В архітектурних колах України Романа Баховського знають як засновника та співвласника компанії «Cosmos in», що займається проєктуванням будівель у природних зонах — лісах, горах і на берегах річок. Нині Cosmos in продовжує працювати над цивільними проєктами: серед її останніх кейсів — готель «Melis» для Ribas Hotels Group і котеджний комплекс «PÓTAY», а Роман допомагає команді віддалено — з лінії фронту. Нині він потрібніший там, адже такі, як Баховський — люди з досвідом роботи в поліції — знахідка для війська.
Дорога Романа Баховського до архітектури була довгою і звивистою: він пройшов шлях від працівника МВС, що звільнився з роботи, аби вийти на Майдан уже на боці майданівців, до спеціаліста з HR та інвестиційного клімату, а згодом — працівника одеської митниці. За час роботи в державних відомствах архітектор встиг узяти участь у переведенні процесу видачі довідок про несудимість в онлайн-формат, покращити інвестиційний клімат у Львівській області та разом із колегами з одеської митниці створити митний сервіс за принципом єдиного вікна. Зрештою Роман і його дружина Ярина вирішили круто змінити своє життя: створили архітектурну компанію «Cosmos in».
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
2017 рік, модульні будинки від Cosmos in. Зображення: фото зі сторінки Cosmos in у Facebook
Cosmos in — як з’явилася велика мрія про маленький космос на землях України
У 2017 році компанія почала створювати модульні будиночки. Ця ідея стала для Cosmos in чудовим стартом, адже була інноваційною й відразу ж привернула увагу. Проте, за словами Романа, згодом вона «дуже прилипла», й команді довелося витратити чимало часу, щоб перейти зі статусу виробника у статус архітектора. Втім, їм це вдалося, тому згодом компанія почала отримувати замовлення на більш масштабні бізнес-проєкти в природних зонах: котеджні комплекси, готелі та ретрит-центри.
Я дуже хотів би, щоб українська архітектура була сміливою. Нині нас, на жаль, сприймають як країну корупції, але я хочу, щоб ми асоціювалися із туризмом. Щоб люди, які побували в Україні, потім розповідали знайомим, що бачили такі красиві місця, яких у Європі точно більше ніде немає. Коли прийшла війна, сміливість набула ще одного значення — творити, як українці. І в Україні, й у світі.
Будиночок неподалік від с. Верховина. Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
Будиночок неподалік від с. Верховина. Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
«Один із найцікавіших проєктів Cosmos in — це котеджний комплекс «Нагорі» в селі Тухля. Ми знайшли для клієнта велику ділянку в цьому селі, але виявилося, що на електрифікацію й дорогу потрібно дуже багато грошей, тому самостійно там не побудуєшся. Щоб вийти із ситуації, ми запропонували йому зібрати групу людей, які захотіли б викупити у місцевих будинки та разом інвестувати в облаштування цього місця. Коли компанія зібралася, ми розпроєктували ділянку як єдиний комплекс. До речі, там була дуже щільна забудова, тому якби це місце придбав девелопер, він забудував би його так само щільно. Для нас же було важливо зберегти камерність і “влити” будівлі в ландшафт», — розповідає Роман Баховський.
За словами архітектора, «Нагорі» стала для Cosmos in лише початком, адже згодом вони реалізували ще багато знакових завдань. Одною з найяскравіших стала зона відпочинку в Хмельницькому, яка за задумом команди має стати магнітом для місцевих і візиткою, яку не соромно буде продемонструвати гостям міста. Саме за роботою над цим проєктом Романа застала війна.
Ретрит-центр «Місце для душі». Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
Компанія, яка не зупинилася
24 лютого 2022 року керівництво Cosmos in звернулося до працівників із закликом зробити все для того, щоб зберегти свої життя: зібрати валізи й документи, визначити місце евакуації та розробити плани дій для різних сценаріїв розвитку подій. Протягом першого дня війни колеги постійно тримали зв’язок, а на другий день вони почали волонтерити.
«Все відбувалося досить хаотично, а вокзали були переповнені, тому часто ті, хто прибував у міста на Заході України, не розуміли, що робити й куди йти. Ми вирішили волонтерити й запитали у команди, хто готовий приєднатися. Зголосилися всі. Cosmos in почала працювати як кол-центр: колеги шукали для новоприбулих житло і просто давали поради всім, кому вони були потрібні. Тоді ми встигли обробити близько 500 заявок», — ділиться спогадами Роман.
Попри завантаженість, роботу над проєктами команда не припинила.
«Коли ми продзвонили замовників, з’ясувалося, що вони не збираються скасовувати свої проєкти. Тоді зупинився лише один, і я вважаю, що це свідчить про сміливість наших клієнтів», — коментує архітектор.
Протягом перших чотирьох місяців війни Роман працював, волонтерив і займався забезпеченням брата-військового.
«Коли брат отримав поранення, я прийняв естафету і пішов на фронт. Чи розробляю я архітектурні проєкти для військових потреб? Ні, адже на це в мене немає часу. Якщо ти військовий, то насамперед для тебе важливо інтерпретувати весь свій життєвий досвід, знання, вміння й навички у військове русло. Просто переосмислити все, що ти вмієш і знаєш, на військовий лад. Так буде легше адаптуватись і знайти себе. Не менш важливо проводити військові навчання і вишколи для цивільних», — ділиться планами Роман.
Після бойового завдання на ОККО в Костянтинівці. Зображення: фото з особистого архіву Романа Баховського
Чоловік вважає, що українці мають вивчати військову грамотність так само, як вивчають фінансову. Як мінімум — кожен цивільний мусить знати, як правильно евакуюватися і збирати тривожну валізу та куди їхати в разі виникнення загрози, як взаємодіяти зі Збройними силами України та навіть здійснювати диверсійні дії проти ворога. Як максимум — повинен мати хоча б базові військові знання.
«Я провів для своєї команди стрільби, на яких також пройшовся по протоколу надання домедичної допомоги. На мою думку, на такому уроці мають хоча б один раз побувати всі цивільні українці. Турнікет, до речі, мусить бути в кожній машині й кожній аптечці. Якщо його там не буде, ви не зможете надати пораненим першу допомогу навіть у разі звичайного ДТП», — наголошує Роман.
Вийти на кордони 91 року — це ще не перемога, бо якщо росія не розвалиться і поневолені імперією народи, що зараз живуть на її території, не будуть звільнені та не отримають нарешті змогу розвивати свої держави й економіки, все лишиться так само, як і було. Маю на увазі, що як би росіянці не змінилися, вони все одно залишаться узурпаторами й імперцями
Військовий радить підприємцям країни провести для своїх команд тренування за сценарієм НАТО для малих груп, який передбачає, що кожен учасник отримує певну роль: «Браво» — відповідальний за тактику та озброєння, «Чарлі» — інтендант, сапер та інженер, «Дельта» — відповідальний за медичне спорядження, «Ехо», що опікується зв’язком і комунікацією, та «Фокстрот», який відповідає за навігацію й розвідку.
«Раджу використовувати військові практики в цивільному житті. Це чудова річ, адже потім, коли приходить момент, люди розуміють, що робити», — констатує Роман.
Вітамінний чай у бахмутському підвалі. Зображення: фото з особистого архіву Романа Баховського
Сміливість набула ще одного значення: ми маємо творити, як українці
Нині Роман онлайн спостерігає за тим, як його колеги вчаться застосовувати військові знання на цивілці та працюють над новими проєктами. Архітектор із гордістю наголошує: під час війни його команда спрацювала дуже круто.
«Перебуваючи на бойовому виїзді, я мав телефонну розмову з очільником Ribas Hotels Group Артуром Лупашком. Він хотів, щоб наша компанія розробила для нього проєкт готелю “Melis” у лісі на Буковелі. Це дуже крутий відпочинковий комплекс, і команда чудово впоралася і з діалогом, і з проєктуванням. Також нещодавно ми закрили великий проєкт — котеджний комплекс “PÓTAY”. Це відбулося взагалі без моєї участі», — хвалить свою команду Роман Баховський.
Готель «Melis». Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
Готель «Melis». Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
Готель «Melis». Зображення: фото із сайту компанії «Cosmos in»
Поки Роман на війні, компанією керує його дружина — креативний директор і співвласниця Cosmos in Ярина.
«Ярина взяла на себе керування бізнесом, бувши вагітною і в умовах війни. Висловлюю свою щиру повагу й визнання всім жінкам України, що лишилися “на господарстві”. Вони діють на цивілці не менш героїчно, ніж воїни ЗСУ — на фронті», — говорить Роман.
Зараз Ярина та команда Cosmos in розвивають компанію за сценарієм, який Роман називає «імпактовим»: проєктують будівлі, які формують приємне середовище як усередині, так і ззовні. Архітектор наголошує: якщо за радянських часів в Україні спеціально будували монструозні споруди, всередині яких люди мали почуватися ницими й мізерними, його команда робить прямо протилежне. Вони бажають, щоб архітектура надихала людей.
«Програма-мінімум для нас — реалізувати за час свого існування хоча б 10 надихаючих проєктів. Щодо планів на найближчий час, то бажаємо й далі працювати з крутими, сміливими й класними людьми, що продовжують будувати в Україні. Ми в принципі дуже надихаємося людьми, які зараз інвестують. Їхні зусилля свідчать про те, що економіка зростатиме, податки платитимуться, а міжнародні інвестори отримуватимуть гарні сигнали», — впевнений Роман. За словами архітектора, старання українців помічають, і нині іноземні інвестори вже перебувають «на низькому старті».
«Я дуже хотів би, щоб українська архітектура була сміливою. Нині нас сприймають як країну корупції, але я хочу, щоб ми асоціюватися з туризмом. Щоб люди, які побували в Україні, потім розповідали знайомим, що бачили такі красиві місця, яких у Європі точно більше ніде немає. Коли прийшла війна, сміливість набула ще одного значення: творити, як українці. І в Україні, й у світі».
«Нам потрібна візія майбутнього»
На запитання, як правильно залучати інвесторів, щоб відновити Україну після війни, Роман відповідає: нам потрібна візія майбутнього.
«Роботи буде дуже багато, тому треба починати планувати вже зараз. Спершу треба створити чітку візію майбутнього, і ця візія має бути пропрацьована й оголошена на найвищому рівні, адже інакше спрацює приказка про двох господарів. Знаєте її? Завжди будуть локально впливові люди, які чогось хочуть і якось це бачать, але якщо в нас не буде єдиного плану, то їхні зусилля обернуться какофонією та шарпаниною. Нам потрібен план хоча б до 2050-го року. Ми повинні створити довершені концепції відновлення територій, що постраждали від війни», — наголошує Роман.
Під час виконання завдання в Бахмуті. Зображення: фото з особистого архіву Романа Баховського
На думку архітектора, на місці знищених війною міст потрібно створити музеї та національні парки, які можна буде перетворити на туристичні об’єкти та локації для кінозйомок. Роман переконаний, що використання цих територій має бути цілеспрямованою політикою Міністерства культури та інформаційної політики України.
«Має бути розписано, який потенціал майданчики мають, які інфраструктурні об’єкти слід розташувати поруч із ними, і найголовніше — скільки грошей вони можуть принести. В цих локаціях можна буде знімати як історичні фільми про Україну, так і голлівудські блокбастери», — говорить архітектор.
Не виключено, що, враховуючи фінансові реалії повоєнної України, кількість стертих «під нуль» міст і досвід комерціалізації відомих локацій, де знімали голлівудські блокбастери, наприклад невеличкого селища Татуїн у Сахарі та новозеландського міста Матамата, де після зйомок «Володаря перснів» виріс «Хоббітон», із часом ця ідея видасться уряду України досить цікавою.
Ми в принципі дуже надихаємося людьми, які зараз інвестують в Україні. Те, що вони це роблять, означає, що економіка зростатиме, податки платитимуться, а міжнародні інвестори отримуватимуть гарні сигнали
«Щодо єдиної візії відновлення країни в цілому, про це гарно пише викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар. Він створив ініціативну групу, в яку увійшли мислителі та філософи. Учасники поставили собі за мету зрозуміти, що для українців означатиме перемога, та проаналізували президентський план відновлення. Ми маємо знайти цю відповідь на державному рівні, адже вийти на кордони 91 року — це ще не перемога, бо якщо росія не розвалиться і поневолені імперією народи, що зараз живуть на її території, не будуть звільнені та не отримають нарешті змогу розвивати свої держави й економіки, все лишиться, як і було. Маю на увазі, що як би росіянці не змінилися, вони все одно залишаться узурпаторами й імперцями», — каже Роман.
На думку архітектора, рішення проблеми росії — не останній крок. Для того, щоб перемогти остаточно, ми маємо змінити не тільки зовнішньополітичну ситуацію, але й свою країну як таку. І найголовніше, чого українці мусять набути, це максимальна нетерпимість до корупції — і побутової, і на державному рівні.
«Коли кошти вимагають — це просто розбійництво. Корупція — це коли сприятливу для хабаря ситуацію створюють інституційно, і все це спускається згори вниз постановами й документами. Власне, коротка дефініція корупції: це коли спеціально створюють умови, перешкоди чи прецедент для того, щоб людина сама захотіла дати гроші. А як не заплатить, то отримає потрібне їй державне рішення чи послугу дуже нескоро. Єдиний спосіб перемогти цю систему — цифровізація. Цифровізація допоможе українцям отримувати всі потрібні довідки та документи чітко, швидко й прозоро, а державі — поповнювати бюджет».
Роман Баховський вважає, що наша перемога ще попереду: і над ворогом, і над собою. Але єдиний, хто може її вибороти, — ми самі.
