І вже буквально за кілька років українські розсадники стануть постачальниками дорослих саджанців. А поки що дорослі дерева в Україну приходять із Європи. Про практичну взаємодію з європейськими арбористами, садівниками та менеджерами розсадників розповідає засновниця бюро Beloded Landscaping, дійсний член Society of Garden Designers (SGD) Людмила Білодід.
Людмила Білодід, ландшафтний дизайнер, директор і засновниця бюро Beloded Landscaping
Необхідність висаджувати дорослі дерева в міському середовищі продиктована здоровим глуздом. Зрілі дерева — це гігантські кондиціонери, які створюють комфортний мікроклімат. Навіть старі дерева, які городяни сьогодні сприймають як джерело проблем, — одна з ключових екологічних структур. Уламки кори та гілок, опале листя — це не сміття, а природні добрива, будівельний матеріал для домівок птахів і тварин. Дупла, які утворюються лише в старих деревах, життєво необхідні деяким видам птахів.
Таким чином, нам потрібно почати наслідувати екологічний сенс зелених насаджень у містах і, використовуючи сучасні знання та досвід, посилити громадський контроль. Злочинно позбавляти місто дорослих дерев лише тому, що вони завадили комусь припаркувати автомобіль або поставити черговий МАФ. Але якщо це вже сталося, у нас є вибір: нічого не робити (це безкоштовно), висадити молодий саджанець (це дешево) або одразу доросле дерево — це дорого, але доцільно. І я поясню чому.
Алейні дерева, підготовлені співробітниками розсадника до відправлення на місце проживання. Джерело фото: Beloded Landscaping
Щоб замінити дорослу рослину з обхватом стовбура в 50–60 см, нам доведеться висадити півсотні молодих саджанців. Такі «рівноцінні» заміни у професійній спільноті називають «деревами, які ніколи не виростуть». Тобто одна тоненька лозина не компенсує втрату старої липи. При цьому навіть якщо ми висадимо цілий гай, на ефект доведеться чекати кілька років: молоді рослини більше стурбовані власним зростанням і виживанням, ніж переробленням СО2.
Нам необхідно висаджувати не «олівці» (це лише імітація дій щодо озеленення міста), а дорослі дерева у грамотно підготовлений ґрунт. Вони миттєво заповнюють об’єм, який архітектор планував виділити під озеленення, і майже одразу починають «працювати»: забезпечувати тінь, поглинати шум і вуглекислий газ і виділяти кисень, тобто виконувати ті практичні функції, за які ми цінуємо міські зелені насадження.
Ринкова площа в місті Тата, Угорщина. Ландшафтний дизайн заснований на використанні «стрижених форм» — дерев із формованими кронами з розсадника Bruns Pflanzen. Фото: Grépály András Zoltán. Джерело зображення: bruns.de
Сьогодні українські розсадники вже можуть надати асортимент із обхватом стовбура понад 25 см. Це майже те, що потрібно. Майже. Наші розсадники працюють на перспективу, і я впевнена, що через 5–6 років ми матимемо грамотно вирощений за європейськими стандартами дорослий посадковий матеріал.
Я можу відзначити київський розсадник «Єва», який започаткував Роман Золотаревський, «Сад вашої мрії» у Дніпрі, «Наталіс» у Забуччі та ще багатьох, які об’єдналися в асоціацію АУРІ й демонструють грамотний серйозний підхід. У них на озброєнні вже й сучасна техніка, і серйозні плани.
Lohsepark називають «зеленим серцем» району HafenCity в Гамбурзі. Із 2013 до 2019 року в парку було висаджено понад 500 дорослих дерев (декоративних і плодових) із розсадника Bruns Pflanzen. Джерело зображення: jufa.eu
Хотіла б, щоб і наші міські зеленбуди сповідували ту саму релігію, практично використовували досвід доказового проєктування. Наше таке популярне «взяти за копійки» насправді означає купити рослину «із сумнівним родоводом», яку не доглядали, не годували, не формували. Я маю на увазі стандартне формування дерева з рівним стовбуром і пропорційною красивою кроною, не кажучи про спеціальне формування пласкої крони платана чи формування грабів і лип у шпалеру.
Для цього потрібна техніка, дороге обладнання, професійні інструменти та навички роботи з ними, а також фахівці. Якщо чиновники муніципалітетів хочуть зробити комунальні розсадники конкурентноспроможними, необхідно інвестувати бюджетні кошти в їхній розвиток, підвищення кваліфікації співробітників.
Дорослі дерева заповнюють об’єм, який архітектор планував виділити під озеленення, і майже відразу починають працювати
Отже, за кілька років ми сміливо зможемо звертатися до українських розсадників за вирощеними тут і, відповідно, ідеально акліматизованими великомірами. Звичайно, там ще не буде дерев висотою вище 7 м, але не варто забувати, що європейські розсадники — підприємства з віковими традиціями, які створювалися кількома поколіннями садівників.
Так у німецькому розсаднику Bruns Pflanzen готують коріння та крону дерева до транспортування. Джерело фото: Beloded Landscaping
Зелені фабрики Європи
Сьогодні головними постачальниками посадкового матеріалу в Європі та Україні зокрема є Нідерланди та Німеччина. Там розсадники — це високотехнологічні фабрики, а рослинництво — одна з найважливіших галузей економіки. Нещодавно Леон Смет, секретар Королівської торгової асоціації розсадників Нідерландів (Anthos), у виступі на конференції Green Сities у Києві навів приголомшливі цифри: у 2017 р. нідерландські підприємці отримали 1,2 млрд євро за продаж цибулинних, 1,4 млрд євро принесла продукція розсадників, а 3,7 млрд євро — продаж та імпорт зрізаних квітів.
Асортимент, який пропонують нідерландські та німецькі розсадники, вражає. Каталог німецького розсадника Bruns Pflanzen — це тисяча сторінок дрібним шрифтом основної інформації. Десятки тисяч видів, десятки сортів, десятки форм: солітери, високі штамби, кущі. І окрема позиція — ексклюзивні поодинокі екземпляри.
Головними постачальниками посадкового матеріалу в Європі є Нідерланди та Німеччина
Розсадник, площі якого сьогодні становлять понад 600 га, було засновано ще 1876 р. Це сімейне підприємство. Вирощені родиною Брунс дерева прикрашають площі та урядові квартали Берліна, балтійські курортні променади, міжнародний квартал Лондона, громадські та приватні парки. 60 років тому Bruns Pflanzen створили парк рододендронів у Грістеде, цілий рік відкритий для відвідування. Тут під захистом соснового лісу ростуть понад 1000 видів рододендронів і азалій, цвітіння яких — щорічне незабутнє шоу. Втім, навіть виробничі майданчики, які можна відвідати з екскурсією, справляють враження своїми масштабами.
Легкий і прозорий павільйон у парку рододендронів у Грістеде використовується для проведення різноманітних заходів, зокрема симпозіумів і семінарів, на які з'їжджаються арбористи та садівники з усього світу. Джерело зображення: bruns.de
Дорослі рослини мають розвинену, правильно сформовану крону. При цьому дерево одного й того самого сорту може бути сформоване декількома способами: як солітер (акцентне дерево), як алейне дерево, у якого крона починається на певній висоті, або мати форму куща. Але навіть широка крона не завадить транспортуванню. Наприклад, ми привозили дуби висотою 8–9 м, діаметр крони яких досягав 5–6 м. У розсадниках перед тим, як вийняти дерева із землі, крону кілька днів готують, поступово стягуючи і фіксуючи мотузками.
Коріння дерев теж піддається формуванню. Два рази на рік воно підрізається, і працююча маса коренів, яка годує дерево,концентрується на безпечній відстані від ножів пересаджувальної машини. Спочатку раз на рік, а потім раз на кілька років дерево пересаджують. У підсумку виходить відповідний європейським стандартам компактний об’єм кореневої грудки. Відповідність стандартам — це не лише підтвердження якості посадкового матеріалу. Це допомагає архітекторові розрахувати, який обсяг у просторі займе зелена маса крони, а ландшафтнику — обчислити розміри посадкової ями, визначити технологію висаджування та підготувати необхідну техніку.
Навіть доросле 7–10 метрове дерево з європейського розсадника має компактну кореневу грудку. Джерело фото: Beloded Landscaping
Гра за правилами
Узгодивши та затвердивши з архітектором ландшафтну частину організації простору, ми погоджуємо асортимент рослин, розміри та форму, колір листя та кори. Кожна рослина детально описується із зазначенням висоти, обхвату стовбура, діаметра крони відповідно до прийнятих у галузі стандартів. Ми формуємо замовлення та відправляємо його в розсадник.
Менеджери розсадника обробляють наше замовлення і надсилають оферту, уточнюючи деталі та відповідаючи на всі наші запитання. Після погоджень із замовником отриманої від розсадника пропозиції ми займаємося організацією постачання. В Україні працюють логістичні компанії, які організують і координують доставку рослин і митне очищення. Цей процес відпрацьований і передбачуваний у розумінні витрат — транспортні витрати в середньому 2–3 тис. євро за трак плюс митні витрати.
Розсадник відповідає за належні умови вирощування дерев та їхнє здоров’я
Найкращий результат дає особистий відбір рослин для проєкту ландшафтником/автором ландшафтного проєкту. Це бажана опція. Особливо коли йдеться про вибір солітерів, подальша роль яких — бути у фокусі уваги. Усе відбувається дуже чітко: ми з менеджером проїжджаємо поля, обираємо рослини, вішаємо ярлики з назвою проєкту, контактною інформацією ландшафтної компанії.
Потім готують пакет необхідних документів для оплати, фітосанітарні дозвільні документи, транспортні документи. Зазвичай увесь процес від формування замовлення до відправки транспорту займає тиждень. Іноді в цей термін навіть вписується доставка.
Алея, що йде від вхідної зони парку рододендронів у Грістеде, створеного засновниками розсадника Bruns Pflanzen. Джерело зображення: bruns.de
Контракти європейських розсадників завжди чітко прописані. Розсадник відповідає за якість посадкового матеріалу, за те, що дерево вирощувалося в належних умовах і воно здорове. Ми можемо контролювати будь-який етап. Якщо під час завантаження дерево пошкодили через те, що якась гілка була неправильно підв’язана, був розбитий кореневий ком — я маю право подати рекламацію. А ось подальший контроль за розвантаженням, посадкою рослин і доглядом за ними — уже наша відповідальність.
Якщо контракт із замовником містить і обслуговування посадок, то ми не тільки складаємо агротехнічні карти із зазначенням, як доглядати і коли потрібно стригти дерева, а й самі виконуємо ці роботи, тому що формуюча обрізка, яка дозволяє дереву залишатися елементом архітектурного середовища, потребує спеціальних навичок. Наприклад, якщо верхівку зламало вітром, немає необхідності відразу замінювати постраждалу рослину. У більшості випадків фахівець зможе відновити форму, використавши як лідируючий пагін крони дублюючу гілку.
Занадто дороге задоволення?
На жаль, замовниками якісного та ексклюзивного європейського посадкового матеріалу стають переважно приватні особи та компанії. Ми дуже рідко співпрацюємо з муніципалітетами. Комунальні підприємства намагаються обслуговувати міські насадження виключно самотужки та в міру своєї кваліфікації. Вони не готові платити за навчання фахівців, і навіть на виставки та фестивалі, що проводяться у нас у столиці, комунальні служби з регіонів найчастіше делегують когось із керівництва.
Marco Polo Terrassen — площа в Гамбурзі, в районі HafenCity, який розвивається. Для озеленення суспільного простору використані дорослі дерева із розсадника Bruns Pflanzen. Джерело зображення: hamburg-invest.com
Співробітники зеленбудів із якоїсь безглуздої причини впевнені, що іноземні фахівці дуже потайливі і не будуть безкоштовно ділитися досвідом і технологіями. Я вважаю, що комунікація необхідна, причому зовсім не соромно говорити «я не знаю». Адже переважна більшість співробітників комунальних служб, які займаються ландшафтним дизайном і озелененням наших міст, навіть у вічі не бачили справжнього професійного розсадника. Мені здається, у них би був культурний шок.
Приватні ландшафтні компанії могли б стати медіаторами між муніципалітетами, які вже окреслюють запит на сучасний ландшафтний дизайн, і західними партнерами. Але головним критерієм вибору постачальника та підрядника в Україні, якщо йдеться про бюджетне фінансування, досі є не якість послуг і матеріалу, а ціна.
Не розуміють люди, чому дерево може коштувати 600 євро! Такою є ціна бука, вирощеного як солітер і 6 разів пересадженого. А дев’ятиметрова канадська тополя «Робуста» з обхватом стовбура 50–60 см обійдеться в 3500–4000 євро. Мало хто з українців здатний уявити, що тополя може бути дуже дорогим деревом! Адже у нас їх чомусь сприймають як бур’яни.
В Україні, якщо йдеться про бюджетне фінансування, головним критерієм вибору є не якість послуг і матеріалу, а ціна
Якщо вивчити прайси європейських розсадників, стає зрозумілим трепетне ставлення європейців до своєї «живої архітектури»: мільйони євро витрачаються на те, щоби зберегти старі дерева. Яскравим прикладом є реконструкція історичного палацу Кампофранко в тірольському Больцано, де особливістю архітектурного проєкту є збереження 250-річного дерева гінкго, символу міста.
Дерево — подарунок імператриці Єлизавети Баварської її дядькові ерцгерцогу Генріху — не ризикнули пересаджувати, а натомість помістили кореневу систему в колосальний контейнер із бетону. Дерево стало фокусною точкою суспільного простору.
В Україні, якщо йдеться про приватну садибу та створення приватного саду, знайдуться гроші і на рослини з європейських розсадників, і на повноцінний ландшафтний проєкт. До міського озеленення підхід інший. Шкода, що часто ці самі замовники і формують бюджети для міського зеленого середовища.
У центрі Стокгольма дорослі дерева створюють зелену завісу між площею, де домінує скульптурна архітектура станції Odenplan (проєкт студії 3xn), і барочною Gustaf Vasa Church. Джерело фото: burohappold.com
Наприклад, у новинах пишуть: «Навесні 2019 р. співробітники «Міськзелентресту» Одеси збираються висадити 350 великомірних дерев». І все. Немає ні інформації про походження цих дерев, ні про те, що в розумінні співробітників «Міськзелентресту» означає «великомірні».
Так, у нас є система закупівель ProZorro. При цьому навіть у тендерній документації технічні вимоги до посадкового матеріалу є символічними, формальними, описують абстрактну рослину. Наприклад, вказано не обхват стовбура, а лише висота саджанця. У підсумку купуються «хлистики» — юні рослини, вирощені в тісноті, через що вони витягнулися. Головним критерієм для постачальників є ціна.
Купуючи доросле дерево, ми насамперед купуємо час
Мені подобається, як чітко в цій сфері працює міська влада, наприклад, у Німеччині. Муніципалітети ще на стадії концептуального проєкту прораховують кошторис, відкриваючи цифри громадськості. Так, на сайті Міжнародної федерації ландшафтних архітекторів iflaeurope.eu можна ознайомитись із найкращими ландшафтними проєктами, реалізованими за останні роки. Із зазначенням авторства, підрядників і, що важливо, бюджетів. Це дуже корисна інформація для наших чиновників. Я б рекомендувала їм звернути на неї увагу. І змінити застарілий і безглуздий підхід.
Потрібно пам’ятати, що, купуючи доросле дерево, ми насамперед купуємо час. Ми купуємо працююче, повноцінне дерево, яке відразу починає заробляти гроші і змінює умови нашого життя на краще.
Зі сходів Marco Polo Terrassen у Гамбурзі відкривається вид на гавань і новий лендмарк району HafenCity — будинок Ельбської філармонії. Джерело зображення: hamburg.com
Ми можемо придбати маленьке дерево, як роблять наші комунальні служби, та доглядати його багато років, витрачаючи сили, захисні препарати, добрива. Але це об’єктивний, арифметично обґрунтований збиток, тому що експлуатаційні витрати досі рахувати не прийнято.
У цьому сенсі ми недалеко відійшли від дачників, які вважають, що вирощені самостійно помідори та картопля нам дістаються безкоштовно. Забуваючи, що всій сім’ї довелося витрачати свої вихідні на перекопування, прополювання, збирання колорадського жука.
А про особливі прийоми підготовки місця для посадки дерев у міських умовах читайте в нашому матеріалі
