З раннього дитинства його оточувала атмосфера творчості. Його батьки — тель-авівські художники, які відправили юного Рона до Єрусалимської академії мистецтв. Потім він переїхав до Лондона, де здобув освіту в Архітектурній Асоціації під керівництвом самого Петера Кука. Нетрадиційна методика викладання, в якій виховувалися багато колег по цеху, сприяла розширенню кола інтересів майбутнього дизайнера, і зрештою він вийшов за межі теми архітектури.

У 2010 році відкрився Музей дизайну в ізраїльському Холоні, створений за проєктом Арада. Монументальні металеві стрічки прикрашають центральну частину будівлі
Ще в 1980-х Рон Арад заявив про себе як про лідера постіндустріального дизайну та творця скульптурних меблів. Його головною заслугою є робота з листовим металом — саме Рон показав його пластичні здібності та змусив матеріал перетворюватися на справжні витвори мистецтва.

У 1997 році дизайнер розробив лаконічний дизайн стільця TomVac, який став бестселером швейцарської компанії Vitra. Об’єкт є одним із найбільш підроблюваних стільців у світі
«Мистецтво починається тоді, коли проблеми виживання вирішені, і настає час надмірностей. Чим більше дизайн виходить за межі реальних потреб, тим ближче він до мистецтва. Дуже рідко я створюю щось справді необхідне. І з цього погляду я — художник. Мої залізні меблі мають яскраву естетику, але я вважаю, що вони функціональні. Хіба ці крісла кричать: «Погляньте на нас, ми — скульптура!? На мою думку, на них просто зручно сидіти. Для мене головне — не повторювати себе. Ось чого я боюся як вогню…», — розповідає Арад, який свого часу був частиною цілого покоління дизайнерів початку 80-х, що творили з підручних матеріалів через економічну необхідність. Проте ці ентузіасти стали улюбленими творцями заможних британців, що дало змогу молодим дизайнерам диктувати ціни на свої об’єкти.

Артінсталяція Pressed Flower, створена дизайнером у 2013 році, складається зі спресованого утилізованого автомобіля Fiat 500
Першим предметом меблів, який Рон Арад випустив у 1981 році, стало крісло Rower, що складається з переднього сидіння однойменного автомобіля та рами з будівельних риштувань. Автор прокоментував свою роботу як відображення лондонського настрою того часу — процвітаючого індивідуалізму і постпанківського нігілізму, що розвинулися на тлі міського занепаду.
Серія об’ємних крісел з металу відкрилася в 1986 році популярним Well-Tempered Chair. На прохання швейцарського меблевого бренду VITRA Арад придумав крісло, м’якість якого була зумовлена природними властивостями «пружинистих» листів сталі, скріплених болтами.
Потім Well-Tempered Chair метаморфував у нову модель, яку Арад оббив матерією і назвав Big Easy. На Міланському меблевому ярмарку об’єкт помітив один із фахівців компанії Moroso, який запропонував Ронові пустити Soft Big Easy та Soft Little Heavy в серійне виробництво.
“Мені подобається робити речі, яких не було до мене», — говорить знаменитий дизайнер і архітектор. І продовжує творити та розробляти нові об’єкти, які сприймаються виключно з префіксом «арт-».