По лезу тренда. Як міста й люди обертають глобальні проблеми на благо

2022 рік стане роком усепоглинаючої любові до себе і ще більшого відходу від аскетизму. Закономірний ефект для світу, який пережив два роки безпрецедентних (із погляду людини ХХІ століття) обмежень.

Але як елітаризм уживеться з повісткою загальної рівності та гендерної різноманітності? Як гедоністичний (якщо не сказати егоїстичний) порядок денний узгоджується з трендами на скорочення споживання та з відмовою від звичних атрибутів комфорту — від пересування особистим автотранспортом або, як не дивно, від використання пластикових пакетів? Як прагнення насолоджуватися речами без обмежень корелює з культурним контекстом і неприпустимістю культурної апропріації? І в прикладному сенсі: як запозичувати найкращі із західних практик, не опускаючись до карго-культу?

Спробуємо розібратися в цьому клубку протиріч і з’ясувати, які тенденції вплинуть на креативну індустрію, міське планування та дизайн. Аналізуємо зумерські тренди, відкриваємо конверти з прогнозами та прислухаємося до лідерів думок.

 

Те, що нас не вбиває, робить нас багатшими

Із міського розпаду проростає насіння нового життя. Це проявляється в нових уподобаннях, з яких наймасовіші формуються в тренди й тенденції. Вулиці міст, тимчасово перекриті для руху автомобільного транспорту ще в перші півроку пандемії, залишилися перекритими й досі. Їх зайняли відкриті майданчики кафе, ресторанів і парклети-мікросадки.

«Акції» зелених і відкритих міських просторів як найважливіших активів суттєво зросли. Темпи цифровізації прискорилися в 7 разів і продовжують набирати обертів. Пішла на спад негативна тенденція до моноцентричності, коли мешканці регіонів масово переїжджають до столиці, прагнучи збільшити свої прибутки. Зменшилися викиди парникових газів, загалом «природа очистилася».

Читайте також: Хто не ризикує, той не Б’ярке Інгельс

Пандемія продемонструвала необхідність активізації дій щодо боротьби зі зміною клімату та соціальною нерівністю, спровокувала сплеск інтересу до міського садівництва, що ненабагато, але все ж таки знизило ризики продовольчої кризи.

Житлові, офісні та комерційні об’єкти в змішаному районі перемежовуються з парками та спортивними майданчиками.
Джерело зображення: Gensler

Група вчених Брістольського університету провела опитування у 2020 та 2021 роках, щоб з’ясувати, яким люди бачать світ після пандемії. Виявилося, що більшість респондентів не бажає повернення до «нормального» життя зразка 2019 року, а віддає перевагу прогресивному майбутньому — більш справедливому, стійкому, в якому головними агентами впливу є не уряди, а локальні громади.

При цьому автори дослідження виявили феномен «плюралістичного невігластва»: носії прогресивної ідеї почуваються в меншості, хоча насправді є більшістю.

«Просте інформування людей про те, що має місце соціальний консенсус щодо прогресивного майбутнього, може стати тим, що звільнить мотивацію, необхідну для його досягнення», — упевнений Стефан Левандовскі, співавтор наукової роботи «Втрати, надії й очікування сталого майбутнього після COVID».

До пандемії всього 5 % робочих завдань виконувалися віддалено з дому, у пандемію цей показник виріс до 50 % і, згідно з останнім прогнозом Gensler, із повним відкриттям міст знизиться лише до 29 %, оскільки люди оцінили перевагу віддаленої моделі зайнятості.

Це насамперед економія часу, грошей і сил на дорогу, скорочення витрат на офісний гардероб і обіди в кафе. Визнаючи важливість особистого спілкування та колективних брейнштормів, прогресивні компанії (52 %) запропонують своїм співробітникам гнучкий графік, що дозволятиме поєднувати роботу з дому із відвідуванням офісу в певні дні.

Проте це не торкнеться компаній з авторитарним стилем управління, де керівники досі вважають, що запорука продуктивності — це постійний нагляд за тим, чим зайняті їхні підлеглі. Для таких країн, як Китай, наприклад, повернення до повноцінної офісної роботи стане загальним явищем.

Міські планувальники та девелопери цікавляться інноваційними районами як прототипом розвитку, що залучає інвестиції, але при цьому часто перебувають у полоні помилкових уявлень про те, що таке інноваційні райони та як вони функціонують. Прогнозисти дослідницького інституту Gensler попереджають, що необхідно спиратися на актуальні запити суспільства, а пандемія та локдауни внесли в них суттєві корективи.

Дослідження City Pulse Survey, проведене Gensler у 2021 році, показало, що міські жителі шукають нові можливості роботи з більш високим ступенем інклюзивності, безпеки та зручності, які дозволять їм працювати ближче до дому.

Жителі міст, особливо представники покоління Z, рішуче відмовляються не лише від дрес-коду, а й від традиційного лайфстайлу, орієнтованого на швидке кар’єрне зростання. Тому планувальники повинні розуміти, що час проєктів на кшталт «ділове ядро» або «торгове ядро» сплив, і перейти до моделей, що сприяють розвитку міського життя.

Найближче майбутнє — це «не CBD (Central Business Districts), а CLD (Central Lifestyle Districts), зі зручностями й послугами за кілька хвилин ходьби чи їзди на велосипеді», — упевнений Нейт Черрі, директор із міського планування в Gensler.

 

Батько теорії креативного класу переходить на «світлий бік»

Аналітики Gensler майже дослівно цитують Річарда Флориду, соціолога й основоположника концепції про вплив креативного класу на міський розвиток. Як ми раніше писали в статті «No Gentry? Джентрифікація: за і проти» у 18‑му томі PRAGMATIKA.MEDIA, у книзі «Нова криза міст» Флорида визнав, що безжальна конкуренція та гонитва за інноваціями спровокували джентрифікацію й посилили соціальне розшарування, але він, як і раніше, вважає креативний клас рушієм прогресу.

Ричард Флорида
Фото: creativeclass.com

Зараз Флорида як автор активно співпрацює з платформою Bloomberg, де навесні 2021 року опублікував статтю про неминучу трансформацію ділових районів. «Перехід на віддалену роботу не вб’є такі райони, але зрештою змінить їхню форму та функції.

Враховуючи їх стратегічне розташування в самому центрі, такі ділові райони ідеально підходять для перетворення на жвавіші кластери, де люди можуть жити й відпочивати, а також працювати, — передовий приклад того, що урбаністи зараз називають районами 15‑хвилинної доступності, — упевнений Флорида. — Офіс майбутнього, швидше за все, буде не так окремою будівлею в одному місці, як частиною міської канви. Він перетворюється на мережу просторів і послуг, пов’язаних із технологіями».

Епоха будівництва даунтаунів для робочих бджіл — у минулому, вона стає маркером тоталітарних і авторитарних суспільств

Епоха будівництва даунтаунів для робочих бджіл — у минулому, вона стає маркером тоталітарних і авторитарних суспільств. Нова повістка демократичних центрів — даунтауни для людей з їхніми потребами у відпочинку та спілкуванні. Про це говорила ще півстоліття тому Джейн Джекобс, і ось тепер провідник джентрифікації Флорида й мати урбаністики опинилися на одному боці.

Читайте також: Огни большого города: дизайн-активизм в действии

Незважаючи на те, що в лексиконі Флориди «нового зразка» все частіше трапляються слова «інклюзивний» і «рівноправний», ціна на вхід до центру міста — Лондона, Нью-Йорка чи Києва — залишається надмірно високою для талановитої молоді з глибинки. Ціни на купівлю й оренду нерухомості стабільно зростають у всіх розвинених країнах.

 

Традиційна бізнес-модель чи green grow?

З легкої руки Флориди креативний клас вважається головним рушієм розвитку міст, оскільки має здатність залучати інвестиції. У перші десятиліття ХХІ століття з’являється безліч стратегій-акселераторів, спрямованих на пожвавлення місцевої економіки за допомогою навчання підприємництву й інвестуванню. Але програми, які чудово спрацювали в Силіконовій долині, зовсім не реалізувалися в бідних кварталах.

Журнал Harvard Business Review в січні 2022 року опублікував статтю про результати восьмирічного дослідження діяльності організацій, що займаються регенерацією Детройта. У статті наводиться приклад двох компаній, які прагнули розвиватися самі та розвивати місто, але пішли різними шляхами. Перша компанія використала кошти донорів і венчурні інвестиції для розвитку, а друга спиралася на місцевий креативний потенціал і ресурси, орієнтуючись на філософію природного живого зростання.

Фото: Micha Frank / Unsplash

Словом, вони діяли у двох парадигмах, описаних ще Джейн Джекобс, яка вважала щедрі інвестиції зброєю джентрифікації та віддавала перевагу другому підходу: «grow like a living organism». Докладніше про це ми писали у статті «Інвестиційний вітер змін. Нові цінності нового століття» у 32‑му томі PRAGMATIKA.MEDIA.

Оскільки венчурний капітал у рамках стандартної бізнес-моделі спрямований на швидкий прибуток, підприємства йшли шляхом швидкого розширення й експансії. У підсумку успішні стартапи переростали локальний ринок і переносили штаб-квартири з Детройта до міст із більш «м’яким кліматом» в економічному плані, щоб масштабуватися й отримати ширший доступ до капіталу, талантів і галузевих знань. Після цього їхній вплив на місцеве суспільство припинявся. Стартапери вигравали, але місто — аж ніяк.

А ось другий підхід, який дослідники умовно назвали green grow, виявився кращим для Детройта. Засновники намагалися розвивати свої підприємства за допомогою бріколажу: ця бізнес-модель передбачає використання місцевих ресурсів і колаборацію підприємців без залучення фінансування із зовнішніх джерел.

Зумери ностальгують за своїми рожевими єдинорогами, естетикою та культурою 2000-х, аж до занурення в #goblincore — новий тренд, що прийшов на зміну #cottagecore

Такий процес триваліший і зовні не демонструє вибухового зростання. Це швидше масштабування вглиб, із вбудовуванням в екосистему суспільства. Такими стартапами були: будівництво заводу з перероблення старих шин, організація фермерських ринків і розміщення кулінарій у церковних кухнях, які використовувалися служителями лише зрідка, а здебільшого були порожні.

«Наше дослідження показує, що швидке розширення, яке підтримується венчурним капіталом, — не єдиний спосіб зростання. Підприємства також можуть розвиватися, використовуючи й одночасно культивуючи місцеві ресурси.

Якщо мета полягає в тому, щоб використовувати силу підприємництва для пожвавлення бідних районів, то нам потрібно думати про підприємства не як про інвестиційні інструменти, призначені для максимізації прибутку, а як про спільні платформи, що дозволяють творчо використовувати місцеві ресурси для вирішення нагальних місцевих проблем», — резюмують автори дослідження Сунте Кім, доцент кафедри менеджменту й організації в Школі менеджменту Керролла при Бостонському коледжі, і Анна Кім, доцент кафедри управління сталим розвитком Дезотельського факультету менеджменту Університету Макгілла.

Адепт рівності в розвитку міст і територій, впливова група інвестиційних фондів Revolution, у грудні 2021 року повідомила про те, що дні лідерства Силіконової долини минули, а частка капіталу, що надходить у стартапи Bay Area, уперше за десятиліття впала нижче ніж 30 %.

Цю новину багато хто сприйняв як кінець епохи інвестиційного буму, але, як написав Річард Флорида у Twitter, Силіконова долина все ще крута. Лише в четвертому кварталі 2021 року вона залучила більше венчурного капіталу, ніж уся Європа, Латинська Америка й Канада разом узяті. Силіконова долина залишається провідною стартап-екосистемою світу, а традиційна бізнес-модель продовжує владарювати.

Читайте також: Μετάверсия нового мира: от интерактивности в виртуальность

Проте світ усе‑таки втомився від прагматичного бізнес-цинізму та кар’єрних перегонів і стрімко демократизується. Яскраві й ефектні успіхи традиційної бізнес-моделі все частіше протиставляються локальним ініціативам, віддача від яких проявляється не в прогресуючому зростанні кількості вітрин дорогих магазинів, а в поступовому покращенні якості життя, що проявляється в дрібницях і суб’єктивних відчуттях.

Навіть у сфері великого девелопмента акули бізнесу прагнуть якщо не бути етичними, то принаймні такими здаватися. Наприклад, Google, щоб подолати опір своїм планам у Сан-Хосе, представляючи проєкт будівництва в центрі столиці Силіконової долини техносела Downtown West, пообіцяв, що збереже знакові старі об’єкти аж до танцюючої свині — вивіски Stephen’s Meat Products, а також інвестує $ 200 мільйонів у будівництво 1000 доступних квартир, профілактику бездомності й підтримку малого бізнесу.

 

Впливовий голос вулиці

Який вигляд матиме міська сцена у 2022 році, коли потеплішає, а вулиці наповняться людьми? Герой невизначеного гендера з різнобарвним волоссям, який розкидає навколо себе насіння польових квітів і трав, — саме такий збірний образ уявляється після вивчення численних звітів про дизайнерські та споживчі тренди 2022 року.

Увага корпорацій, консалтингових і маркетингових компаній до молодіжних субкультур і пильний аналіз лайфстайлу поколінь — аж ніяк не безпідставна цікавість. Мета — виявлення нової аудиторії, монетизація запитів і визначення ринкових орієнтирів.

The 121H village — коворкінг у Сіднеї, спроєктований Hammond Studio як серія соціальних просторів

Harper’s Bazaar, проаналізувавши тенденції 2021 року, впевнено заявляє, що хіпстерський лайфстайл ще ніколи не був таким модним, як нині, у 2022‑му. Архетип, нібито похований напередодні Євро-2012, виявився живучим, але тепер, на відміну від нульових, це усвідомлений вибір, гра в безтурботність для цілого покоління, яке пережило міленіум.

Зумери ностальгують за своїми рожевими єдинорогами, естетикою та культурою 2000‑х, аж до занурення в #goblincore — новий тренд із TikTok, що прийшов на зміну #cottagecore. Мудборди в соцмережах і дошки в Pinterest демонструють нам цю ностальгію в усіх візуальних проявах: у графічному дизайні, моді, інтер’єрах і архітектурі.

Простори будинку й офісу мають бути гнучкими та легко трансформуватися. Кухня може використовуватись як кабінет, спальня як вітальня, а місце для зборів в офісі — як переговорна чи їдальня. Стіни нерівні та потріскані? Ну й добре, так колоритніше.

Хіпстерський лайфстайл ще ніколи не був таким модним, як нині, у 2022-му. Архетип, нібито похований напередодні Євро-2012, виявився живучим

Щоб почуватися комфортно, зумерам важливі ідеальна якість зв’язку, багаторівневе світло з можливістю різних сценаріїв і переважно біофільний дизайн. Хоча в дизайні допустима еклектика: флористичні шпалери Вільяма Моріса можуть сусідити з меблями хай-тек, а вручну перетягнуте крісло із секонд-хенду — з медіа-інсталяцією.

У своєму прагненні сконструювати максимально комфортну для себе капсулу зумери уникають гострих кутів і радикальних рішень. Схоже, вони відмовилися від планів летіти в космос «на освоєння цілини» і віддають перевагу пасторальному ескапізму, хоча буквально на очах політичний активізм із відстійної обсесії природжених «комсомольців» став модним і виплеснувся на вулиці у формі маршів, культурних акцій і революцій однієї вулиці.

Тому, незважаючи на одержимість іграми і свій мультяшний зовнішній вигляд, зумери — це не «діти квітів» 70‑х, а озброєні знаннями, технологіями й унікальними скілами люди, готові перекроювати усталену реальність під свій лайфстайл.

Модні тенденції застарівають швидше, ніж дизайнер підготує до публікації фотографії з останнього показу. Іноді здається, що всі ми опинилися всередині гігантського калейдоскопа, в якому уламки ілюзій і мрій складаються в генеративний фрактальний візерунок.

Читайте також: Города чужих: следи за собой, будь осторожен!

А на підході — неминучі сюрпризи від покоління альфа, що якраз дорослішає. Голос народжених після 2012 року і зрощених із гаджетами підлітків поки що звучить не надто голосно, але вже завтра може бути найбільш впливовим і все змінити. Як саме? Не ризикнемо пророкувати.

 

Десять глобальних споживчих трендів на 2022 рік від Euromonitor International

Міжнародна консалтингова компанія Euromonitor International щорічно видає бюлетень із оглядом тенденцій зміни споживчих цінностей, прогнозом їхнього впливу на бізнес-середовище, оцінкою перспектив і стратегічними рекомендаціями. Ось головні тренди 2022 року.

 

BACKUP PLANNERS

Резервне планування. Локдауни призводять до збоїв постачання, і тепер логісти компаній, як і прості споживачі, шукають альтернативу звичному асортименту товарів і послуг. Хтось відкладає покупки, хтось переплачує, хтось шукає варіанти в сегменті вживаних речей. Дефіцит підвищує вартість товарів для споживача та знижує прибуток для продавців.

Щоб не втратити клієнтів, компанії виходять на локальних постачальників, запроваджують електронні списки очікування, дозволяючи покупцям відстежувати переміщення товарів, а також розширюють кількість супутніх послуг. Euromonitor International передбачає, що до кінця 2022 року ланцюжки продажів відновляться до рівня 2019 року, але локальність, оптимізація та прозорість логістики стануть традицією.

 

CLIMATE CHANGERS

Кліматичні зміни. Зелений активізм і мода на екологічний спосіб життя залишаться в тренді. Більшість споживачів (67 %) очікують від компаній соціальної відповідальності, продукції зі звітом про вуглецевий слід і заходів, спрямованих на зниження цього сліду. Попитом користуватимуться продукти й товари, сертифіковані як вуглецево-нейтральні.

Люди прагнуть знизити рівень особистої екотурботи, скорочуючи використання пластику та кількість харчових відходів. Мода на низьковуглецеві дієти, енергоефективну архітектуру та сталі подорожі поки що знаходиться в зародку. Той факт, що майже половина споживачів не готова витрачатися на стійкі інновації, редизайн продуктів і сертифікацію, стримує інвесторів. Проте їм варто врахувати, що заможні міленіали й зумери все частіше надаватимуть перевагу екологічним товарам.

 

DIGITAL SENIORS

Цифровізація людей похилого віку. Оскільки пандемія COVID-19 призвела до ізоляції насамперед людей старшого покоління, вони змушені були терміново освоїти цифрові технології, щоб залишатися на зв’язку з близькими та здійснювати покупки. І занурення в цифрове середовище їм сподобалося! Літні люди нарощуватимуть свою присутність на торговельних онлайн-майданчиках, у соціальних мережах, а також на ігрових платформах.

Оскільки в США та країнах Європи люди 60+ є найзаможнішими клієнтами, то розробникам сайтів необхідно враховувати специфіку цієї аудиторії, створюючи прості та зрозумілі інтерфейси. Сфера онлайнових послуг, орієнтована на старше покоління, буде швидко розвиватися.

 

FINANCIAL AFICIONADOS

Фінансова грамотність. Трейдери Уолл-стріт втрачають монополію, а управління капіталом стрімко демократизується. Споживачі впевненіше поводяться з власними фінансами та прагнуть особисто контролювати вклади, інвестиції, а також брати участь у біржових процесах. Виграють фінтех-стартапи, які полегшують доступ до управління капіталом, включають до схеми банківських угод оплату криптовалютами.

Любов до себе та прийняття. У пошуках індивідуальності, автентичності та щастя люди готові приймати себе такими, якими вони є

THE GREAT LIFE REFRESH

Перезавантаження життєвих цінностей. Пристрасть і мета є рушіями дії: пандемія змусила людей переосмислити власне життя і зважитися на радикальні зміни як в особистому, так і в громадському житті. Компаніям залишається визнати ці глобальні зміни. Якщо у 2015 році тільки 12 % респондентів віддавали перевагу особистому життю перед роботою та кар’єрою, то у 2021 році їхня кількість збільшилася до 24 %.

Щоб досягти бажаної рівноваги між особистим життям і роботою, люди сміливо змінюють компанії та професії. Тепер вони приймають рішення, орієнтуючись на психологічний комфорт і фізичне здоров’я, а також на можливість проводити більше часу з близькими, дбати про домашніх тварин і подорожувати під час віддаленої роботи. Це відчутно вплинуло на ринки праці по всьому світу.

Читайте також: Городская сценография. Уйти нельзя остаться

Модні бренди запускають лінійки комфортного одягу для віддаленої роботи, а готелі розширюють список послуг для працюючих мандрівників. Щоб зберігати лояльність співробітників і клієнтів, компанії повинні пропонувати політику й умови, що підтримують особистісне зростання.

 

PURSUIT OF PRELOVED

Ощадливість. Секонд-хенд, рекомерція й однорангова економіка, коли учасники мережі безпосередньо обмінюються товарами та послугами, стають усе популярнішими. За оцінкою Euromonitor International, 36 % споживачів щонайменше раз на кілька місяців купують уживані речі, і цей показник тільки зростатиме. При цьому споживачі схвалюють ощадливість виробників.

Тому інвестиції в програми з економії, перероблення, шерінгу та перепродажу вживаних речей, а також стратегії «нульових відходів» і стратегії замкнутого циклу сприйматимуться як ознака етичного бізнесу й ековідповідальності, а репутація бренду зросте.

 

THE METAVERSE MOVEMENT

Занурення в метавсесвіт. На необхідність фізичного дистанціювання споживачі відповіли активізацією спілкування в онлайн-спільнотах. Цифровий світ виходить за рамки віртуальних тусовок і перетворюється на тривимірну екосистему, імерсивне середовище, ідеальне для електронної комерції. Бренди, які перебувають у центрі цього мейнстріму, можуть швидко капіталізуватися.

Приклади вірусного просування на платформах із переважанням відеоконтенту, зокрема TikTok і YouTube, демонструють вплив мережі. Спортивні команди, геймери та художники використовують метавсесвіт, щоб проводити віртуальні концерти та заходи. Комерційні компанії, природно, прагнуть контакту з багатомільйонною глядацькою аудиторією.

Віртуальні магазини спрощують електронну комерцію й починають пропонувати цифрові продукти (зокрема цифровий одяг, будинки, витвори мистецтва) у вигляді невзаємозамінних токенів (NFT). Інноваційні компанії використовують AR / VR-програми у своїх бізнес-процесах.

 

RURAL URBANITES

Міське сільське господарство. Містяни, які не мають змоги чи бажання переселитися в передмістя, прагнуть привносити в повсякденне життя такі приємні елементи сільського побуту, як свіжі натуральні продукти, відпочинок на природі та доброзичливі стосунки із сусідами.

Торгові точки поруч із будинком, доставка товарів і фермерських продуктів до дверей, натуральні матеріали, створення нових зелених зон і компактних спільнот — ось що буде яскраво вираженим трендом 2022 року.

 

SELF-LOVE SEEKERS

Любов до себе та прийняття. У пошуках індивідуальності, автентичності та щастя люди готові приймати себе такими, якими вони є, піклуватися про себе й вимагати рівного доступу до ресурсів і благ. Щастя стає пріоритетом, і компанії, які врахують цю обставину, матимуть конкурентну перевагу.

Попитом користуватимуться товари, які викликають емоції, покращують здоров’я та психологічний стан. Щоб донести інформацію про якісні характеристики продукту, буде потрібний тісний, можна сказати, інтимний зв’язок із клієнтом. Підприємства інвестуватимуть у нові технології, щоб надавати індивідуальні сценарії турботи. Персоналізація буде важливим аспектом для всіх бізнес-стратегій.

 

THE SOCIALISATION PARADOX

Невизначеність у виборі. З одного боку, люди прагнуть повернутися до допандемічної активності, а з іншого — не впевнені, чи це дійсно безпечно. Парадокс соціалізації — це поведінкова фаза, яка впливає на споживчі звички. Компаніям доведеться демонструвати гнучкість і готовність до гібридних і адаптивних рішень. Віддалена робота чи робота в офісі?

Онлайн-шопінг чи закупівлі в моллі? Люди бажають мати вибір. Туристи з більшою ймовірністю забронюють подорож, якщо в пакет входить можливість ситуативного скасування. Компаніям доведеться оперативно реагувати на зміну запитів споживачів і нестабільну реальність, тому гібридні бізнес-моделі опиняться у виграші.

 

Шість головних трендів у міському дизайні на 2022 рік від Gensler

Міжнародна дизайнерська й архітектурна компанія Gensler щорічно видає звіт Design Forecast, у якому фокусується на прогнозах для урбаністів, архітекторів і девелоперів, щоб підказати їм основні тенденції в розвитку міст, будівельній галузі й архітектурі.

01.

Великі міста рухатимуться шляхом регенерації. Для вирішення проблеми зміни клімату, забруднення та виснаження природних ресурсів потрібен гнучкий підхід до планування та розвитку. Міські центри з економікою замкнутого циклу, або «циркулярні міста», тримаються у своїх кордонах, прагнуть переробляти чи повторно використовувати відходи, збільшують біорізноманіття. Зелена інфраструктура та збереження природних ресурсів — критично важлива стратегія. Інженерне міське середовище має перебувати в балансі з природою.

Проєктна пропозиція Gensler для забудови району Atlantic Park у Вірджинія-Біч, США.
Автор фото: Jim Krantz

02.

Ядро міста має бути змішаним. Різноманітність ділових районів як в архітектурі, так і в сценаріях використання підвищуватиметься. Частка житлової нерухомості зростатиме, а планування міської сітки ставатиме дедалі більше орієнтованим на пішоходів. Зелені зони стануть більш інклюзивними та стійкими. Міста повинні відповідати запитам людей із різним рівнем доходу та різного віку.

03.

Створення 20‑хвилинних районів — пріоритет для міських планувальників. Концепція 20‑хвилинного сусідства є інструментом для створення соціальної згуртованості й орієнтована на підвищення почуття спільності. Справедливість у доступі до послуг і сервісів є основою суспільного договору. Інвестиції в доступне та недороге житло, високошвидкісний інтернет як обов’язкова комунальна послуга — критично важливі умови.

04.

Інвестиції в парки та різноманітні вулиці. Дизайнери й урбаністи продовжать фокусуватися на пішохідних міських просторах. Важливість відкритих громадських просторів зростатиме, їхня роль полягає ще й у тому, щоб забезпечити людям доступ до природи. Створення нових парків і озеленення вулиць дозволить оздоровити міське населення, зменшити стрес і тривожність. Приватний бізнес інвестуватиме в розвиток міст, створюючи приватні громадські простори (POPS).

Лондонська штаб-квартира McCann Worldgroup об’єднає під одним дахом робочі місця для понад 1200 співробітників, але більша частина офісу — це громадські простори. Джерело зображення: Gensler

05.

Більше різноманітності, більше альтернатив, більше вибору. Оскільки розвиток міста безпосередньо залежить від його привабливості в очах людей, то для того, щоб виграти, необхідно збільшувати кількість культурних установ і можливостей для дозвілля. Також потрібно шукати способи сформувати ідентичність, що робила б місто особливим із погляду людей, які живуть у ньому, а також туристів.

06.

Мікромобільність розвиватиметься. Засоби пересування «першої й останньої милі» з електродвигунами дозволяють знизити навантаження на навколишнє середовище, вони доступні за ціною й не займають багато місця. Скорочення кількості автомобільного транспорту та загалом дотримання людиноцентричних стратегій дозволить використовувати території, зайняті бензоколонками та гаражами, для створення нових громадських центрів, зелених зон чи будівництва житла.

 

Фото на головній: Kunkun Liu, 2021 Sony World Photography Awards

 

 

Текст: Ірина Ісаченко