Підтримка зверху. Олександр Штепан про експортну стратегію України

Ирина Исаченко / Украина /
Україна має всі шанси стати експортером унікальної емоційної креативної продукції — впевнений експерт «Українського культурного фонду» Олександр Штепан. Привід для оптимізму є вагомий — цього року процес створення державної експортної стратегії перейшов у активну фазу.

Олександр Штепан

Олександр Штепан — креативний директор, засновник проекту «Живослово», національний координатор сектору креативних індустрій експортної стратегії України, експерт «Українського культурного фонду»

З ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у співпраці з Міжнародним торговельним центром International Trade Centre проводяться консультації щодо формування експортної стратегії України для креативних індустрій, а нас цікавить перш за все цей сектор, оскільки саме до нього відноситься діяльність в сфері дизайну. І що не менш важливо, ряд змін у законодавстві України дозволяють уряду вже зараз фінансово підтримувати дизайнерів, які прагнуть розширювати свою діяльність за межі країни. Про конкретні плани і цифри нам докладно розповів сам Олександр Штепан, координатор сектору креативних індустрій експортної стратегії України.

Ініціативна група у процесі формування експортної стратегії України для креативних індустрій

PRAGMATIKA. MEDIA: Влітку парламент затвердив види економічної діяльності у сфері креативних індустрій. Тож промисловий дизайн, дизайн інтер’єру увійшли у цей список, тобто українські дизайнери, які хотіли б презентувати свої роботи за кордоном, можуть розраховувати на державну підтримку, чи не так? У чому саме полягатиме ця підтримка?

Олександр Штепан: Креативні індустрії — це потужний, але досі не проявлений потенціал української економіки. Раніше ставлення до них було, як до бантиків — мовляв, що вони там можуть заробити? Виявляється, можуть і непогано заробляють. В Україні є круті креативні проекти, ентузіазм волонтерів, які рухають процеси реформування. І вже з’явилося усвідомлення того, що це індустрія. Саме поняття «креативні індустрії» тільки віднедавна прописане в законі. Із внесенням змін до Закону України «Про культуру» № 6738, що був ухвалений у червні 2018 р., з’явилася юридична можливість фінансово підтримати креативні індустрії, а також полегшити внесення доповнень до інших правових актів.

Роботи українських дизайнерів на Міжнародному фестивалі Dutch Design Week 2018.
Фото: Антон Бесчастний

Відповідно до положень цього Закону, Кабінету міністрів України протягом 6 місяців доручено визначити та затвердити види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій. То ж до кінця року ми нарешті отримаємо затверджений перелік з урахуванням особливостей українського сектору креативних індустрій. Але й без цього українські представники сектору промислового дизайну та дизайну інтер’єру вже зараз можуть розраховувати на фінансування від «Українського культурного фонду», щоб презентувати себе за кордоном. Цьогоріч УКФ підтримав майже 300 культурно-мистецьких проектів на 150 млн гривень. Серед секторів, які підтримує УКФ, є дизайн інтер’єрів, ужитковий, графічний, ландшафтний, архітектура та мода. То ж кожен може претендувати на фінансову державну підтримку у розмірі від 50 тис. до 500 тис. гривень.

П.M.: Що передбачає стратегія, яку ви розробляєте з ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України?

О. Ш.: Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії, над якими ми зараз працюємо, розробляються за ініціативою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в рамках проекту «Експортна стратегія України» та за підтримки компанії GIZ, яка діє за дорученням уряду Німеччини у співпраці з Міжнародним торговельним центром (Швейцарія). «Експортна стратегія України: Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на період 2017—2021 рр.» була затверджена урядом наприкінці минулого року, і сектор креативних індустрій увійшов до переліку перспективних секторів економіки. Її основна мета — перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках.

Нині Україна перебуває на етапі ідентифікації та побудови сектору креативних індустрій

Цього року креативні індустрії як сектор економіки вперше включено до «Експортної стратегії України». Це важливий крок України на шляху до креативної економіки як нової моделі зростання. Нарешті в Україні з’явилося усвідомлення та позиціонування креативних індустрій, що впливають на економіку і змінюють світ.

Нині Україна перебуває на етапі ідентифікації та побудови сектору креативних індустрій. Наші стратегічні завдання: 1) консолідувати сектор через створення та розвиток кластерів та креативних спільнот; 2) стимулювати ріст сектору через промоції меценатства та інвестування в креативні індустрії; 3) забезпечити специфічними знаннями та відповідними бізнес-навичками представників сектору, навчити їх продавати та експортувати; 4) посилити співпрацю з органами державної влади, зокрема для внесення змін у систему оподаткування та вирішення питань електронних платежів; 5) промотувати український креативний продукт у світі шляхом участі в міжнародних профільних виставках, форумах, представлення на національних стендах, днях України в різних країнах світу задля пошуку бізнес-партнерів.

Ми маємо на меті якісно змінити як місцевий ринок, так і створити умови для розвитку експортного потенціалу креативної економіки України

Розширенню експортного потенціалу України також сприятиме удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, гармонізація українського законодавства зі світовим, а також створення та активне просування за всіма законами маркетингу бренда креативних індустрій України.

Експортна стратегія України сектору креативних індустрій також передбачає осучаснення освітніх програм відповідно до актуальних потреб ринку та вдосконалення навичок шляхом обміну досвідом з іноземними компаніями. Ми маємо на меті якісно змінити як місцевий ринок, так і створити умови для розвитку експортного потенціалу креативної економіки України.

Український стенд Modern_ism на Міжнародному фестивалі Dutch Design Week 2018. Фото: Анастасія Білецька

П.M.: Хто з відомих українських дизайнерів був залучений до розробки стратегії? Чи враховувався досвід українських учасників зарубіжних виставок, таких як, наприклад, DDW, M&O?

О. Ш.: До робочої групи з розробки експортної стратегії України сектору креативних індустрій залучені представники асоціації Design4Ukraine, зокрема Ярослав Белінський, засновниця «Школи візуальних комунікацій» Наталія Синєпупова, «Українську асоціацію меблевиків» представляв Володимир Патіс, «Український тиждень моди» — Володимир Нечипорук та інші представники сфери інтелектуального права, реклами, маркетингу, кіновиробництва, туризму тощо. Під час розробки плану дій, які є основою стратегії, було враховано досвід експертів у різних сферах, зокрема українських учасників міжнародних профільних виставок та форумів.

П.M.: Ви писали на своїй сторінці Facebook про «запальні дискусії» — а що було їх предметом? Які протиріччя і суперечки вирішувались у процесі обговорення стратегії?

О. Ш.: Запальні дискусії виникали упродовж усіх трьох стратегічних консультацій і досі тривають. Це природно, процес живий. Оскільки сектор креативних індустрій перебуває на стадії формування, до нас щоразу долучалися і долучаються нові люди з конструктивними пропозиціями. І на всіх консультаціях доводиться проживати весь шлях заново і знаходити компромісні рішення, які консолідують весь сектор. Найскладнішим для кожного виявилося приборкати власні амбіції та почути раціональні пропозиції.

Кожен може претендувати на фінансову державну підтримку у розмірі від 50 тис. до 500 тис. гривень

Адже експортування — це не «веселі старти», а командна гра у вищій лізі. Це енергія взаємодії бізнесу і держави, а також кооперація з іноземними партнерами. Запорука успішного виходу на експорт полягає у злагодженій співпраці бізнесу, галузевих асоціацій, профільних державних органів та ефективній кооперації з іноземними гравцями. Вихід на експорт для українських підприємців — це чиста воля і вищий пілотаж. Відважуються експортувати тільки ті, хто хоче і може рости. Це інший вимір ведення бізнесу, адаптація продукту під потреби іноземного ринку, це конкуренція вищого ґатунку.

Інсталяція Quantum Prayer і картини української художниці Оксани Мась у Museo arte Gallarate (MAGA), Мілан, 2017 р.

Експортер — це креатор, підприємець нового покоління, трендсетер, яскрава особистість, людина з особливим поглядом на світ, і тут амбіції інших масштабів. Через впровадження інновацій, високої технологічності та завдяки ретельному дослідженню світових ринків українські виробники креативних товарів та послуг мають можливість відкривати нові експортні можливості й заробляти значно більше.

До того ж з експорту українських продуктів формується міжнародний бренд України, емоційне сприйняття нашої країни в світі. Тож нашим основним завданням було виявити найбільш готовий для виведення на експорт український креативний продукт.

Ми обрали аудіовізуальний сектор — адже в ланцюжку його доданої вартості враховані майже всі дотичні підсектори, такі як промисловий дизайн, графічний дизайн, дизайн костюмів, мода, музика, фотографія, режисура, театр, маркетинг, реклама, сценарне мистецтво, креативне письмо, видавнича справа, туризм та інші. Це було консолідуюче рішення, в основі якого візія сектору креативних індустрій на 10 років вперед — зробити Україну знаною в усьому світі країною, що експортує емоційний креативний продукт, створений талановито, інноваційно та з високою якістю виконання.

Виставка «Духовні міста» української художниці Оксани Мась в Museo arte Gallarate (MAGA), Мілан, 2017 р.

Тут ми розглядаємо виробництво фільмів та анімацію як велику індустрію, що комплексно створює додану вартість на новому якісному рівні, приваблює іноземні інвестиції, сприяє професійному зростанню креативних індустрій, забезпечує робочими місцями, розвиває туристичні напрями.

Це рішення базувалося на аналізі глобальних трендів, стану розвитку сектору та його готовності адаптувати продукт під потреби міжнародних ринків. Адже тут треба бути мобільним, чути, що хоче світ і за що готовий платити. Потрібно знати, як продати креативний продукт, як зробити його релевантним для світу, як упакувати для іноземного ринку, як таргетувати аудиторії і, зрештою, як вийти на ринки — за умови, що доступ до інвестицій обмежений. Саме тому аудіовізуальний сектор і дизайн на сьогодні в Україні мають найбільший експортний потенціал.

Експорт — це синергія і прагнення підприємців перейти у вищу бізнесову лігу

П.M.: Після затвердження експортної стратегії сектору креативних індустрій якими будуть наступні кроки і які терміни позначені в дорожній карті?

О. Ш.: У нас є запал і покрокова стратегія виведення українських креативних індустрій на експорт та розуміння того, де ми хочемо опинитися через 5, 10 років. Є чітке усвідомлення навіщо і для кого ми це робимо.

Експортна стратегія сектору креативних індустрій розробляється на найближчі 5 років, але в ній закладено зміни, які стосуються багатьох сфер: законодавчої, освітньої, інституційної та бізнесової. Наші напрацювання ляжуть в основу розпоряджень уряду, які допоможуть оновити законодавство, політику оподаткування, поліпшать структуру прав інтелектуальної власності, сприятимуть організації сектору, створенню креативних хабів та інкубаторів у всіх регіонах України, а також адаптуванню освітніх програм до актуальних потреб галузі.

Український стенд Modern_ism на Міжнародному фестивалі Dutch Design Week 2018.
Фото: Антон Бесчастний

Тепер креативні індустрії України — це вже про експорт, про економіку, про індустрію. А серед зацікавлених сторін виступають у першу чергу креативні підприємці, представники галузевих та бізнес-асоціацій, законодавчих та виконавчих органів влади, науково-дослідних інститутів та офісів реформ.

Експорт — це синергія і прагнення підприємців перейти у вищу бізнесову лігу. Україна має величезний, але все ще прихований експортний потенціал, який поступово починає проявлятися. Я переконаний, що креативні індустрії — це внутрішня енергія нової української креативної економіки.