Нині життя середньостатистичного мешканця міста так чи інакше формується навколо трьох осередків: дому, роботи та соціальної інфраструктури. Якщо вони розташовані в межах того населеного пункту, де мешкає людина, то місто вже можна вважати самодостатнім. І якщо із цим умовним трикутником у великих містах усе більш-менш зрозуміло, то нинішня ситуація в передмісті, куди так активно мігрує на постійне місце проживання велика кількість містян, потребує детальнішого аналізу з погляду саме економічних показників.
Ми вже розповідали про причини й особливості міграційних процесів у сучасних великих містах і передмістях України у статті «Місто vs село. Лагідна урбанізація на прикладі проєкту Vlasne Misto». Що і як змушує людей балансувати поміж ними та що саме спонукає містян перебиратися в передмістя й навпаки? Одним із ключових критеріїв можна назвати економічний розвиток. Але якщо до мегаполісів, як правило, вирушають за можливостями та кращим рівнем заробітної плати, то до передмість перебираються, зважаючи на зовсім інші блага: близькість до природи, комфортне й екологічне життя, але аж ніяк не за грошима.
Проєктом Vlasne Misto передбачено 166 500 кв. м комерційної площі на перших поверхах у квартальній забудові з різним форматом: від 41 до 134 кв. м. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Умови та підтримка
На сьогодні розвиток місцевої економіки, поліпшення бізнес-клімату, самозайнятості та підприємництва — амбітна мета для будь-якого міста та населеного пункту, особливо розташованого поруч із мегаполісом. Формувати економічні кластери, пропонувати зручні умови життя поруч із місцем роботи — це свого роду маркетинг міста, який приносить не лише фінансову користь громаді, а й додає статусності. Які можливості організації власного бізнесу за місцем проживання є в передмісті? І які опції для ведення бізнесу може запропонувати громада з населенням 30 тисяч осіб — наприклад, село Дмитрівка, розташоване в Київській області?
«У тому, щоб відкривати бізнес поруч із домом, є багато переваг, — вважає CEO компанії Vlasne Misto Ярослав Корніяченко. — З очевидних — це економія часу. Але найголовніше — це обізнаність і відчуття “портрета” своєї цільової аудиторії: вподобання, фінансові можливості, цінності, потреби, гендерна статистика, знання особливостей місцевості. Я б ще додав сюди легкість у просуванні, адже в цьому разі працює “сарафанне радіо” серед сусідів. І як відомо, саме цей метод донесення інформації має найбільший відсоток довіри з боку потенційного споживача.
Ярослав Корніяченко, СЕО Vlasne Misto. Фото: Юрій Ферендович
Щодо мінусів, я в цьому випадку їх не бачу, адже успіх будь-якого проєкту залежить насамперед від організаційних здібностей власника, перспективності ідеї проєкту, команди, швидкого реагування на потреби ринку, здатності до швидкої трансформації та любові до власної справи», — ділиться Ярослав.
За задумом авторів проєкту Vlasne Misto, окрім усіх плюсів роботи біля дому, кожна бізнес-комірка в перспективі може мати великі можливості. Компанія пропонує партнерам-підприємцям фіксований контракт на оренду на 10 років і сталу вартість сервісних платежів та енергоресурсів на строк до 5 років, а також дешеву логістику через наявність власних хабів і різних сервісів або продукції. Також, за словами керівництва Vlasne Misto, кожен бізнес може розраховувати на лояльну цільову аудиторію з поетапним приростом, що дасть можливість бізнесам зростати й масштабуватись. А масштабуватись є куди, адже проєктом передбачено 166 500 м2 комерційної площі на перших поверхах у квартальній забудові різного формату: від 41 до 134 м2.
Ринкова площа, яка займає 42 500 кв. м, є серцем соціокультурного та бізнесового життя Vlasne Misto. На візуалізації — фрагмент центральної частини генплану Vlasne Misto. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Звісно, сучасні міста все більше уваги приділяють не лише фізичній інфраструктурі, а й розвитку людського капіталу, формуванню бізнес-середовища, стимулюванню підприємництва й поліпшенню інвестиційного клімату. У великих містах цей процес зазвичай відбувається природним шляхом. Малі ж міста повинні бути проактивними, завжди мати наперед стратегії, плани та інструменти для їх утілення — щоб сформувати самодостатню економіку. Але невеликі містечка чи селища мають свої переваги: обмежену конкуренцію, адже там в рази менше підприємців і є гарний шанс зайняти порожню нішу.
«У тому, щоб відкривати бізнес поруч із домом, є багато переваг. З очевидних — це економія часу, але найголовніша — це обізнаність та відчуття “портрета” своєї цільової аудиторії», — Ярослав Корніяченко
Out-of-the-box для локального бізнесу
Відкриваючи власну справу, людина зіштовхується з процесом, який має багато невідомих. Рентабельність будь-якої сфери залежить від бізнес-моделі, обраної локації, позиціювання, участі власника бізнесу в процесі, комунікації з клієнтами, оптимізації витрат, розширення клієнтської бази за рахунок системи доставки або уніфікації певних послуг тощо.
Для допомоги резидентам у мінімізації ризиків і для раціонального використання ресурсів, які витрачаються на етапі старту власної справи, Vlasne Misto передбачило програму підтримки — Vlasne Business. В її рамках також буде запроваджений локальний центр підтримки підприємництва Vlasne CEO club, який спонукатиме підприємців-початківців до розвитку шляхом організації їхнього навчання, запровадження зустрічей і форумів для обміну досвідом та вдосконалення культури знань.
«На сьогодні ми — перший проєкт в Україні, який на території власної інфраструктури розробив подібну спеціальну програму. Vlasne Business — це індивідуальна пропозиція для реалізації будь-якої бізнес-мрії поруч із домом. Ми підтримаємо запуск справи на території Vlasne Misto, допоможемо врахувати особливості місцевості, допоможемо з підбором приміщення та оформленням довгострокової оренди, надамо аналітику й доступ до інструментів big-data для ефективної комунікації з потенційними клієнтами; таким чином, нівелюється багато ризиків, і період від ідеї до старту значно скоротиться», — розповідає Ярослав Корніяченко.
Ринкова площа. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Локальна програма Vlasne Business покликана допомогти представникам малого та середнього бізнесу в започаткуванні та розвитку їхньої справи в межах кластера. Існуватиме набір локальних програм і спеціальних пропозицій для кожної зі сфер, серед них — розроблення HR-стратегії, спеціальні тарифи на електроенергію й логістику, локальна система доставки та замовлення товарів і послуг через керівну компанію, сервіс розміщення замовлення на одному з підприємств (внутрішній консьєрж-сервіс для бізнесу) тощо. Поступово, від малого до великого бізнесу, також стане можливим отримання сертифікатів GO щодо використання зеленої енергетики у власному виробництві.
У програмі будуть доступні два основні напрями — Vlasne Business і Vlasne Business Pro. Про їхні особливості детальніше розповідає Ярослав Корніяченко: «Vlasne Business — це умовно вже готові рішення в напрямах кластерної інфраструктури в різних галузях, а також, за необхідності, розроблення індивідуальної бізнес-моделі від нашої команди бізнес-девелопменту.
Якщо розкласти дії по кроках, то це буде відбуватися таким чином. Бажаєте відкрити пекарню? Ви можете оформити запит до нашої керівної компанії, команда бізнес-консалтингу проведе з вами базову зустріч, після отримання технічного завдання ми сформуємо пропозиції або запропонуємо вже сформовану бізнес-модель, план дій, дизайн-стандарт, фінансові показники, життєві цикли закладу тощо.
Програма Vlasne Business Pro буде цікава власникам невеликих виробництв або тим, хто бажає побудувати роздрібну мережу, впровадити в місті мануфактуру чи крафтову майстерню. Варто зауважити, що під комерційне виробництво окремо закладені приміщення майстерень, а всі місцеві виробники отримають певні привілеї в розміщенні своїх торгівельних мереж або точок збуту».
На Ринковій площі буде розташований пасаж торгової зони з магазинами та павільйонами площею 7400 кв. м. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Зі свого боку власники також зазначають, що Vlasne Misto як кластер готове інвестувати в розвиток інноваційних підприємств. Модель співпраці буде базуватися на детальній аналітиці з боку керівної компанії та інвестиційного фонду. Вивчатимуться всі показники: ринок, розуміння ефективності інновацій для розвитку кластера.
«Ми даємо гарантії вартості на частину витрат у бізнесі, що дає можливість прогнозування сталої фінансової моделі. Вартість квадратного метра в оренді зафіксована на великі строки, а якщо це будівництво нового напряму, то його вартість буде менша, ніж ринкова, в середньому на 10–12%. Існує кластерний тариф на сервісне обслуговування площі та прилеглої території. Вартість електроенергії зафіксована на рівні зеленого тарифу мінімум на 5 років за постійного зростання стандартного тарифу. Навіть ті підприємці, які тільки-но починають задумуватись про відкриття свого бізнесу, але не знають, із чого почати, зможуть також отримувати підтримку, наприклад, скориставшись платформою “банк бізнес-ідей 100+”», — запевняє Ярослав Корніяченко.
«Вже зайнято?»
Погодьтеся, що ми вже звикли жити у світі, де існує те розмаїття, що приносить малий бізнес на вулиці наших міст. Пандемія COVID-19 показала, наскільки важливо, щоб працювала улюблена кав’ярня в сусідньому будинку, перукарня через дорогу чи хлібний магазин поряд. Локальний бізнес, безумовно, відіграє ключову роль не лише у формуванні бюджету громади, але й у створенні комфортного життя та ділової активності. І хоча за час війни український бізнес значно постраждав, а частина підприємств повністю зупинила свою діяльність, створення в громадах кращих умов для ведення бізнесу дозволяє підприємцям не тільки залишатися на плаву, а й розвиватись.
Як же визначити, які галузі для старту малого, середнього та великого бізнесу будуть перспективними та рентабельними в тому чи іншому населеному пункті?
Окрему увагу у проєкті Vlasne Misto приділено крафтовим крамницям. В них буде реалізовуватися не тільки продукція міста, а й локальні регіональні продукти від українських фермерів. На візуалізації — інтер’єр локальної пекарні. Зображення надане пресслужбою Vlasne Misto
«Якщо говорити про потенційні вільні ніші, які можуть слугувати для старту власного бізнесу, то тут можна умовно поділити їх за розміром інвестицій на три категорії, — пояснює Корніяченко. — Перша — готовий бізнес під ключ. Це “історія” для малих підприємців і людей, які мріють про першу власну справу. Зазвичай це стосується сфери товарів і послуг малої інфраструктури міста. До них ми відносимо невеличкі вузькопрофільні магазини, перукарні, пекарні, кав’ярні, майстерні. Друга категорія — бізнес-інвестиція. Це інвестори, власники середнього та великого корпоративного бізнесу. Їх ми бачимо в освітній сфері, медицині, енергетиці, HoReCa, агросекторі та в таких великих інфраструктурних об’єктах, як школи й дитсадки, клініки, тепличне господарство, готелі, ресторани, об’єкти критичної та розважальної інфраструктури. До третьої категорії належать ті, хто хоче розширити свій бізнес, зокрема й завдяки Vlasne Misto. Тут можуть бути представники бізнес-проєктів, які вже давно відомі столичному споживачеві: крафтові мануфактури, делівери, банки, аптеки, мережі закладів харчування, спортивні секції.
Я переконаний, що завжди потрібно проводити дослідження ринку та потреб мешканців і резидентів міста, щоб формувати додаткові бізнеси та створювати умови економічної стабільності для власників бізнесів і сталого розвитку міста. Це і є нашим головним завданням».
«Завжди потрібно проводити дослідження ринку та потреб мешканців і резидентів міста, щоб формувати додаткові бізнеси і створювати умови економічної стабільності для власників бізнесів і сталого розвитку міста», — Ярослав Корніяченко
Що ж конкретно стосується вільних ніш для започаткування власного бізнесу в рамках проєкту Vlasne Misto, то Ярослав зазначає такі категорії: надання якісних послуг, зокрема для домашніх улюбленців, для власного саду чи городу, б’юті-напрям, якісні клінінгові компанії тощо. Також особливим попитом, на думку CEO Vlasne Misto, будуть користуватися магазини з товарами першої необхідності, з локальними продуктами, а також локальна кухня — кава та кондитерські вироби.
Згідно з концептом проєкту, всі торгові зони у Vlasne Misto створені для популяризації та розвитку культури споживання якісного українського продукту. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Більш ніж добросусідство
У Європі та США місцевий бізнес часто відіграє вирішальну роль у розвитку саме локальної громади. Але питання розвитку міста — це не питання однієї галузі. Тут важливі інфраструктурні, побутові чинники й розвиток соціальних інституцій. Тільки місто, що розвивається комплексно та всебічно, може досягати гарного економічного розвитку та бути привабливим для його мешканців. Як ми вже раніше розповідали в матеріалі «Що таке місто-кластер? Vlasne Misto як український прецедент», проєкт у Дмитрівці — це автономне, екологічне й технологічне місто-кластер. Що важливо — незалежне від столиці. «Ми не територія з новобудовами, ми місто, де на ваших очах буде будуватися власна економіка», — переконаний Ярослав Корніяченко.
У планах компанії — забезпечити більше ніж 21 500 робочих місць. Це виходячи з розроблених ТЕО по освітніх закладах, медицині, аграрному й енергетичному напрямах та з аудиту офісного центру, hospitality та інших бізнесів.
«На практиці ми прогнозуємо, що мешканці найближчих передмість і столиці, які будуть працювати у Vlasne Misto або відкривати тут власну справу, згодом, без сумніву, стануть нашими резидентами. Головне у створенні робочих місць — це зрозуміла відкрита HR-стратегія в межах кластера, відсутність заробітних плат у конвертах», — вважає Ярослав.
Створюючи економіку власного проєкту, команда Vlasne Misto передбачає різноманітні напрямки наповнення бюджету Дмитрівської ОТГ, закладає майбутні програми, зокрема створені у співпраці з керівництвом місцевої громади. Серед них — компенсаційні програми для новонароджених, спеціальні освітні програми тощо. Однією із цілей Ярослав Корніяченко називає також і підвищення рівня мінімальних заробітних плат у регіоні: «Серед захищених статей бюджету ми хочемо бачити ширший перелік програм, що дозволять збільшити рівень мінімальних ЗП регіону, а також — зацікавленість працівників різних професій працювати та розвиватись у межах кластера. Деякі підприємства, з якими сьогодні ведемо перемовини, напрацьовують програми житла для своїх працівників або компенсації вартості оренди житла чи його придбання. Сьогодні одна з найнижчих ЗП — у напрямі hospitality та наданні послуг, але завдяки системному підходу з власниками бізнесу ми зможемо розробити та втілити всі програми, пов’язані і з навчанням, і з оптимізацією витрат, навіть із розробленням інноваційних методів і технологій».
Завдяки власному тепличному господарству Vlasne Misto забезпечуватиме своїх резидентів свіжими овочами та зеленню протягом усього року. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
Співпраця нових поселень і навколишніх територіальних громад є вигідною для обох сторін, але передусім найбільш позитивний вплив усе ж відчують сільські території, адже саме вони отримають доступ до урбаністичних ресурсів, технологій, зв’язку, транспорту. І хоча на сьогодні немає глобальних кроків у налагоджуванні співпраці міст, котеджних містечок і сусідніх сільських територіальних громад, законодавчі можливості для цього в Україні вже створені. Закон «Про співробітництво територіальних громад» визначає правове регулювання різних форм співробітництва: від найпростіших (разового проєкту) до найбільш комплексних (формування спільних органів управління). Нещодавно Дмитрівська ОТГ та Vlasne Misto уклали меморандум про партнерство. Основним напрямом співпраці є розвиток власне самої Дмитрівської ОТГ та побудова сучасної інфраструктури європейського зразка.
«Нашою метою є допомога та розвиток бізнесу, об’єднання однодумців і представників прогресивної ланки бізнесу», — Ярослав Корніяченко
Сьогодні на території Дмитрівської громади вирощуються сільськогосподарські продукти, два підприємства продукують електрокабелі високої якості, які вже використовує Vlasne Misto. Керівництво Vlasne Misto переконане, що взаємодія між бізнес-системами Дмитрівської ОТГ та майбутнього містечка буде плідною та взаємовигідною, адже вона передбачає створення величезної кількості робочих місць у нових медичних, освітніх закладах, бізнес-парку, готелі, тепличних господарствах, ресторанах.
Свої бенефіти отримає і район загалом: це податкові доходи, покращення інфраструктури, підвищення показника валового регіонального продукту, створення товарів і послуг для мешканців (основа продуктової безпеки), залучення інвестицій та інновацій. Бізнес-центр Vlasne Misto розрахований на 13 000 робочих місць, що також сприятиме об’єднанню бізнесового ком’юніті провідних фахівців та експертів і тісному зв’язку всіх бізнес-ланок.
Vlasne Misto запроєктували 213 400 кв. м площі під розвиток бізнесу та 30 000 кв. м під коворкінги та робочі простори. На візуалізації — інтер’єр коворкінгу. Зображення надане пресслужбою Vlasne Misto
«Наші коворкінги та амфітеатр для організації бізнес-конференцій будуть розташовані в приміщенні розважального центру, поряд із яким передбачений паркінг на 500 автомобілів для гостей заходу. Окрім цього, на території Vlasne Misto ми запроєктували 15,42 га під конгрес-готель площею 8700 м2, зручні апартаменти із повним готельним обслуговуванням», — розповідає Ярослав Корніяченко.
Мешканці Дмитрівської громади отримають вільний доступ до муніципальної інфраструктури Vlasne Misto в якості споживачів товарів і послуг.
«Для учасників Cluster використання зон коворкінгів матиме свої спеціальні тарифи та умови бронювання — все це можна буде зробити в додатку зі смартфона, маючи зареєстровані акаунти», — Ярослав Корніяченко
Саме таку інфраструктуру, базовану на культурно-економічному плануванні, створюють більшість передових міст світу. Освітньо-комунікаційні хаби мають поширювати ідеї самореалізації та підприємництва серед мешканців міста, бізнес-інкубатори і акселератори бізнесу — надавати підтримку ініціативам на початкових стадіях, а бізнес-центри та індустріальний парк — стати рідною домівкою для нових місцевих компаній.
Чорний список і природний відбір
Якщо забудовник усвідомлює важливість створення зручного середовища для мешканців, то вже на етапі проєктування розглядає можливість розташування комерційних приміщень для магазинів, перукарень, спортзалів, аптек і кав’ярень усередині житлової забудови. Це все має розташовуватися в безпосередній близькості, що значно полегшує повсякденне життя мешканців. При цьому комерційні приміщення у складі нових житлових містечок є стабільною дохідною стратегією девелоперів. І начебто всі у виграші. Але… є нюанс.
Ще на етапі проєктування забудовник із досвідом вивчає локальний попит і пропозицію, знайомиться з портретом цільової аудиторії тощо. Чи потрібен відбір? Чи можливо виключити появу небажаних локальних бізнесів? Ярослав Корніяченко каже, що типова ситуація серед нових забудов Києва та передмість — це коли житлові комплекси буквально заполонили магазини-дублери, а вузькопрофільні магазини чи послуги, які дійсно потрібні мешканцям, чомусь відсутні.
Vlasne Misto — це перший проєкт в Україні, який на території власної інфраструктури розробив спеціальну програму VLASNE BUSINESS, індивідуальну пропозицію для реалізації будь-якої бізнес-мрії поруч із домом. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
«У Vlasne Misto під час планування нежитлових приміщень ми одразу розмістили саме ті бізнеси, які будуть забезпечувати комфорт наших мешканців і допомагатимуть вирішувати локальні задачі, а не спонукатимуть жителів їхати до столиці. Потрібно розподіляти сфери надання товарів і послуг згідно зі щільністю населення. Наприклад, у середньому доросла людина випиває 500 чашок кави на рік, це близько 1,36 на день. Тож хоча б одну чашку кави вона придбає в кав’ярні біля дому. У кварталі приблизно 360 мешканців, тож це 500 чашок кави на день. Чи потрібно нам мати 4 кав’ярні в одному кварталі? Це неефективно та невигідно жодному з підприємців. Відштовхуючись від подібних прикладів, і будуть формуватись сервіси. Це стосується не тільки товарів, а й послуг: ортопедичні магазини, ательє, танцювальні студії, організація свят, ремонт взуття, beauty bar, прокат велосипедів та багато іншого, що буде необхідне для задоволення локальних потреб», — запевняє Ярослав.
Програма Vlasne Business допоможе обрати розмір приміщення та його розташування стосовно активних зон, зон рекреації та інших залежно від сфери діяльності, що допоможе майбутньому власникові отримати гарантовану кількість клієнтів і створить розумну зональну конкуренцію. Під час будівництва комерційних приміщень уже передбачені комунікаційні вузли, необхідні для того чи іншого напрямку бізнесу.
«Щодо “чорного списку” бізнесів, то він є, і його легко зрозуміти, виходячи з нашої концепції: це підприємства, які негативно впливатимуть на екологію регіону та здоров’я жителів Vlasne Misto й околиць, не мають із нами спільних цінностей і з часом будуть продукувати неякісний або неконкурентний продукт чи послугу. Ми створюємо проєкт сталого розвитку зі збереженням екології регіону, зменшенням викидів в атмосферу та повною безвідходністю від життєдіяльності міста — ця мета сьогодні стоїть перед усіма бізнесами», — вважає CEO компанії Vlasne Misto.
Для організації конференцій до послуг резидентів пропонується амфітеатр розважального центру на 450 місць із концерт-зоною та простором для спілкування, а також паркінг на 500 автомобілів для гостей заходу. Візуалізація надана пресслужбою Vlasne Misto
У перспективі розглядається також поява франшиз в інфраструктурі містечка. І хоча особливості маленьких населених пунктів не завжди дозволяють відкрити на цій території модний бутік від відомого кутюр’є чи ресторан високої кухні, але за ретельно обраного формату реалізації відкриття бізнесу за франшизою може бути досить успішною історією.
«Франшиза означає насамперед, що бізнес пройшов певні етапи на шляху становлення і тепер перебуває на етапі масштабування. Є популярні в Україні франшизи, які позитивно зарекомендували себе серед українського споживача, тому однозначно ми із задоволенням інтегруємо цей досвід на своїй території. Стосовно придбання готового бізнесу нерезидентами, такий формат ми також розглядаємо. Ми впевнені, що через невеликий проміжок часу вони обов’язково стануть нашими мешканцями. Ми відкриті до яскравих ідей, творчих підходів до реалізації та сміливих рішень», — запевняє Корніяченко.
Що складніше — вирішити гіпотезу Рімана чи побудувати альтернативне «найкраще для життя» місце за межами столиці чи регіонального центру? Моноцентрична модель урбанізації, така характерна для сучасної України, вже давно вважається економічно неповноцінною. Тому будь-яка спроба переломити тенденцію, коли потоки людей у пошуках кращого життя стікаються в одне велике місто, заслуговує на увагу. Здавалося б, рецепт від провідних урбаністів простий: міста — це передусім люди, а успішними стають міста, у яких механізми та норми забезпечують мешканцям самодостатнє й активне життя. Тобто замало просто збудувати будинки — важливо створити середовище. Але ж це завдання не для всіх, а тільки для сміливих і впевнених. У наступному матеріалі ми продовжимо тему та сфокусуємось на питанні: а навіщо кластерному містечку власний дизайн-код?
