Повоєнне мистецтво та дизайн Північної Європи. Лекція за підтримки салону «Проект 900»

Виставка «Скандинавський дизайн для життя» 1951 р. вперше продемонструвала світові дизайнерські об’єкти зі Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії. Про те, як сформувався післявоєнний північний дизайн і що стало основою нового мистецтва цієї епохи, розповіли Костянтин Ковшевацький і Лариса Цибіна у лекції, яка відбулася в рамках підготовки до проєкту Design Ukraine Show 22 вересня у київському салоні «Проект 900».

Повоєнна Європа, стикнувшись із великою трагедією, повною мірою відчула, що зруйновані не лише матеріальні блага, а й також утрачені попередні гуманістичні цінності. Все нове мистецтво з 1945 по 1968 рр. протестувало проти старого світу і формувалося як рефлексія на глобальні події епохи: Хіросіма й Нагасакі, залізна завіса, освоєння космосу, молодіжні повстання, споживчий бум. Абстракціонізм і мистецтво оптичних ілюзій, зухвалі витівки та перформанси, кінетичні інсталяції, синергія поезії, музики й театру — це вихід емоції жаху війни й боротьба за свободу на противагу диктаторському режимові.

Костянтин Ковшевацький, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA

Лариса Цибіна

Катерина Тюпіна, керівник проєктів салону «Проект 900»

Швеція, що зберегла воєнний нейтралітет, була рятівним оазисом для архітекторів, дизайнерів і художників, які тікали сюди. Коли з Австрії переїхав архітектор Йозеф Франк, шведи розгледіли в ньому товариша за раціонально-функціональним духом. На ту мить у Північній Європі вже стала вимальовуватися нова філософія дизайну: раціональне використання матеріалу та лаконічність форм, доступність предметів ужитку для бідних верств населення і романтизація повсякдення, розвиток ремесел і втеча від суворого клімату в інтер’єрах. Поступово ці ідеї сформували стиль, який ми називаємо скандинавським або північним.

Дизайнери Антон Манішин і Альона Жернова

Юрій Зименко (Design Studio Yuriy Zimenko)

Оксана Долгопятова (Dolgopiatova Design) і Володимир Мусієнко (VO7)

Дизайн північних держав не піддався радикальному напряму, тому назавжди лишився позачасним. «Мушля» Ганса Вегнера, «Вождь» Фінна Юля, «Мураха» Арне Якобсена, «М’яч» Ееро Аарніо стали архетиповими формами, які багаторазово інтерпретувалися відомими фабриками та органічно існують в інтер’єрах сьогодні.

Олена Костенко та Ольга Лебедєва (Sisters — design bureau), Людмила Шаршова (бюро 2L Design)

Ірина Шопа, СЕО видання PRAGMATIKA.MEDIA

Денис Кутняхов (DKD Projects) і Ната Куц (Buro21)

Віктор Кудін (KUDIN architects), Анастасія Ютовець («МІРС») і Ольга Рябова (KUDIN architects)

Костянтин Ковшевацький і Лариса Цибіна

Дизайнер Зоя Новосельська і Ольга Беспечна (Prostranstvo Design Studio)

Ольга Набігуз, Тетяна Деменкова (Decor2Art) та Лариса Цибіна

Марія Глазунова (GLAM Design)

Олександра Мудра (Klever Design)

Дизайнер Ірина Гуєвська

Олег Жиделяєв («Проект 900»)

Світлана Сабрі, Валерія Коваль і Антон Манішин

Анастасія Гальцева

Надія Горбатова (Nadiiaart), Мане Меграбян (Mane Design) та Етері Цинцадзе (GJ Architects)

Сольмаз Фуляді (студія Solmaz Primavera) і дизайнер Ірина Гуєвська

Ігор Чуйков

Ната Куц (Buro21)

Ліна Федоренко (Fedora.Art) й Олександр Дехтяренко

Денис Кутняхов (DKD Projects) і Анастасія Гальцева