Archimatika superspace. Суперпростір або небанальний «вихід за межі»

Архітектор
archimatika, SVOYA Studio
Тип
офіс
Статус
реалізовано
Рік
2021

Компанія archimatika розширила свій робочий простір. Крім штаб-квартири на п’ятому поверсі по вул. Тургенівській, 38, у неї з’явився «суперпростір» на першому поверсі іншого крила тієї ж будівлі. Як цього стосується сучасна теоретична фізика й до чого тут «тропічний модернізм», ми дізналися безпосередньо в засновників archimatika superspace. Оформленням нових приміщень займалися дизайнери майстерні SVOYA studio і команда архітектора Ольги Чернової.

За скляними вхідними дверима в дерев’яному обрамленні навіть не одразу вгадується офіс: видимі звідси коридор і частина робочого простору більше нагадують облаштування квартири. Колись тут був розташований колл-центр Нового каналу, а нещодавно сюди переїхав підрозділ Ольги Чернової, головного архітектора проєктів компанії archimatika. Дизайн свого нового «дому» довірили давнім друзям — майстерні SVOYA studio, з якою реалізовано чимало спільних проєктів.

«З Ольгою та її командою в нас склалися теплі дружні стосунки, — ділиться Юлія Мартиненко, співзасновниця та дизайнер майстерні SVOYA studio. — За час нашої неодноразової співпраці ми навчилися розуміти, відчувати одне одного, і не лише на професійному, а й на чисто людському рівні. У створенні концепції інтер’єру цей фактор відіграв вирішальну роль. Певні життєві цінності переплітаються тут із високими естетичними вподобаннями, що народжує потужний союз, котрий дає більше, ніж те, що можуть окреслити звичні стильові чи смакові рамки».

Архітектор vs дизайнер?

Тут склалася вельми цікава колаборація, коли дизайнери роблять інтер’єр для архітекторів, адже, по суті, вони існують у спільній системі координат, і тут на перший план виходить дотичність поглядів, взаємна довіра, емпатія, врешті-решт.

«Ольга як професіонал знає, наскільки важливо дати чітке технічне завдання і в той самий час як важливо в чомусь не обмежувати дизайнерів, ламаючи хід їхніх думок, творчий потік. Тому завжди було цікаво працювати з колегами з archimatika, а над цим проєктом — особливо. Нам дуже імпонує смак одне одного, і ми з повагою ставимося до того, що в такому тандемі архітектор не тягне, як то кажуть, ковдру на себе в плані створення всього простору, а задає нам класний чіткий вектор, і вже до цього вектора ми докладаємо свій професіоналізм», — розповідає Юлія.

«Для нас було важливо, щоб саме дизайнери SVOYA studio концептуально вирішили наш офісний простір, — додає Ольга Чернова. — Власне, саме за їхнім баченням ми до них і зверталися». До речі, ще одна перевага такої співпраці полягає в тому, що дизайн-команді легше здійснювати авторський нагляд. Точніше, будь-яке термінове завдання, що потребує негайного врегулювання на місці, можуть підхопити архітектори. Виходить свого роду взаємозамінювана система, що багаторазово підвищує ефективність реалізації проєкту.

«Нам дісталося страшненьке приміщення з ремонтом зразка 95-го року. Але ми віримо, що будь-яке місце можна перетворити на вау-простір», — каже Ольга. Перш ніж дизайнери змогли розпочати реалізацію, інженерам компанії archimatika довелося виконати серйозні підготовчо-будівельні роботи: капітально посилити перекриття, позбутися старих інженерних комунікацій, наприклад залишків громіздких повітропроводів їдальні, що тут свого часу працювала, а також замінити всі електричні мережі, водопровід, колишню пожежну сигналізацію та систему опалення, від’єднавшись від ЦО.

«Звісно ж, ми відштовхувалися від побажань замовника і наших знань про вподобання команди archimatika, засвоєних за час співпраці на попередніх проєктах, — ділиться Юлія. — Було очевидно, що тут місце інтелектуальному дизайну з високою естетикою, який поєднував би в собі і функціоналізм, притаманний стилю роботи команди, і чіткість організації всіх процесів, і живу енергію. Крім того, необхідно, щоб у такому просторі все було впорядковане й знаходилося на своєму місці, оскільки офіс архітекторів і дизайнерів частіше за все являє собою приміщення, загромаджене архівними матеріалами, кресленнями, макетами і всім іншим, особливо коли кипить робота над проєктом.

Тому, від початку знаючи саме про такий шлях подальшого життя офісу, ми одразу спільно з archimatika передбачили закриті системи зберігання, яких тут багато, оптимально співвідносячи і доступ до них, і комфорт, і ергономіку робочих місць. Інакше кажучи, постаралися зробити все так, щоб нічого не напружувало і сприяло продуктивній роботі».

«Вхідну групу від робочої зали ми відділили скляною перегородкою, що дозволяє проникати природному світлу та додає об’єму вузькому коридору, — продовжує Юлія. — У той самий час завдяки такому прийому робоче приміщення ізольоване від шуму в транзитній зоні». До речі, крізь скло вхідних дверей проглядається фрагмент основного офісного простору, тож навіть звідси можна бачити співробітників за робочими столами. Праворуч від входу обладнали санвузол, трохи далі — невелику гардеробну і маленьку м’яку зону з лавою, а в самому кінці — окрему комору. За відсутності зайвих деталей коридорна частина видається абсолютно вільною, це також підкреслюється чіткою геометрією ліній і чистотою перспективи простору.

У просторій загальній залі розташовані робочі місця архітекторів archimatika. У віддаленому куті біля вікна — великий круглий стіл для перемовин. Разом із такою самою круглою люстрою та ергономічними стильними стільцями він утворює затишну «конференц-залу». «Мені подобається цей куточок природи в інтер’єрі, — ділиться Юлія. — Домінантою в ньому служить велика рослина — стара стреліція, велика, як те саме дерево Ейва в блокбастері Джеймса Кемерона «Аватар».

Тут же поряд оформлена барна зона з кухнею для приготування легких закусок і напоїв, тобто призначена вона радше для спілкування, привітальних коктейлів, частувань для гостей і команди. Кабінет керівника виділений в окреме приміщення. «Хоч він і маленький, — каже Юлія, — проте вирізняється презентабельними дизайнерськими елементами. У ньому також присутнє місце для перемовин і камерна зона відпочинку з диваном».

Прямі лінії в дизайні меблів робочих зон відображають тут строгість і впорядкованість. У той самий час округлі обриси конференц-столу, великої овальної люстри, перегородок між столами і згладжених ліній дизайнерських стільців додають деякої м’якості.

Матеріальний складник

Усе корпусне вмеблювання в інтер’єрі виготовлялося на замовлення за ескізами SVOYA studio. «Ми виходили з побажань замовника щодо функціонального призначення меблів. Використовуючи дерево, текстиль, метал, шкіру, поєднання оксамиту та МДФ-панелей, що по-різному грають на світлі, підібрали індивідуально оздоблення для кожного предмета. Деякі елементи чудово взаємодіють із мармуром, яким у нас оздоблені різні поверхні та деталі меблів. Вони ж перегукуються зі світильниками Тома Діксона із серії Stone — масивними круглими бра з індійського мармуру Морвад, що відсилає до архітектури Тадж-Махала. Все це є відображенням концепції роботи як нашої, так і компанії archimatika: персоналізовані речі — персоналізована архітектура».

Залишені попередніми орендарями пластикові вікна розібрали й пофарбували у графітовий колір, включно із внутрішньою частиною та кожною дрібною деталлю. Завдяки цьому вони тепер виглядають як алюмінієві, а ювелірно вивірені до міліметра вишукані лиштви під мармур — керамічне покриття Laminam. Із нього ж, до слова, зроблено барну стійку та кухонний фартух. Підлогове покриття в основному приміщенні та кабінеті керівника — вінілова плитка під дерево від давнього партнера archimatika компанії Forbo. Воно настільки тихе, що не чутно ані стукоту підборів, ані того, як хтось зі співробітників, скажімо, від’їжджає від робочого столу у своєму офісному кріслі.

Еклектичний ансамбль, що склався, сама Ольга відносить до «тропічного модернізму». У цьому наповненому життям «полотні» справді відчутна ледь уловима алюзія на роботи Оскара Німеєра, Балкрішни Доши і Луїса Кана — в переосмислених лаконічних модерністських формах серед буйної зелені.

«Цей простір справді більше схожий на home office, — каже Ольга. — Ми проводимо тут багато часу й воліли, щоб тут було комфортно й затишно як працівникам, так і гостям. Образно кажучи, щоб не виникало відчуття, що завтра знову на завод, до верстата. В цілому ж його можна назвати шоурумом наших проєктів, ілюстрацією нашого підходу». Він і справді насилу вписується в рамки стандартного офісу, приваблюючи своєю живою атмосферою. Тут інтуїтивно зчитується здатність чи навіть зухвалість команди, яка тут працює, виходити за рамки звичного, щоразу знаходити нетривіальні рішення, а також їхнє бажання зробити кожен свій проєкт super.

Простір із префіксом супер

«Наш новий офіс ми назвали archimatika superspace, — розповідає Ольга. — З одного боку, хотілося створити для нашої творчої роботи суперкласне місце, суперзручне, суперстильне, супергарне і супернадихаюче. А з іншого — superspace чи «суперпростором» у сучасній теоретичній фізиці називають розширений простір, у якому, крім знайомих нам об’єму та часу, може існувати велика кількість інших вимірів.

Нам здалася вельми архітектурною метафора «суперпростору» як множини смислових вимірів, у яких водночас зі створенням 3D-форми формується архітектура. Наприклад, один додатковий вимір — це образ, інший — функція, третій — формування клімату, четвертий — текстура матеріалу, п’ятий — комерційна ефективність, шостий — соціальний ефект, сьомий — вплив на екосистему, восьмий — вплив на історичний контекст міста, дев’ятий — транспортна система тощо. У реальних умовах архітектор завжди працює у множині вимірів як смислових просторів. І лише справжня архітектура може одночасно успішно вирішувати задачі в кожному з них».

Поліна Шумакова, архітектор-оформлювач компанії archimatika:

«Наш офіс дуже затишний. Коли я вперше потрапила в нього, звернула увагу на гармонійну кольорову гаму інтер’єру — нейтральний світло-кремовий відтінок стін, тепле дерево і контрастний чорно-синій колір шаф і занавісок. Домінантою є великий круглий стіл для перемовин із червоною каймою, що миттєво приковує до себе погляд. Додають певної ошатності деякі дрібні латунні деталі на шафах і в дизайні люстр. Усі лінії прості та лаконічні, вмеблювання без якихось химерних форм, що я особливо люблю в інтер’єрах і завжди помічаю.

Ще мені подобається, що в цьому невеликому просторі знайшлося місце для живих рослин — величезне бананове дерево біля вікна чудово його доповнює. Також тут грамотно продумане світло: декілька сценаріїв верхнього освітлення й настільні лампи за кожним робочим місцем. Саме світло тепле й комфортне, прекрасно взаємодіє з дерев’яними фасадами, плюс від нього не втомлюються очі, що вкрай важливо під час роботи за комп’ютером. За своїм великим робочим столом я почуваюся досить усамітнено, чому, до слова, сприяють дещо виступаючі перегородки, які водночас відіграють роль підставки для світильників. Завдяки такому рішенню я не відволікаю працівників поряд, а вони мене. Один із куточків офісу займає невелика світла кухня з островом, де завжди стоять фрукти або ж можна приготувати каву. Приємно, що є таке затишне місце, де можна перемкнутися, відпочити, перекинутися парою слів із колегами».

 

Фото: Андрій Безуглов 

Текст: Надія Богата

Теги
інтер'єр
Теги
інтер'єр