Юрій Зименко: «Альпи, сучасне шале та флакон вражень»

Архітектор
Юрій Зименко
Тип
квартира
Статус
реалізовано
Рік
2021
Розмір
90,5 КВ. М

Як уникнути буквальностей і штампів, коли за допомогою дизайну хочеш розповісти дуже конкретну історію дуже конкретного місця дуже конкретних людей? У сучасного українського дизайнера Юрія Зименка це виходить віртуозно. Жодного прямого цитування, лише асоціації — за їхньою допомогою він фіксує як власні спогади про подорожі, так і образи просторів, із якими працює. Одного разу за мотивами спогадів про поїздку замовників Юрій перетворив інтер’єр київської квартири на сучасне шале в австрійських Альпах.

У 1739 р. англійський поет-сентименталіст Томас Грей здійснив перший піший тур Альпами. Про цю коротку подорож до католицького французького монастиря Гранд-Шартрез він писав: «Не пригадую, щоб я пройшов хоча б десять кроків без вигуку: у цій місцевості, напевно, немає жодного урвища, струмка чи схилу, які не були б переповнені релігійним духом і поетичним натхненням».

Натхнення — мабуть, найцінніший сувенір, за яким кожен митець вирушає досліджувати нові країни та континенти. Український дизайнер і декоратор Юрій Зименко любить подорожувати та знає, як утілити отриманий емоційний досвід у барвах, фактурах і предметах простору, тому будь-який із його інтер’єрів ненав’язливо, але відчутно наділений своїм характером та особливою атмосферою. Коли архітектор працював над оформленням однієї з київських квартир у сучасному житловому комплексі «Французький квартал 2», замовники захопили його у свою подорож. В Альпи. Тільки не французькі, а австрійські. Але перш ніж розповісти вам про сам проєкт, ми вирішили поговорити з його автором про мистецтво подорожувати та мистецтво створювати.

«У моїх подорожах немає жодної іншої мети, крім подорожей, — розповідає Юрій Зименко, — я ніколи не їду із завданням отримувати якісь знання, не виснажуватиму себе стомлюючими екскурсіями, не буду перевантажувати інформацією, заздалегідь планувати тур. Подорожі для мене — це насамперед спосіб змінити атмосферу та відпочити, причому відпочити комфортно. У поїздках я уникаю будь-якого стресу і подразнюючих факторів, і точно не мучитиму себе рюкзаком, наметами та комарами. У цьому значенні я абсолютно люксовий клієнт. Для мене дуже важливо оточувати себе красою, де б я не знаходився: інтер’єр готелю, в якому живу, архітектура вулиці, якою гуляю, вид із вікна, ракурс, що відкривається дорогою до моря, вітрини, ландшафт, люди, що зустрічаються на шляху…

Ніщо не повинно напружувати, і тільки в спокійному зануренні в середовище я максимально вбираю нову для себе інформацію, звертаю увагу на деталі й особливості місцевості, порівнюючи їх із культурою своєї країни. Все це відбувається інтуїтивно, відкладається на підсвідомому рівні, а потім, звичайно, десь спливає у творчості».

Першими країнами, в яких побував Юрій, щоб отримати нові барви та враження, були Ізраїль, Єгипет і Кіпр, а в топі улюблених відзначив Іспанію й Італію — близькі йому за духом та естетикою, вираженими в мові, архітектурі, кухні, манері одягатися, що одразу ж відрізняє корінних жителів від будь-якого туриста, що прибув туди. На запитання, що ви привозите із собою на згадку, дизайнер відповів, що не зациклюється на фотографіях, ескізах чи речах. Фіксація емоції Юрія мимоволі відбувається через асоціацію.

«Якось, коли я був в Італії, — ділиться Юрій Зименко, — запам’ятав актуальний тоді аромат Prada, який, здається, завжди асоціюватиметься в мене із цією країною. І коли я десь зустрічаю цей запах чи відтворюю його в пам’яті, розгортається цілий букет супутніх ароматів: ранкове повітря, свіжа кава, хрусткі булочки, бекон, цитруси. Іноді потужним якорем спогадів служать звуки міста: сирени машин, дзвін трамвая, гуркіт прибиральної машини, що завантажує скляну тару… Знаєте, за фактом від подорожей залишається якийсь концентрат станів, який ти поміщаєш у флакон і зберігаєш у своєму персональному архіві».

Механіка «розпаковування архіву» в контексті дизайну — це процес, який уникає банального повторення чи копіювання побачених прийомів. Саме завдяки непрямим відсиланням до побачених місць і небуквальним алюзіям інтер’єри Юрія Зименка є такими елегантними й тонкими. У роботі над апартаментами «Листівка з Мілана» у дизайнера не було мети створити італійський дизайн, його образ вийшов сам собою, в процесі, а лише потім підказав ім’я своїми формами, кольоровою гамою, загальною легкістю та водночас «інтелектуальністю».

«Якщо замовник спочатку просить створити середземноморський стиль чи подобу Версаля у хрущовці, — пояснює Юрій, — це не завжди виправдано, бо штучно. Все має бути легким і органічним, тоді і процес виходить приємним, і результат неординарним».

Цей принцип ліг в основу роботи над проєктом тієї самої «альпійської» квартири. Тут Юрій швидко порозумівся із замовниками і був із ними «на одній хвилі» — цей вираз і послужив назвою інтер’єру.

Господарі простору — сім’я із чотирьох осіб: батьки та двоє синів шкільного віку. Юрій описує їх як дуже життєрадісних позитивних людей, які люблять спорт і активний відпочинок. Вони багато подорожують і рідко бувають удома. Квартира для таких клієнтів — зупинка мандрівника, перевалочний пункт, у якому немає нічого зайвого, але є все необхідне: простора вітальня з компактною кухнею, вбудованою технікою та гостинним обіднім столом, комфортна майстер-спальня зі своєю ванною кімнатою, затишна дитяча для двох хлопчиків, ергономічний гостьовий санвузол.

Холодильник, плазма, книжкова полиця, гаряча вода, диван і кондиціонер. Що ще потрібно, щоб зробити паузу і знову вирушити в дорогу? Єдине побажання, яке не вдалося організувати через брак площі, — загальний гардероб. Однак його функцію повністю компенсували місткі вбудовані й окремі шафи в передпокої, вітальні та спальнях.

Образ квартири побудований на спогадах господарів про австрійський гірськолижний курорт, де вони люблять відпочивати всією родиною. Але тут немає прямолінійності та лобових прийомів (згадуємо: жодного копіювання, лише асоціації). Ви не побачите тут каміна з дровітнею, мальовничих полотен із зображенням пейзажів, картаті пледи, бібліотеку та крісло-гойдалку. Але, дивлячись на цей інтер’єр, відчуваєш подих гірського повітря та запах соснового лісу — «флакон розпакований»! Ознаки місця читаються тонко й точно. Розшифруємо сценарій.

Як ви уявляєте собі день, проведений в Альпах?

Крок перший. Ви прокидаєтеся в номері. Готельний мінімалізм, тільки основні предмети меблів: зручне ліжко, шафа й тумбочка, гарний вид із вікна, шумоізоляція, двері-купе, що економлять простір, відсутність речей, що відволікають, проста геометрія й математичний порядок. Хіба не ці характеристики притаманні київській квартирі «На одній хвилі»?

А може, ви оселилися в шале? Тоді все навколо виконане з дерева: столи та стільці, підлога та стіни, посуд і аксесуари. Знову перенесемося до київської квартири. Тут основним матеріалом обрали натуральний дуб. Його яскраво виражена текстура, золотистий відтінок і тактильність створюють відчуття тепла й комфорту. Крім італійського паркету Mardegan Legno з колекції Evolution (C), яким оздоблена підлога у всіх приміщеннях (крім ванної), з дерева виконані всі корпусні меблі та декоративні панелі стін, «копіюючі» фасади шаф, тобто буазері. У поєднанні з іншими меблями вони дозволили інтегрувати всі системи зберігання в інтер’єр без порушення його цілісності. Виготовленням кастомних шаф і панелей займалася фабрика Kassone.

Крок другий. Ви спускаєтеся до сніданку чи виходите на балкон, де мружитеся від ранкових променів і вдихаєте аромат глиці. Шляхетний глибокий зелений відтінок, що нагадує про крону соснових дерев, звучить у лівінг-зоні квартири, втілений у стільниці й оздобленні кухонного фартуха (натуральний мармур Infiniti), відтінку стін і килима Desert Tufted Rug біля дивана. У вітальні димчасті штори з м’якої натуральної тканини створюють ефект розсіяного світла, частково затримуючи та частково пропускаючи його через себе, немов гілки дерев у лісі.

Крок третій. Ви виходите на вулицю, і виявляється, що морозний зимовий ранок складається зі сліпучо-білого кольору. У столичних апартаментах його перейняла поверхня стелі.

Крок четвертий. Вид, який відкривається з підйомника, повідомляє, що територія місцевості описується великими світлими плямами, обрамленими темними силуетами будиночків, лісів і дорогою. За таким самим принципом розподілені кольори в інтер’єрі. Як пояснив Юрій, меблі й текстиль у центрі приміщень формують тло зі світлих натуральних відтінків, а по периметру кімнат — насичені кольори. Так, наприклад, у спальні батьків акцентом стала червона штора, у дитячій — сині стіни, у вітальні — зелена лінія кухні.

Крок п’ятий. Протягом насиченого дня вас супроводжуватимуть яскраві епізоди: спуски та підйоми, моменти падіння та сміх. Експресія цих кадрів в оформленні дизайну квартири залишилася в предметах сучасного мистецтва, над якими працювали український дизайнер інтер’єру та художник-кераміст Ольга Фрадіна та закарпатський художник і скульптор Руслан Тремба (учасник численних виставок в Україні, Італії, Чорногорії, призер артфестивалів).

Крок шостий. Повернення та ночівля. Спогади про всі пригоди за день проступають із приходом спокою та тиші. Тут, у «сучасному шале», їх хочеться переглянути, як фільм перед сном, влаштовуючись у м’якому зручному лаунж-кріслі Little Petra від Vitra, а потім змити із себе всю втому в душі, де поєднання води й фактури каменю (керамограніт Ariostea) створять ефект гірського струмка. І, нарешті, фінальний акорд — погасити світло за допомогою вимикачів Gira. Нічні світильники у формі фігурок спортсменів на узголів’ї біля ліжок хлопчиків ще раз нагадають про активний динамічний день, повний вражень.

Цей інтер’єр — ціла історія про красу миті. Перефразувавши англійського поета-сентименталіста Томаса Грея, хочеться сказати, що в квартирі немає жодного квадратного метра, який би не був наповнений асоціаціями, настроями та сенсами, важливими й особливими для людей, які тут живуть. Саме так простір і служить своєму господареві, підштовхуючи його до нових подорожей у пошуках натхнення.

 

 

Фото: Андрій Авдєєнко

Текст: Марія Голубка

Теги
інтер'єр
Теги
інтер'єр