, які зводили, нехтуючи теплоізоляцією. Тим часом каркаси цих морально застарілих будівель мають довгостроковий запас міцності. Тому альтернатива їхньому знесенню — оновлення з використанням сучасних ізоляційних рішень.
Текстильна система FACID 65 на фасаді хірургічного центру Гросхадерн у Мюнхені, Німеччина. Фото: Mark Wohlrab. Джерело фото: надано Schüco
Вентильований текстильний фасад сам собою вже ізоляція, що знижує втрати тепла і захищає каркас. Але він має ще й високий естетичний і дизайнерський потенціал, пояснює експерт: «Текстильні фасади — чудове рішення, якщо ми хочемо надати старій будівлі сучасного вигляду, причому обійтися без порушення ритму роботи приміщень. І це стало можливо зробити швидко, якісно, красиво і з обмеженим бюджетом.
Текстильні фасади з індивідуальним принтом часто приходять на допомогу в індустрії ритейлу
Візьмемо такий випадок, коли заїжджає новий орендар, і магазин змінює свій профіль діяльності. Виникає завдання про це заявити за допомогою сюжету на фасадах, наприклад магазин електроніки переобладнали на магазин дитячих іграшок тощо. Це лише окремі випадки застосування систем FACID, але вони добре ілюструють утилітарну цінність текстильної архітектури».
Комерційний директор Schüco Ukraine вважає, що не варто прив’язуватися до якогось типу будівель, адже ефективніше вирішувати за допомогою текстильних фасадів конкретні завдання, наприклад:
- швидка й бюджетна реновація, без переривання ритму роботи об’єкта;
- яскрава візуальна комунікація, що запам’ятовується, особливо для безликих комерційних і промислових об’єктів;
- вирішення питань сонцезахисту;
- шумопоглинання;
- надання фасадам індивідуальності за допомогою розширення палітри структурних поверхонь.
Олексій Сверчков: «Як ми бачимо, спектр застосування систем текстильних фасадів — величезний, від універмагів до виробничих споруд, від кінотеатрів і до заправних комплексів. Це паркінги, фітнес-центри, аеропорти, стадіони, медичні заклади і навіть житлові будинки.
Текстильна система FACID 65 на фасаді фітнес-центру в Гютерсло, Німеччина. Фото: Mark Wohlrab. Джерело фото: надано Schüco
У нашому попередньому матеріалі про систему параметричних фасадів ми показали приклад комбінації системи Schüco Grid2Shell із текстилем. У підсумку ми отримали чудову біонічну конструкцію навісу перед торговим центром, що виконує також і функцію сонцезахисту.
Окремо я хотів би торкнутися питання реконструкції. Системи FACID дають змогу розділити оболонку будівлі на рівень 1 та рівень 2, де конструкція рівня 1 — це несучі стінові матеріали, які в середньостроковій перспективі мало піддаються руйнуванню. Також немає потреби в періодичній реновації цього рівня оболонки. Конструкція рівня 2 — це здебільшого декорація, і вона набагато швидше застаріває як морально, так і фізично. Використовуючи як рівень 2 систему текстильного фасаду, ми в рази скорочуємо витрати й терміни на реновацію, оскільки під час її проведення не зачіпається рівень 1. Реновація комерційних і промислових об’єктів — величезне поле для застосування систем FACID».
Ще одна сфера застосування текстильної архітектури — будівництво в сейсмонебезпечних зонах. Дійсно, завдяки своїй гнучкості така конструкція має підвищену стійкість навіть під час сильних землетрусів, а в разі обвалення люди не отримають серйозних травм завдяки малій вазі всієї структури. Саме цим пояснюється популярність текстильної архітектури в Японії, Китаї, Новій Зеландії.
Eggersmann Küchen Hiddenhausen – текстильна система FACID 65 на фасаді офісної будівлі в Гідденхаузені, Німеччина. Фото: Mark Wohlrab. Джерело фото: надано Schüco
Ціна питання
Зазвичай усі інноваційні рішення дорожчі за традиційні. Але у випадку з текстильними фасадами це не зовсім справедливо. Інноваційність застосування текстилю замість бетону чи скла полягає ще й у можливості суттєво скоротити вартість реалізації проєкту. Наприклад, у звіті компанії Arup, яка займалася інжинірингом палацу спорту Watercube у Пекіні з фасадом, що нагадує мильну піну, йдеться про те, що така природна геометрія з використанням мембрани дозволяє економити до 55% енергії на освітленні та 20% на опаленні. Якби подібну форму відтворювали зі скла (що з технічного погляду цілком можливо), то скляний фасад важив би майже в 100 разів більше, ніж мембранний (як правило, вага мембранної конструкції становить близько третини ваги звичайної конструкції).
Інженери Arup стверджують, що бульбашкове облицювання пропускає більше світла, є кращою теплоізоляцією, ніж скло, і, що важливо, добре самоочищається під час кожного дощу
«Для прямих поверхонь вартість тканинних фасадів порівняна з вартістю навісного вентильованого фасаду. Звичайно, і там, і тут необхідно враховувати діапазон цін як полотна, так і фасадних панелей. Що стосується самої підсистеми, то в тому й іншому випадку їхня вартість практично однакова. Під час облаштування параметричних форм левова частка бюджету може припадати на металевий каркас, що формує багатовимірний контур», — говорить Олексій Сверчков.
Текстильна система FACID 65 на фасаді офісної будівлі в освітньому парку в Дордрехті, Нідерланди. Фото: Maarten Noordijk. Джерело фото: надано Schüco
Незважаючи на тендітний зовнішній вигляд текстильної архітектури та тонкість тканини, експлуатаційний термін служби може обчислюватись у десятиліттях.
Олексій Сверчков: «Гарантія на полотно від виробника в середньому 10 років — практично як і на будь-які стінові матеріали. Сам же експлуатаційний термін служби може бути і 20, і 30 років. Полотно кріпиться в профільну систему за допомогою спеціальних затискачів, які гарантують його ідеальний натяг без необхідності підтягування протягом усього строку експлуатації. Це основна перевага, порівняно з рішеннями інших виробників. Завдяки зубчастим механізмам кріплення системи FACID такі фасади мають ззовні вигляд натягнутого сталевого листа, що зовсім не асоціюється з тканиною. Що ж стосується самого текстилю, то він проходить процедуру попереднього натягу, що дає змогу уникнути після монтажу або під впливом навантажень будь-яких складок, сповзань або заломів. Технологія попереднього натягу має назву Precontraint®.
Згодом полотно можна замінити або повністю, або частково, адже воно спаяне зі смуг, зазвичай шириною до 2,6 метра. При цьому демонтаж підсистеми не потрібен. Процес заміни полотна докладно описаний у наших каталогах».
Чищення та миття текстильного покриття теж не є особливо складним. За словами експерта, мити текстильні фасади можна так само, як і скляні, жорсткою щіткою при рясній подачі води. У каталозі Schüco також зазначено, які з мийних засобів при цьому допустимі й чого варто уникати.
Office Anoria Tirana - текстильна система FACID 65 на фасаді офісної будівлі в Тирані, Албанія. Фото: © Schüco International KG
Мистецтво шити та балансувати
Упевнено проєктуючи в бетоні, металі, склі, архітектори часто відчувають нерішучість, коли йдеться про те, щоб «пошити костюм для будівлі» з тканини. Не всі вміють драпірувати тканину як «сфінкс моди» мадам Гре, яка присвятила своє життя створенню шедеврів із шовку, збираючи десятки метрів найтоншого полотна у складні драпірування на ліфі, спідниці чи шлейфі вечірньої сукні. Не всі розуміють і відчувають текстиль настільки, щоб, подібно до Крісто або Аніша Капура, створювати з нього гігантські скульптури. Хоча є винятки. Наприклад, Snøhetta для джазового фестивалю Kongsberg спроєктувала пневматичну мембранну конструкцію Tubaloon, яка має вигляд гігантської скульптурної труби та служить навісом над головною сценою.
Але зазвичай «текстильні» ідеї приходять в архітектурний світ зі світу моди та мистецтва. Наприклад, у 2009 році художники Ларс Месс-Олсон і Алі Хешматі представили на фестивалі світлового мистецтва в Ейндховені інсталяцію DAR LUZ — павільйон, де світна оболонка динамічно реагувала на рухи відвідувачів. Це мотивувало багатьох архітекторів активно використовувати текстильні фасади й тенти як інтерактивні медіаекрани, оскільки вони виявилися ідеальною поверхнею для створення світлових ефектів.
Текстильна система FACID M на фасаді житлового будинку, Дортмунд, Німеччина. Фото: Jochen Helle. Джерело фото: надано Schüco
Специфіка текстильної архітектури — особлива статика. Ретельно збалансована конструкція повинна залишатися в рівновазі навіть за сильних вітрів, не деформуватися під впливом дощів і сонця. Геометрія розтяжних поверхневих структур вивчалася та досліджувалася як окремий науковий напрям. Якщо навчання студентів традиційного архітектурного проєктування розпочиналося зі створення фізичних моделей із картону та дерева, то для створення прототипів текстильних структур використовувалися гумові плівки, трикотаж, капронові колготки та мильні бульбашки. Мильна плівка оптимально розподіляється між опорними точками, утворюючи досконалу в плані рівномірного натягу фігуру — достатньо лише зафіксувати її проєкцію на площину. Ще Ле Корбюзьє стверджував: «Будівля схожа на мильну бульбашку. Бульбашка досконала й гармонійна, якщо дихання рівномірно розподілилося зсередини. Екстер’єр — це результат внутрішнього». В цьому випадку можна сказати, що теза великого модерніста трактувалася буквально.
Текстильна система FACID M на фасаді житлового будинку, Дортмунд, Німеччина. Фото: Jochen Helle. Джерело фото: надано Schüco
Впровадження комп’ютерного моделювання відкрило для проєктувальників нові можливості використання еластичних композитних матеріалів у складніших формах. Сьогодні принципи проєктування текстильних конструкцій сформульовані в European Design Guide for Tensile Surface Structures. Використання цього гіда суттєво полегшує завдання архітекторам та інженерам.
«Порівняно з твердими матеріалами, наприклад із фасадними панелями, мембранна конструкція має інші поперечні навантаження, які викликають тягове зусилля, що є вирішальним фактором для статичного розрахунку. Тому дуже важливо ще на стадії проєктування зв’язатися з нами для визначення максимального допустимого навантаження на поверхню будівлі. Виходячи із цього, буде підібрано оптимальну ширину полотна, крок профілів і кріплень підконструкції до будівлі. Також важливо знати заздалегідь тип самого полотна, його колір і рівень перфорації, — пояснює Олексій Сверчков. — Тому перед початком проєктування фасаду зазвичай архітектор або підрядник надсилає фахівцям Schüco плани будівлі із зазначенням точного місця розташування, висоти та конструкції стін. Ми виконуємо розрахунок згідно із зонами вітрового навантаження, перевіряємо всі параметри на можливість реалізації, робимо попередній статичний розрахунок для мембрани та профілів. Крім питань статики, є ще багато моментів, що впливають на зовнішній вигляд фасадів».
Існує ще один нюанс, про який згадають, мабуть, лише дизайнери та інженери, які вже мали досвід роботи із натяжними конструкціями.
«Має місце ефект “муару”, що виникає під час використання сітчастих поверхонь. Для його уникнення необхідно ретельно узгоджувати колір і фактуру полотна із фоном — у нашому випадку це стіна, на якій закріплена текстильна конструкція. Такий ефект посилюється при яскравому сонячному світлі, тому найкраще вивчити всі нюанси за допомогою повномасштабних зразків (mock up). Взагалі комбінація “фон-полотно” потребує уваги.
Текстильна система FACID 65 на фасаді брендового магазину у Філлінген-Швеннінген, Німеччина. Фото: Axel Hartmann. Джерело фото: надано Schüco
Профілі фасадної підконструкції не повинні контрастувати з полотном, фон має бути за необхідності пофарбований у колір текстилю або навпаки, але в будь-якому разі узгодження всіх елементів просто необхідне. Це стосується й примикання до даху, коли за текстилем може проглядатися небо. Вікна та двері за тканинним фасадом — узагалі вкрай важлива тема», — попереджає комерційний директор Schüco Ukraine.
Принцип вуалі
Іноді вікна можуть бути повністю приховані текстильним полотном на фасаді, але FACID дозволяє також монтувати текстиль врівень, по профілю віконної рами. В принципі виробники текстильних полотен навіть консультуються з офтальмологами, щоб сітка не створювала проблем для зору людей, які перебувають у будівлі: зазвичай використовується таке переплетення ниток, що текстильна вуаль практично непомітна очам людини, яка дивиться зсередини.
Текстильна система на фасаді не створює перешкод для огляду. Будівля хірургічного центру Гросхадерн у Мюнхені, Німеччина. Фото: Rainer Viertlboeck. Джерело фото: надано Schüco
І все ж таки питання комфортності — це компетенція проєктувальника, вважає Олексій Сверчков: «Це якраз завдання архітектора. Адже будівлі створюються для людей і мають бути комфортними для проживання в них або для роботи. Текстильний фасад — це лише інструмент у руках проєктанта, і його необхідно розумно використовувати. Доцільно застосовувати текстильний фасад як оздоблення глухих ділянок, де підсистему кріплять на поверхню стіни (бетон, цегла тощо). Наприклад, це система FACID 65.
Якщо ж прийнято рішення, що світлопрозорі ділянки теж оснащені конструкціями з полотна, то для цього в асортименті FACID є серії, що дають змогу за допомогою текстильних екранів створювати затінення. Це можуть бути, наприклад, рухомі сонцезахисні ламелі FACID Trimono, розсувні рольвіконниці або стаціонарні екрани FACID M. Рівень прозорості текстильної конструкції можна регулювати за допомогою перфорації матеріалу».
Екологічність: використання та утилізація
Із погляду стійкості перевага текстильних фасадів полягає також у тому, що вони можуть бути утилізовані екологічно чистим способом. Наприклад, павільйон Бразилії на Expo Dubai 2020, спроєктований MMBB Arquitetos + Ben-Avid + JPG.ARQ у вигляді куба з білої тканини на сталевому каркасі, позиціонувався як екологічно чистий будинок. Завдяки цьому та, звичайно, видатним естетичним якостям павільйон став переможцем конкурсу Archdaily Building of the Year у номінації «Культурна архітектура».
Оскільки для Schüco тема мінімізації викидів CO₂ у будівництві є мегаважливою та актуальною, про що ми раніше писали у статті «BAU очима українських архітекторів: Carbon Control та інші ноу-хау», то природно, що це стосується й новинок в асортименті
Зразки використовуваних мембран та види кріплення системи FACID. Джерело фото: надано Schüco
Система FACID складається з алюмінієвої профільної підсистеми та власне, самого полотна, і, як стверджує комерційний директор Schüco Ukraine, це абсолютно екологічно безпечний матеріал: «Під час облаштування фасадів може використовуватися 3 види текстилю, що відрізняються між собою як технологією виробництва, так і властивостями.
Перший — поліефірна тканина, що має ПВХ-покриття. Матеріал зберігає свою структуру від -30° С до +70° С, не маючи ні запаху, ні випаровування. Переробляється це полотно, як і інші матеріали ПВХ, практично на 100%, за допомогою технології texyloop®.
Наступний тип полотна — це полотно з покриттям з політетрафторетилену (PTFE), більш відомого як тефлон. Це також безпечний матеріал, що зазвичай використовується, коли для фасаду необхідні найвищі протипожежні властивості.
І є тканини із силіконовим покриттям, їхня сфера застосування — це зони з рясними опадами, адже гігроскопічне волокно захищене від впливу води. Ми працюємо лише з перевіреними та сертифікованими постачальниками полотна, екологічна безпека яких підтверджена відповідними випробуваннями. Основною з них є компанія Sergе Ferrari®, добре відома широкому колу архітекторів».
До речі, екопавільйон Бразилії також був виконаний з використанням полотна Sergе Ferrari® — міжнародної компанії з 50-річним досвідом виробництва інноваційних композитних тканин для сонцезахисту, натяжної архітектури, модульних конструкцій, меблів та яхтингу.
Zebra Frankfurt DE – текстильна система FACID 65 на фасаді офісної будівлі, Франкфурт на Майні, Німеччина. Фото: Henning Kreft. Джерело фото: надано Schüco
Вектор руху
Якщо підсумувати, описуючи переваги використання текстилю в архітектурі, можна процитувати висновки дослідницької групи LUASA — Люцернського університету прикладних наук і мистецтв. У 2013 році вчені за кошти Швейцарської комісії з технологій та інновацій вивчили перспективи використання систем із текстильним покриттям для реконструкції та нового будівництва:
- властивості текстилю дозволяють використовувати його як будівельний матеріал в архітектурі;
- текстильна конструкція пропонує високий потенціал дизайну поверхні;
- текстиль разом з ізоляційними матеріалами забезпечує високі ізоляційні характеристики;
- текстильні камерні системи в поєднанні з армуючими матеріалами забезпечують високу стійкість за невеликої ваги, а також зміну естетики будівлі;
- текстильні стики (шиття, зварювання, склеювання тощо) можуть бути елементами дизайну та одночасно допомагають нести навантаження.
В Україні тема текстильної архітектури ще абсолютно не розкрита. На думку Олексія Сверчкова, це насамперед пов’язано з дефіцитом інформації про цей напрям: «У багатьох архітекторів і замовників ще присутнє переконання, що тканинний фасад — це щось ненадійне, схоже на рекламний банер або намет для торгівлі. Насправді це прекрасний варіант оздоблення, що має величезну кількість своїх переваг. Можливо, ми зрушимо це питання з мертвої точки, і нам вдасться реалізувати деякі проєкти. Сьогодні ми на фінальній стадії обговорення і сподіваємося, що наступного року все ж з’явиться в Україні перший об’єкт із застосуванням FACID».
Gartner Instruments - текстильна система FACID 65 на фасаді офісної будівлі у Шрунсі, Форарльберг, Австрія. Фото: © Lichtar / Thomas Hennerbichler. Джерело фото: надано Schüco
Щороку технологи вдосконалюють якості текстильних покриттів для нових і нових функцій. Ще не всі промислові інновації передані в розпорядження архітекторам, але сьогодні прогрес — це питання не десятиліть, а місяців. Уже можливе використання світлопровідних ниток — як під час створення текстильного павільйону PolyThread, спроєктованого Дженні Сабін та її колегами з Коледжу архітектури, мистецтва та планування Корнелльського університету для трієнале дизайну у Смітсонівському музеї. Схожа на океанічну медузу структура змінює колір залежно від програми електронного контролера, споживаючи при цьому мінімум енергії. У поєднанні з фотогальванікою цю технологію можна використовувати для створення будівель, що світяться, в місцях, де має місце дефіцит електроенергії.
Невідомо, як далеко нас можуть завести експерименти кінетичного скульптора Тео Янсена, що створює вітрильні скульптури, які рухаються за допомогою вітру; дихаюча «Кінетична стіна» з еластичного трикотажу від Barkow Leibinger; інсталяції «Кінетичні мембрани» дизайнера Dionysus — усі ці дивовижні конструкції, які, здається, кидають виклик гравітації та законам фізики. Надлегкість і еластичність — ще незвичні для традиційної архітектури якості, які тільки належить навчитися використовувати.
