Не речі для простору, а простір для речей. Проєкт TAKOYE від Between the Walls

Проєкт TAKOYE — це розташована в Києві квартира зі студійним простором кухні-вітальні, відкритим балконом та невеликою відокремленою спальнею.

Квартира залита денним світлом і має великий безбар’єрний простір, доповнений лише двома невеликими приміщеннями в приватній зоні. Проте так було не від самого початку. Оригінальне планування мало стандартний «закритий» вигляд, і кожна зона в ньому була відокремлена глухими стінами, що явно не йшло на користь квартирі площею всього 45 м². Тож частину перегородок було демонтовано, аби прибрати приміщення передпокою як щось окреме та об’єднати його площу зі студійним простором кухні й вітальні (за сумісництвом — кабінету).

Співзасновниця Between the Walls Вікторія Карієва живе з чоловіком Володимиром і двома котами. Для подружжя було важливо створити «свою» квартиру — функціональну, затишну і візуально «чисту». Сама ж дизайнерка ділиться, що проєкт TAKOYE вона розглядала як нейтральне полотно, в котре можна було б вписувати промовисті деталі: картини сучасних художників, авторські елементи декору й акцентні меблі, серед яких є навіть культові ікони дизайну.

Також багато предметів, що нині «оселилися» у неї вдома, отримали нове життя саме завдяки щирій любові дизайнерки до вінтажних речей з історією. Так, наприклад, у зоні вітальні розташована пара шкіряних крісел 70-х років — відблиск їхніх хромованих каркасів відтіняє оббивку натурального бурштинового кольору. Шкіра теж «працює» в кольоровому тандемі з покриттям підлоги в цій зоні й іншими акцентними предметами вмеблювання — зокрема, відреставрованою 150-річною тумбою, що стоїть трохи далі, між дверима до спальні і до санвузла. Ця тумба, а також розташована в кутку вітальні 200-річна ікона — предмети, які, здавалося б, відчутно вибиваються із загального мінімалістичного тону TAKOYE.

Втім, їхня наявність в інтер’єрі була принциповою для Вікторії Карієвої, адже це реліквії родини її чоловіка. Подібні елементи в інтер’єрі наштовхують на тезу про те, що не кожен дизайн-проєкт обов’язково має бути зробленим «під лінійку» — бо це не лише самодостатня композиція форм, текстур та інтер’єрних рішень, а й передусім простір, до якого врешті заїде жива людина. І, можливо, привезе із собою такі самі «живі» речі — важливі, промовисті, свої. І увага інтер’єру до цих речей, готовність їх впустити в естетичну канву простору подеколи говорить про якість дизайн-проєкту навіть більше, аніж його суха виваженість і відданість конкретно обраній стилістиці.

Трохи далі уздовж стіни з панорамним вікном, що рясно заливає приміщення денним світлом, розташована обідня зона. Вона представлена столом із круглою мармуровою стільницею та двома різними стільцями. Обидва стільці були знайдені Вікторією на барахолці. Один із них, із металевим каркасом, що перегукується з вищезгаданими вінтажними кріслами, та плетінням із полімерних ниток, — це культова модель spaghetti від Alias. Обідню зону увінчує авторський світильник ручної роботи з вовни — його створив український художник Ніколас Мун. Також на світлому тлі стін виділяються картини українського митця Антона Саєнка — частина особистої колекції об’єктів сучасного мистецтва, що її має Вікторія Карієва.

Один з основних пріоритетів дизайнерки у власній професійній діяльності та, як наслідок, суттєва деталь у підході студії Between the Walls — це популяризація сучасного мистецтва та інтеграція таких об’єктів у дизайн-проєкти. Власне житло Вікторії Карієвої — лише зайвий доказ того, що квартира геть не зобов’язана мати площу в кількасот квадратних метрів, захмарні бюджети і віддавати преміальним лоском у стилістиці, щоб вписати в неї кілька авторських об’єктів мистецтва, тим самим відтінивши функцію в житловому просторі естетикою.

Проєкт TAKOYE при цьому не здається перевантаженим зайвими об’єктами на одиницю площі і не створює візуального шуму. Радше навпаки — в інтер’єрах переважають світлі спокійні відтінки й лаконічні форми, лише подеколи доповнені акцентними об’єктами.

Студійна зона візуально виділена шаховим патерном на підлозі — втім, це не плитка, а квадрати фанери двох різних відтінків. Вікторія Карієва вважає, що цей матеріал має насправді великий потенціал у сучасних інтер’єрах і є недооціненим. Також, на думку дизайнерки, «шахові» підлоги гарантовано додають колориту й характеру навіть наймінімалістичнішим інтер’єрам.

За межами «шахової» зони розташована кухня. Чоловік Вікторії любить готувати і робить це часто, тож кухонний гарнітур займає більшу частину стіни і має достатню площу робочої поверхні, аби процес готування був комфортним. Задля цього також було прийняте рішення зробити глибину стільниці не стандартною, а дещо більшою — 700 мм. Фартух і стільниця виготовлені з мармуру — натурального, якісного та зносостійкого матеріалу, котрий ще прослужить багато років, а також текстурно перегукується з матеріалом круглого столика в центрі приміщення.

Загалом, як можна прослідкувати, в інтер’єрі TAKOYE переважають природні текстури: деревина, шкіра, натуральний камінь, вовна тощо. Саме ними продиктована нейтральна кольорова гама квартири. Втім, здавалося б, така явна орієнтованість проєкту на вінтаж і натуральні матеріали органічно поєднана із сучасними рішеннями, інтегрованими в інтер’єр. Так, збоку від кухонного гарнітуру можна побачити шафу — частково це місце для зберігання, що компенсує відсутність виокремленого передпокою. Та при цьому в одній із секцій шафи, лівіше і ближче до кухні, вбудовано одномісну сауну. Це було спільне побажання подружжя в наповненні власного житла, і Вікторія Карієва спромоглася продемонструвати, що скромна площа в 45 м² аж ніяк не ставить хрест на подібних ідеях.

Також важливо зазначити, що в одного з улюбленців Вікторії, кота на ім’я Пій, нема однієї лапки. Тож дизайнерка з великою увагою поставилась до вмеблювання власної квартири — щоб створити для своїх котів так само комфортне і доступне середовище з урахуванням особливостей кожного.

Один із прикладів такого уважного ставлення — організація простору в спальні. Тут на фоні пастельно-полинових стін нас зустрічає фанерний подіум із невисокими сходами. Висота подіуму визначена за рівнем підвіконня, аби Пієві було зручно перебиратися з ліжка на вікно. Зсередини подіум поділений на дві секції. Одна відведена під тунель для котів, а інша — під нішу для зберігання. Оскільки будинок, де живе Вікторія з чоловіком, розташований поряд із лісом і подружжя веде активний спосіб життя, планування передбачає багато місць зберігання для спортивних речей.

У спальні також є місце для зберігання. Втім, від приміщення воно відокремлене шторою в колір стін. На думку Вікторії Карієвої, подібні рішення роблять великі меблі в невеликих кімнатах візуально «легшими».

Кольорове рішення санвузла продиктоване вибором італійської плитки Vogue. Дизайнерку дуже привабила ідея поєднання темного ультрамаринового відтінку зі світлим кольором небесної блакиті. Плитка є лише в душовій зоні, решта стін пофарбована. Умивальник розміщений збоку на довгій стільниці з мармуру, під нею організоване місце для зберігання. Пральна й сушильна машини, а також усе необхідне для прибирання вирішили сховати в окрему шафу навпроти. Так мінімалістичні дверцята зберігають лаконічний вигляд невеликого приміщення, не перевантажуючи його візуальним шумом.

На думку Вікторії Карієвої, саме проєктування компактних просторів розкриває креативність дизайнера. Проєкт TAKOYE — це не лише історія про здатність інтер’єрів «розповісти» історію власника. Він також про збереження цієї здатності навіть тоді, коли в твоєму розпорядженні є лише 45 м².