AVR DEVELOPMENT. П’яте місце в рейтингу ArchBusiness

Елена Панченко / Интервью /

У цьому році PRAGMATIKA.MEDIA й «АРХІТЕКТУРНА ПРАКТИКА» започаткували Всеукраїнський архітектурний бізнес-рейтинг ArchBusiness. У попередньому томі ми оприлюднили його результати — 30 найкращих за нашою версією українських компаній, що займаються проєктуванням. Тепер ми починаємо знайомити вас з першою п’ятіркою рейтингу. Отже, п’яте місце — архітектурне бюро AVR DEVELOPMENT зі Львова. Про роботу компанії, її цінності та погляди на архітектуру ми поговорили з її керівником Романом Романцем.

Роман Романець, керівник архітектурного бюро AVR DEVELOPMENT (5 місце в рейтингу ArchBusiness)

PRAGMATIKA.MEDIA: Розкажіть про вашу компанію. Хто і коли заснував AVR DEVELOPMENT? Як розшифровується назва?

Роман Романець: AVR DEVELOPMENT ми заснували на початку 2015 р. Значення абревіатури AVR ми тримаємо в таємниці. Водночас головне слово в нашій назві — DEVELOPMENТ, адже пріоритетом для нас завжди був розвиток архітектури, міста, нашої компанії і галузі загалом. Колектив, який став ядром бюро, працював разом ще з 2006 р. Вважаю, що запорукою втілення успішних проєктів та зростання AVR DEVELOPMENT стала єдність професійних принципів, світоглядних цінностей та досвіду.

P.M.: Чи задоволені ви своїм місцем у рейтингу ArchBusiness 2019? Чи збираєтеся подаватися в наступному році?

Р. Р.: Конкурс проводився вперше, але нас зацікавили його критерії. Тому ми вирішили взяти участь. Наша компанія опинилася серед лідерів, але ми прагнемо більшого. Тож обіцяю, що ми не зупинимось і в наступному рейтингу будемо ще вище.

Чудово, що в Україні з’явився такий рейтинг. Час не стоїть на місці, архітектура в Україні бурхливо розвивається. Саме тому потрібно визначити чіткі, сучасні критерії оцінювання архітектурних компаній. Флагмани в нашій професії стануть орієнтирами якості, сміливості рішень. У Львові та у всьому західному регіоні AVR DEVELOPMENT — це безперечний лідер, але й на національному рівні нам вже є чим похвалитися.

Костянтин Ковшевацький (PRAGMATIKA.MEDIA), Роман Романець, Володимир Йосипчук (AVR DEVELOPMENT), Жанна Ржанова (PRAGMATIKA.MEDIA) та Андрій Мельников («АРХІТЕКТУРНА ПРАКТИКА») на церемонії нагородження ArchBusiness

P.M.: Що, на ваш погляд, потрібно, аби побудувати успішний бізнес у сфері архітектурного проєктування?

Р. Р.: Архітектурна компанія працює за тими ж принципами, що й будь-який інший бізнес. Потрібна правильна ідея, навколо якої можна згуртувати команду. Це своєрідне метафізичне наповнення, яке стане основою для творення «душі» компанії, атмосфери в колективі. З правильних цінностей та ідей народжується натхнення та самовідданість у реалізації проєктів.

Не менш важливо вірно вибудувати бізнес-модель, яка забезпечить життєздатність бізнесу та стабільний розвиток.

Обіцяю, що ми не зупинимось і в наступному рейтингу будемо ще вище

P.M.: На яке зі світових архітектурних бюро ви орієнтуєтеся в своїй роботі?

Р. Р.: Потрібно зважати, що кожен культовий архітектор чи велике бюро працюють в певних умовах та обставинах. Існують особливості ринку в тій чи іншій країні, можливості замовника, місцева культура, етика, менталітет. Проєкти світових суперзірок захоплюють, але не варто вдаватись до сліпого обожнювання. Феномени та тренди потрібно осмислювати і адаптувати. Звісно, ми стежимо за світовими лідерами і вчимося в них.

Ми мали досвід співпраці з німецьким архітектурним бюро Behnisch Architekten та австрійським Atelier Stephan Rindler. Як виявилося, ми маємо однакові погляди на багато основоположних речей. Співпраця з потужними компаніями з-за кордону безцінна, адже виводить на нову висоту професійності.

P.M.: Ваша компанія здобула не одну нагороду на конкурсах. На ваш погляд, участь у конкурсах — це важлива складова рекламної стратегії архітектурного бюро? Наскільки в принципі потрібна архітекторам реклама та піар?

Р. Р.: Участь у конкурсах сприяє розвитку архітектурної компанії в багатьох аспектах. Визнання професіоналів та експертів мотивує розвиватися далі. Водночас реклама та піар — це рушії будь-якого бізнесу, оскільки про твої здобутки та вміння дізнається більше людей. Це частина стратегії просування бренду. Ще один ефект від участі в конкурсі — це дух здорової змагальності. Творці прагнуть визнання і нагород. Така людська природа.

Керівник архітектурного бюро AVR DEVELOPMENT Роман Романець

P.M.: Розробляючи методику оцінювання в рейтингу, ми відштовхувалися від того, що архітектор — це той, хто будує, а не працює в стіл. Яка частка ваших проєктів залишається нереалізованою? І якщо це трапляється, то що є причиною?

Р. Р.: Для будь-якого архітектора нереалізовані проєкти — це біль. У нашій практиці бувають випадки, коли замовник приходить з попереднім архітектурним аналізом ділянки, де вказані необґрунтовані, нереалістичні та дуже перевищені від нормативних техніко-економічні показники. Ми починаємо роботу над проєктом з аналізу обмежень, який демонструє замовнику всі позитивні та, головне, негативні сторони ділянки. А також вираховуємо приблизні ТЕПи. Для девелопера це може стати неприємним сюрпризом. Він ставить проєкт під сумнів або ж відкладає його на час переговорів і переосмислення фінансового потенціалу ділянки. Тож йдеться про різницю між завищеними очікуваннями замовника і реальністю. Я радію, що завдяки нашому досвіду відсоток нереалізованих проєктів в нашій компанії суттєво знизився.

P.M.: Переважна більшість ваших проєктів — у Львові. Чи цікаво вам виходити на інші ринки?

Р. Р.: Так, ми справді багато проєктуємо у Львові. На це в нас декілька причин: через війну з Росією Львів став дуже привабливим для будівництва, а ще в місті сформувався великий відкладений попит на нове житло. Архітектурна спільнота виявилась не готовою до такого великого запиту від девелоперів. Активність інвесторів висока, тож ми сконцентрувалися на тому, щоб стати лідером на місцевому ринку. Нам це вдалося, а ще в компанії виробився свій стиль і впізнаваний почерк. Тепер наша команда готова рухатися далі — маємо декілька проєктів в столиці. Ми й надалі будемо розширювати географію нашої діяльності не тільки в Україні, але й за її межами.

Після подій початку 2014 р. Львів став ще привабливішим для будівництва

Реконструкція з надбудовою маєтку кінця ХІХ ст., Львів. Генеральний проєктувальник: AVR DEVELOPMENT

P.M.: Чи існує певна львівська архітектурна школа? Якщо є, то що відрізняє її від київської, наприклад?

Р. Р.: Особливості географії, вплив історичних обставин та різних культур — це все має значення для формування світогляду архітектора. Львівська архітектурна школа заснована на базі Львівської політехніки. Відповідно, вона має свою традицію, авторитетних фахівців, а також культові імена минулого, які розбудовували Львів декілька століть. В AVR DEVELOPMENT існує розуміння, що ми доповнюємо архітектурне обличчя міста. Ми не проєктуємо в чистому полі чи відкритому космосі. Наше завдання — створювати сучасну, динамічну архітектуру, що примножує цінність простору, над яким до нас працювали великі майстри.

P.M.: Львів — старе місто з історичною забудовою й архітектурними пам’ятками. Чи це накладає на вас як архітекторів додаткову відповідальність, коли ви беретеся за проєкти забудови ділянок, близьких до історичного центру? Як ви враховуєте контекст під час проєктування?

Р. Р.: Проєктування в історичному ареалі й у буферній зоні накладає на всіх архітекторів додаткову відповідальність та додаткові обмеження, які потрібно обов’язково враховувати. У всіх своїх проєктах ми зважаємо на контекст. Робота з ним може бути різною. Десь краще створити об’єкт, який не надто привертатиме до себе увагу. Йдеться про так звану фонову архітектуру. Вміння проєктувати якісні, некрикливі об’єкти — це також робота з власним его, ознака професійного дорослішання. Трапляються і протилежні випадки — коли сам простір підказує, що потрібно спрацювати на контрасті, створивши новий візуальний магніт для вулиці чи району.

Житловий комплекс City, Львів. Проєкт: AVR DEVELOPMENT

P.M.: Часто в українському суспільстві немає розуміння, що сучасна архітектура має бути сучасною. Люди б воліли бачити поряд зі стародавнім домом якусь псевдоісторичну будівлю. Нам треба виховувати населення чи просто не зважати на коментарі в соцмережах?

Р. Р.: Законсервоване місто-музей відрізняється в підходах до архітектури від живого міста з історією. Для мене цікавим став досвід Венеції, де на законодавчому рівні заборонили створювати будівлі з псевдоісторичними фасадами. «Пінопластові торти» — це ознака непрофесійності та неналежної освіти. Архітектор повинен мати сміливість, а не догоджати суспільній думці.

Водночас питання публічних обговорень слід розвивати. Особливо якщо йдеться про спорудження чи реконструкцію громадських об’єктів. У Львові така практика успішно діє. Натомість соцмережі часто ретранслюють спотворену картину світу. Там акумулюється агресія, яка не сприяє діалогу. Однак навіть там потрібно у правильний спосіб пояснювати свою позицію. Від діалогу не можна тікати.

«Пінопластові торти» — це ознака непрофесійності та неналежної освіти

P.M.: Взагалі як ви ставитеся до втручання широких верств населення в питання, пов’язані з новим будівництвом? Чи в місцевих жителів має бути своє слово?

Р. Р.: У багатьох містах Європи місцевих мешканців залучають до обговорення змін у їхньому мікрорайоні. Як мешканець свого району, я хочу мати вплив, брати участь в обговореннях, адже ніхто за місцевих мешканців краще не знає, чого нам бракує, а що заважає. Важливою залишається правильна організація такого обговорення. Необхідний професійний модератор та визначені умови, у яких всі учасники діють як партнери: громада, місто та забудовник. Бо часто процеси низової демократії перетворюються на бізнес професійних активістів та популістів від політики.

P.M.: В українських реаліях виконавці часто стають заручниками ринку та змушені йти на поступки замовникам, які хочуть побудувати вище, щільніше, аби заробити більше. Як навчитися говорити «ні» клієнтам? Яким має бути запропонований вам проєкт, щоб ви від нього відмовилися?

Р. Р.: Ця проблема має декілька аспектів. Слід вдосконалювати правове поле в галузі будівництва, щоб унеможливити зловживання та маніпуляції з боку забудовника. Також потрібно підвищувати свідомість інвестора, яка впливає на модель його поведінки та амбіції. Буває, що девелопери ставляться до проєкту так, ніби він останній у їхньому житті. Вони намагаються видавити максимум прибутків з ділянки, а це негативно позначається на проєкті. Ще один аспект — це відповідальність самих архітекторів, які звикли до так званої безіменної архітектури. Усі знають забудовника, але ніхто не знає архітектора. Тож можна сховатися і виконувати будь-які забаганки замовника.

Наша компанія неодноразово відмовлялася від співпраці, коли замовник демонстрував зневагу до професійних цінностей. Потрібно працювати з девелоперами, які готові бути партнерами, а не диктаторами в гонитві за наживою.

Офісний комплекс «Технопарк», Львів. Фасадні рішення та благоустрій: AVR DEVELOPMENT

P.M.: Як відомо, сфера будівництва має великий вплив на оточуюче середовище. Чи архітектор має думати про екологію та збереження планети? Чи ви про це думаєте, коли розробляєте проєкти?

Р. Р.: Ми прагнемо, щоб наші проєкти були екологічними та позитивно впливали на середовище. Наша компанія постійно вивчає екологічні інновації у сфері архітектурного проєктування. Замовникам також нагадуємо про необхідність сортування сміття, користь від збору дощової води, зелені дахи, LED-освітлення, рекуперацію енергії у вентсистемах, теплові помпи. Приємно, що свідомість девелоперів у цьому напрямі зростає. Наприклад, у Львові ми реалізували проєкт житлового комплексу «Місто Трав», де широко застосовані технології ощадливого використання ресурсів, системи екстенсивного та інтенсивного озеленення. Для девелопера цей проєкт знаменував започаткування екобренду Greenville, і ці підходи в будівництві тепер розвиваються в наступних їхніх проєктах. Наше завдання — щоб таких позитивних прикладів ставало більше.

P.M.: Які ви бачите тренди в світовій архітектурі та як вони корелюються з тим, що ми спостерігаємо в Україні? Ви позиціонуєте себе як молода команда, що має вивести українську архітектуру на новий рівень. Чого не вистачає нашій архітектурній галузі, аби дотягнутися до рівня Європи? Чи ми хоча би прямуємо туди?

Р. Р.: Ми спостерігаємо, що останнім часом в Україні створюються об’єкти абсолютно європейського рівня. Наші архітектори змістили акценти з егоїстичної, скульптурної архітектури на користь просторових цінностей, де людина перебуває в центрі уваги. Урбаністика та зручність для людей стають вагомими факторами при проєктуванні, натомість «архітектура фасадів» відходить на другий план. Розуміння таких цінностей з’являється і в інвесторів, а це справді важливі зміни.

Урбаністика та зручність користування стають вагомими факторами в проєктуванні

Житловий комплекс City, Львів. Проєкт: AVR DEVELOPMENT

P.M.: Як, на вашу думку, нові технології загалом змінять архітектуру та будівництво в майбутньому? Чи на нас чекає повна автоматизація цього процесу?

Р. Р.: Нові технології в архітектурі та будівництві не такі швидкі, як у цифровому світі чи автомобілебудуванні, де ще за нашого життя двигун внутрішнього згоряння поступиться електричному. Вражаючих прикладів не бракує: можна створити будинок за допомогою 3D-принтера чи збудувати 18‑поверхову будівлю з дерева. Програмне забезпечення дозволяє створити високоточні 3D-моделі гіперскладних споруд. Обчислення можливо робити з такою точністю та швидкістю, про яку раніше ніхто й не мріяв. Тобто в архітектурі та будівництві, як і в інших сферах нашого життя, ми бачимо суттєві технологічні зміни.

Житловий комплекс «Місто Трав», Львів. Містобудівна концепція: ZOTOV&CO; архітектурні та ландшафтні рішення: AVR Development

Водночас професію архітектора не вийде замінити навіть дуже розумним роботом. Людина володіє природним чуттям, що допомагає їй створювати в просторі комфорт, затишок, атмосферу, настрій, відчуття безпеки. Жодна машина на таке не здатна.