Дзен-філософія в інтер’єрі. Квартира за дизайном Міли Шаршової в ЖК CHICAGO Central House

Дизайнер Міла Шаршова оформила в новому престижному житловому комплексі CHICAGO Central House невелику квартиру для молодої пари, яка часто проводить час у подорожах. Для них вона стала тією самою «тихою гаванню», куди вони повертаються після мандрів перевести подих, осягнути пережитий досвід, насолодитися тишею та спокоєм.

«Життя цієї молодої пари дуже активне та динамічне, вони часто десь у роз’їздах і весь час кудись збираються чи звідкись повертаються, — ділиться автор проєкту Міла Шаршова. — Коли ми зустрілися з ними, щоб обговорити майбутній проєкт, я подумала, що йтиметься про подорожі, до того ж вони обрали житло в комплексі з такою красномовною назвою. Проте виявилося, що їм потрібне місце, куди б вони приїздили перепочити, що називається, видихнути, відчути важливість моменту «тут і зараз», а всі проблеми та негаразди лишити «за бортом». У своїй квартирі їм хотілося перебувати в атмосфері спокою, релаксу, тиші та усамітнення».

Міла зізнається, що, беручись до роботи над проєктом, ніколи не питає у своїх замовників, у якому стилі вони хочуть мати житло. «Я створюю сценарії життєвого простору, — каже вона. — Питання, які я ставлю, пов’язані зі способом життя, звичками й традиціями, які склалися в родині. І лише коли зрозумілий уклад життя та цільове призначення житлового простору, народжується проєкт».

Тому в основу дизайну цієї квартири була покладена відмова від усього зайвого, баланс між просторовою порожнечею і кожним предметом. «Ми назвали його «інтер’єр у стилі дзен»,— ділиться автор. — Дзен не має нічого спільного зі спокоєм чи бездіяльним розумом. Це відкритість до світу, його пізнання у стані гармонії із собою через внутрішнє занурення. Інтер’єр із такою філософією несе чистоту, гармонію та ясність. Не допускає перевантаженості, тиснучих чи зайвих форм».

Площа квартири невелика: всього 46 кв. м. Дизайнерові хотілося наповнити її природним світлом і повітрям, максимально задіявши наявні тут великі вікна. Проте вихідне планування було таке, що з порогу одразу потрапляєш до вузького темного коридору, який глухою стіною відокремлює вітальню. Перегородку прибрали, розширивши тим самим простір і відкривши доступ для денного світла, а також додавши корисну площу суміжному з коридором санвузлу.

«З вікон відкривається чудова панорама, особливо гарна у вечірній час, коли місто запалює вогні. Частково саме тому навішувати щільні штори зовсім не хотілося. Ми підібрали легкий, прозорий натуральний текстиль із лляною структурою, дуже приємний на дотик. У зоні кухні додали таке саме полотно, але дещо іншого відтінку, завдяки чому створюється цікавий ефект градієнта», — розповідає Міла.

Оскільки господарі переважно їдять не вдома чи замовляють готову їжу, то кухня тут невелика, проте з усім необхідним, зокрема з посудомийною машиною та духовою шафою. За дерев’яними панелями праворуч від входу в зону вітальні схований холодильник і місця зберігання. Стійка острова, стільниця робочої зони та кухонний фартух виконані з кварциту — натурального щільного зносостійкого каменю. За словами Міли, це зараз найкращий варіант для кухні.

Рельєфні білі фасади навісних шаф зроблені із фрезерованої на верстаті і фарбованої МДФ, а панелі під дерево, котрими облицьовано решту кухні, включно з дверцятами холодильника, з італійського ДСП зі спеціальним вологостійким покриттям. «Зовні матеріал схожий на масив, дуже фактурний. Ми його використали навіть у санвузлі, проте в мокрих зонах, де є ризик прямого потрапляння води, незважаючи на вологостійкість, ми все ж відокремили його керамічною плиткою», — говорить Міла.

Усі корпусні меблі, влючно з TV-стійкою у вітальні, стіновими панелями у спальні, що плавно переходять у шафи, зроблені на замовлення Костянтином Мельником. Щоб додати простору об’єму та пов’язати його єдиною канвою, у проєкті застосовані елементи прихованого монтажу. Наприклад, плінтус. «Мені подобається цей прийом, і я часто використовую його в інтер’єрах, — розповідає Міла. — Він виконує і функцію стикування підлогового покриття зі стіною, не надто при цьому виділяючись, і водночас дає змогу візуально розширити простір. Двері в повну висоту слугують тій самій меті.

Якби в цій невеликій ділянці коридору, що веде до спальні, були б іще й «зрізані» по горизонталі прорізи, приміщення сприймалося б зовсім по-іншому. Усе максимально приховане та не заважає переміщенню. Ми також прибрали прорізи над вхідною групою і спецально сховали карнизи за стелю. Завдяки таким рішенням висота стель (2,87 м) здається більшою».

Підлогове покриття — вініл, що імітує світлий бетон. «Матеріал на ринку не є новим, проте останніми роками набуває дедалі більшої популярності. У цьому інтер’єрі він бельгійського виробництва, має відповідний сертифікат екологічності. Чудовий альтернативний варіант, коли постає вибір між керамічною плиткою, паркетом чи ламінатом. Міцний, вологостійкий і, що важливо, безшумний, на відміну від плитки чи, скажімо, паркету. Ми вирішили не ділити приміщення на зони й поклали вініл практично всюди, що дало змогу додатково розширити простір за рахунок однорідності матеріалу».

Елементом релаксу в інтер’єрі є чітко вибудувані сценарії освітлення: камерна підсвітка, точкові акценти й приглушене тепле світло з торшера та підвісних світильників біля ліжка у спальні. «Здається, що висять вони занизько, — пояснює Міла. — Проте якщо їх підняти вище, то лампочка в них заважає читати лежачи (ми перевіряли), тому ми їх відрегулювали, виходячи з комфорту для очей».

Фото: Юрій Повх

Текст: Надія Богата