Ольга Богданова та її зелений. Sadolin: Обережно, пофарбовано!

«Обережно, пофарбовано!» — це проєкт, створений у партнерстві з брендом Sadolin, який входить до концерну AkzoNobel і є провідним світовим виробником фарби найвищої якості. Ми спілкуємося з дизайнерами й архітекторами про кольори їхньої життєвої палітри. Говоримо про спогади та емоції, які формують авторське бачення, почерк дизайнера.

Основна цінність у системі координат Ольги Богданової — це енергія. У Ольги її багато, і насичений зелений колір у проєктах — один із проявів.

Ольга Богданова, архітектор, засновниця Bogdanova Bureau

Зеленка

Моє дитинство пройшло в Києві, і воно було цілком звичайним. Батьки багато працювали, суп стояв у холодильнику, ключ висів на шиї. Я йшла зі школи по бетонних плитах, дивилася під ноги, знаходила монетки й раділа цьому. Часто спотикалася й падала, тому коліна завжди були в зеленці.

Мій тато був інженером на заводі Туполєва. Подобалося приходити на виробництво, де виготовляли деталі. Звідти я приносила додому металеву стружку різних відтінків і щільності. Досі люблю запах мастила.

Тато вчив мене малювати та працювати паяльником. Я могла вийняти нутрощі з машинки, вставити туди моторчик і припаяти його до коліщат. Мої машинки їздили.

Коли мені було сім років, тата не стало. Він загинув у залізничній катастрофі, і довгий час я про це не знала. Відчувала, що мамі важко, і не допікала її питаннями.

Тераса на схилі річки Південний Буг. Проєкт Vin House — приватний будинок у Вінницькій обл. Фото: Андрій Безуглов

У школі на уроках праці в нас був вибір: можна було вчитися готувати або креслити. Єдиною з дівчаток я обрала креслення. Ми креслили якісь деталі — шурупи та болти. Мені подобався процес, у ньому я відчувала себе органічно. Ще ходила малювати до художньої студії й була закритою, мовчазною дитиною.

У 14 років я поїхала до Франції і якийсь час жила там у сім’ї. То був шок — я потрапила в інший світ. Жила у великому будинку з басейном, мармуровою підлогою, сучасною кухнею, вбудованою технікою, «розумним» будинком, алюмінієвими вікнами та розсувними системами. Звісно, тоді я думала, що у Франції всі живуть саме так.

Разом із сім’єю ми бували в гостях у їхнього друга, архітектора у Страсбурзі. Вперше я побачила дворівневу квартиру, де спальні та житлові зони на першому рівні, а хол із великим каміном — нагорі. Ці враження стали для мене переломними, перемкнули з буденності на абсолютно нову хвилю.

 

Паростки

Коли я вступила до Університету будівництва й архітектури, то опинилася в середовищі талановитих людей. У журналі моє прізвище йшло за алфавітом одразу після прізвища Балбек, та і взагалі компанія підібралася чудова, багато одногрупників сьогодні відомі як найкращі українські архітектори.

На третьому курсі я почала підробляти. Приблизно в цей період у країні почався будівельний бум, наша професія стала потрібною. Був попит не лише на архітекторів, а й на помічників архітектора, стажерів.

Барна стійка в чоловічій зоні студії 365 по вул. А. Ахматової в Києві. Фото: Андрій Безуглов

Другий поверх флагманської 365 Studio по вул. Тарасовській у Києві. Фото: Євген Авраменко

За рік я змінила кілька компаній, пробувала різне, шукала себе: креслила гардеробні, готувала робочі креслення готелю Radisson Blu. Потім було замовлення на першу квартиру, вона була розташована по вулиці Богдана Хмельницького. На четвертому курсі в мене вже була команда з візуалізатора та двох студентів, які допомагали вести проєкти. Мені подобалося працювати, відчувати себе потрібною та заробляти власні гроші.

Ближче до кінця навчання одна з клієнток запропонувала мені створити студію в партнерстві. План був такий: вона знаходитиме клієнтів і вестиме фінанси, а я створюватиму дизайн. Тоді мені здалося, що це нерівне партнерство, де основне навантаження буде на мені. Зараз я розумію, що мати партнера з іншими компетенціями — це добре.

Одразу після випуску багато одногрупників відкрили власні дизайн-студії. Це було логічним кроком. Я прийшла до талановитого Слави Балбека і запропонувала йому партнерство. Звучало це приблизно так: «Славо, давай створимо студію й будемо працювати разом. І ще є один нюанс — я вагітна». Слава погодився, і ми запустили 2B.Group. Після нашого першого проєкту він упевнено сказав, що ми найкращі.

 

Жива огорожа

В інституті нас навчали створювати круті проєкти, але зовсім не вчили вести бізнес. Ми не замислювалися про такі речі й одразу кинулися працювати. Не обговорили заздалегідь жоден із важливих пунктів, які варто було б проговорити: у кого які обов’язки, як ми розвиватимемо компанію і як розходитися, якщо виникне така необхідність.

Кожен жив і розвивався у власному темпі. За час роботи 2B.Group у мене народилися троє дітей. Мої потреби змінилися, і від компанії потрібна була не лише творчість, а й бізнес-структура. Мені часто здавалося, що партнер працює більше, і я маю бігти втричі швидше. І в мене була енергія так бігти. Значно пізніше я зрозуміла, що в цій гонитві за локомотивом-Славою просто втрачаю себе.

В інституті нас навчали створювати круті проєкти, але зовсім не вчили вести бізнес

Зона манікюру з кріслами Nuez (дизайн Патрісії Уркіоли для Andreu World) у 365 Studio. Фото: Євген Авраменко

Наш процес розподілу тривав близько року: ми сперечалися, шукали рішення, залучали консультантів і юристів, намагалися склеїти студію і в якийсь момент заговорили про те, що нічого страшного не станеться, якщо почнемо працювати окремо. У підсумку ми залишили 2B.Group як загальний бренд і данину нашої історії, підписали договір про те, що не конкуруватимемо, і створили дві окремі компанії: balbek bureau і Bogdanova Bureau. Ми зберегли добрі стосунки, і єдине, що я зараз відчуваю з цього приводу — вдячність за 12 років спільної роботи.

 

Зелені папірці

Переконана, що основні складнощі відбуваються з нами через відсутність комунікації. Чим більше ти проговорюєш, коментуєш свої дії, тим простіше взаємодіяти з людьми. Всім зручніше грати в гру зі зрозумілими правилами. Це стосується і роботи, партнерства, і родини. Коли я зрозуміла це, стала абсолютно прозорою зі співробітниками у всіх сферах — від обговорення очікувань до відкритих фінансів.

Складнощі відбуваються через відсутність комунікації. Чим більше ти проговорюєш, коментуєш свої дії, тим простіше працювати

Кожен у бюро знає, скільки ми отримуємо і за які об’єкти, куди йдуть ці гроші, де ми в плюсах, а де в мінусах, і скільки заробляю я. Ми проговорили з командою не лише бонуси, а й відсоток на «факапи». У багатьох є ілюзії щодо ролі керівника, а з відкритими картами стало зрозуміло, що бути підприємцем і тягти свій бізнес — не так просто.

У кожному бізнесі є «шийка пляшки». Її можна пройти один раз або кілька, але коли ти масштабуєш компанію, проєктів стає більше, і тонкі місця дають про себе знати. Ось тоді і приходить розуміння, що потрібно налагоджувати процеси та грамотно вибудовувати систему.

Інтер’єр флагманської 365 Studio по вул. Тарасовській у Києві, дизайн Bogdanova Bureau. Фото: Євген Авраменко

Молодим підприємцям, для яких цієї зими я була куратором на програмі European Design Upgrade, я постійно ставила запитання: де в проєкті гроші? як він зароблятиме? Я знаю, що на першому етапі можна бути натхненним і працювати без віддачі, але довго так не вигребеш. Не можна тільки віддавати, щось має повертатися. Якщо прибутку немає — це сигнал. Можливо, ти йдеш не тим шляхом або щось не так робиш. Прибутковість бізнесу — це цінна підказка.

 

Синій + жовтий

Зелений розташований у моєму рейтингу кольорів одразу після улюбленого білого кольору. Вони обидва є в моєму гардеробі та в моїх об’єктах. Люблю насичений тон, він надає простору свіжості. Зелений добре поєднується з коричневим, солом’яним і кольором піску. Зелений — це енергія, жага до життя, емоційне піднесення. Це як з’їсти пучок руколи.

Зелений відмінно працює в комерційних інтер’єрах. У моїх проєктах 365 Studio та чоловічому салоні краси Cabinet Barbiere зелений був бажанням замовника, яке збіглося з моїм бажанням. У житлових інтер’єрах зелений доречний у вигляді декору чи артоб’єктів.

Зелений це енергія, жага до життя, емоційне піднесення. Це як з’їсти пучок руколи

У моєму розумінні житлові простори не повинні бути з активним насиченим кольором. Це місце, де людина відпочиває та відчуває емоційний комфорт. Мої інтер’єри — врівноважені, в них більше природних відтінків: сірий, бежевий, пісочний, теракотовий. Безумовно, є клієнти, яким потрібні активні кольори, але, швидше за все, вони не звертатимуться до мене.

Головний спосіб поєднувати кольори — це брати відтінки у природи. Яскраві поєднання — у тропіках, спокійні — у скандинавських пейзажах. Як правило, я орієнтуюся на природу тієї місцевості, в якій знаходиться об’єкт. Мені подобається, коли інтер’єр відповідає екстер’єру, навіть частково мімікрує в середовище.

Чоловічий салон краси Cabinet Barbiere у Києві. Дизайн Bogdanova Bureau. Фото: Андрій Безуглов

Є ще один спосіб знаходити вдалі відтінки. Обирати з тих, які пропонують дорогі компанії. Гідні виробники меблів, плитки, оббивних тканин, фарб або ДСП витрачають багато зусиль на те, щоб створити та запропонувати клієнтові ідеальні відтінки. До того ж палітра кольорів у брендів високого рівня продумана так, що відтінки в ній добре поєднуються між собою.

 

Смарагдове місто

Після Революції гідності у всіх нас стався перелом у свідомості. Ми почали з гордістю говорити, звідки ми, цінувати свою культурну ідентичність. Багато людей відчули відповідальність не тільки перед собою, з’явилася якась абсолютно нова соціальна відповідальність. Стало ясно, що кожен із нас може впливати на те, як сприймають Україну, що про неї знають у світі.

У мене виникло бажання показати, наскільки круті й талановиті люди працюють довкола. Тоді ми запустили Prostir86 як платформу презентації українського предметного дизайну. Спочатку проводили локальні івенти, знайомили колег із роботами, які створюють наші дизайнери.

Потім було кілька спільних виставок із Анастасією Білецькою. Ми підтримали її проєкт у Болоньї та разом зробили виставку в рамках Paris Design Week. Далі цей рух розгорівся, як бенгальський вогонь, і тільки нещодавно його загасив СOVID.

Чоловічий салон краси Cabinet Barbiere у Києві. Дизайн Bogdanova Bureau. Фото: Андрій Безуглов

Чоловічий салон краси Cabinet Barbiere у Києві. Дизайн Bogdanova Bureau. Фото: Андрій Безуглов

Разом з Оленою Оранською та Катериною Соколовою ми організували три виставки українського дизайну в Ейндховені в рамках Dutch Design Week і одну на Міланському тижні дизайну. Все це були іміджеві проєкти, які приносили моральне задоволення та створювали міжнародний резонанс. Це була можливість зробити щось важливе, корисне, зробити свій внесок у глобальну картину. Історія зовсім не про гроші й навіть не про славу. Зараз, коли міжнародні виставки на паузі, настав час подумати та переосмислити цей напрямок. Я б хотіла, щоб, окрім драйву та емоційної віддачі, з’явилася ще й фінансова.

 

Зелене світло

Я людина, яка постійно чогось хоче. Хочу навчитися, спробувати, встигнути, досягти. Мені категорично не подобається приказка: сім разів відміряй — один раз відріж. Іноді краще двічі відрізати та подивитися, що вийде. Думаю, часто щось не виходить лише через наші страхи. Нормально, коли вони є, але без подолання страхів ми всі топталися б на місці.

У мене в гардеробній лежить книжка «Жінки, які змінили світ». Я б хотіла стати героїнею такої книги

 

Чоловічий салон краси Cabinet Barbiere у Києві. Дизайн Bogdanova Bureau. Фото: Андрій Безуглов

Я розчарувалася в силі колективного розуму, але щиро вірю в силу особистостей. Успіх приходить тоді, коли кожен учасник команди докладає зусиль для реалізації своїх особистих амбіцій у рамках спільної справи. Висадка людей на Марс теж відбудеться для задоволення чиїхось амбіцій. Наприклад, Ілона Маска, в якого вони масштабні. Саме реалізація особистих цілей — це потужна мотивація створювати круті проєкти.

У мене в гардеробній лежить книжка «Жінки, які змінили світ». Я хотіла б стати героїнею такої книги. Хочеться впливати на важливі процеси, змінювати реальність, яка колись сформувала мене. Крім сім’ї, улюбленої роботи, для мене важливо робити щось особливе та створювати нове.

 

/Матеріал опублікований на сторінках #30 тому PRAGMATIKA.MEDIA/