Мінімалістичний офіс інженерної компанії Di Energy

Офіс інженерної компанії Di Energy розміщений в новобудові у Дарницькому районі Києва. З його вікон відкривається панорамний краєвид на Дніпро та правий берег міста. Основна ідея проєкту – простір для роботи, який дає відчуття порядку та ясності та частково виконує функцію шоуруму для інженерних систем, які продає компанія.

Простір розрахований на команду з 12-16 співробітників. Первинне планування з семи кімнат і довгого коридору було повністю переосмислене. Коридор прибрали, а площу переосмислили відповідно до логіки процесів, якої потребував офіс. Так з’явилися опен-спейс для інженерів і менеджерів проєктів, переговорна, окремі робочі кімнати, кухня, санвузол і компактна кладова.

Проєкт створювався для інженерної команди, і саме це визначило його характер. Дизайнерка свідомо відмовилася від декоративної надмірності, щоб дати простір інженерії як головному змісту інтер’єру. «Я прагнула створити “чистий аркуш” для інженерних мереж, нічого не приховуючи. Показати, як працює інженерія, перетворюючи труби вентиляції на ритмічний декоративний елемент», – розповідає Анна Макуха.

Вентиляційні труби, кондиціонерні блоки, дифузори, тепловий насос та інші системи відкрито інтегровані в інтер’єр, формуючи структуру та ритм простору. Водночас рішення лаконічно вписані в структуру офісу, тож без пояснень їх можна не помітити. Максимально ця ідея шоуруму проявлена у преговорній, де зібрано повноцінний демонстраційний зразок котельної з усіма вузлами. Це дозволяє замовникам побачити обладнання в дії та зрозуміти принцип його роботи. Лаконічні меблі, овальний стіл із масивною базою, легкі стільці з текстильним оздобленням, лінійний підвісний світильник і напівпрозорі штори разом формують атмосферу відкритості та довіри.

Колірна палітра проєкту монохромна – градації сірого та холодного металу з акцентом на глибокий чорний. Такий вибір створює ідеальний фон для інженерного обладнання і загострює увагу на деталях. «Коли немає кольорового розмаїття, око починає помічати деталі: вигин труб, текстуру дерева, ідеальну гладкість сталі» – коментує дизайнерка.

Одним із головних викликів стало збереження мінімалістичної концепції та відстоювання чистоти рішень, зокрема у тривалому пошуку правильних відтінків сірого. Чорні шпоновані панелі та меблі формують чіткі горизонталі й вертикалі, структуруючи простір і задаючи йому ритм.

Основні матеріали – бетон, штукатурка під бетон і наливна підлога – підкреслюють індустріальний характер інтер’єру. Скло зберігає відчуття повітря, метал відбиває світло і перегукується з технічною естетикою, а дерево стає єдиним «теплим» елементом, що додає акустичного комфорту й статусності, працюючи як візуальне заземлення.

Інтер’єр транслює відчуття спокою, зібраності та дистанції від зовнішнього хаосу. Простір позбавлений візуального шуму, тому увага не розсіюється на дрібниці, а концентрується на роботі. Це середовище, де індустріальний вайб бетонних поверхонь і відкритих комунікацій поєднується з комфортом та створює умови для сфокусованої, інтелектуальної роботи.

Фото – Євгеній Авраменко