П’ять канонів і окуляри. Пост шанування Ле Корбюзьє в день його народження

«Окуляри завжди вписані в обличчя» так каже нинішній власник паризького бутіка Maison Bonnet Франк Бонне, цитуючи свого батька. Круглі черепахові окуляри, зроблені вручну майстром на початку XX століття в магазинчику Bonnet за індивідуальним замовленням для архітектора-модерніста Ле Корбюзьє, настільки «вписалися» в зовнішній вигляд Корбю, що стали частиною легенди.

«Проста кругла форма відображає функціональні ідеали Корбюзьє та чисті форми, властиві його творчості як художника й архітектора», — так пишуть про окуляри Корбю у пресі. І справді, пурист Ле Корбюзьє був настільки скрупульозним у дотриманні своїх принципів гармонії та пропорції під час створення меблів і архітектурних проєктів, що придуманий ним дизайн окулярів не міг бути випадковим.

Ле Корбюзьє у своїй паризькій студії. 1920 р. © FLC/ADAGP

Ле Корбюзьє та його «будинок пустельника» — хатинка площею лише 15 кв. м, яку він побудував у Рокбрюн-Кап-Мартен у 1952 році

Утім, критики Ле Корбюзьє (а він був як найвідомішим, так і найбільш критикованим архітектором XX століття, не дарма ж Йосип Бродський із сарказмом писав: «У Корбюзьє те спільне з Люфтваффе, що обоє попрацювали від душі над зміною образу Європи») стверджують, що окуляри Корбю — вторинні й лише копіюють дизайн, придуманий для свого кіноперсонажа коміком Гарольдом Ллойдом в 1919 році.

Але у фонді Ле Корбюзьє все розставляють на свої місця: на архівних фотографіях 1912–1915 років Шарль-Едуард Жаннере-Грі на віллі Jeanneret-Perret (перший реалізований проєкт у якості незалежного архітектора — сімейна вілла для батьків) — вже в круглих окулярах.

Шарль-Едуард і його батько на тлі першої будівлі Ле Корбюзьє — сімейної вілли Jeanneret-Perret. © FLC/ADAGP

Івонн Галліс і Ле Корбюзьє. Фото: nicholasfoxweber.com

До речі, Корбю не був ортодоксом — якщо уважно розглядати портрети архітектора, з’ясовується, що він протягом життя кілька разів змінював моделі окулярів. Круглі оправи ставали то тоншими, то товстішими, змінювалося й місце кріплення дужок.

Окуляри моделі «Ле Корбюзьє» можна замовити в Maison Bonnet. І якщо ви готові заплатити близько 30 тисяч євро за черепахову оправу (зі старих дозаборонених запасів!), то за кілька тижнів отримаєте пару, схожу на ті, що носив архітектор. Є нюанс: оскільки в Bonnet своє ремесло вважають мистецтвом, то пропорції окулярів відповідатимуть таким індивідуальним параметрам, як довжина вій, пластика вилиць, відстань між зіницями тощо, що навряд чи збігатиметься з антропометрією черепа великого Ле Корбюзьє.

Рідкісний знімок, що дозволяє нам побачити обличчя архітектора без окулярів. Джерело зображення: theeyewearblog.com

Ле Корбюзьє в 1964 році. Форма оправи явно відрізняється від традиційної. Фото: Stedelijk Museum Sikkensprijzen. Джерело зображення: Wikimedia Commons

Та що ж ми все про окуляри? Щоб не уподібнюватися до Івонн Галліс (яка забороняла Ле Корбюзьє за столом говорити про архітектуру), згадаємо п’ять канонів, які метр сформулював для житлових будинків. І вкотре здивуємося їхній актуальності:

  1. Будинок повинен установлюватися на опорах, щоб знизу продовжувалася зелена зона.
  2. Планування будинку має бути вільним: внутрішні перегородки можуть розміщуватися по-різному.
  3. Фасад повинен оформлятися залежно від гнучкого планування.
  4. Обов’язковим є стрічкове вікно, в яке зливаються віконні отвори. Таким чином не лише покращується освітлення приміщень, а й формується геометричний малюнок фасаду.
  5. Нагорі має бути плаский дах-тераса із садом, що ніби повертає місту зелень, яку забирає об’єм будівлі.

Актуально? Ще й як! А наскільки сучасно звучить його характеристика бруталістської естетики: «Відкритий бетон показує найменші деталі опалубки, стики між планками, волокна, сучки дерева та інше… Але ж у чоловіків і жінок ви не помічаєте зморшок і родимих плям, кривих носів, незліченних дивацтв… Дефекти гуманні; вони — це ми самі, наше повсякденне життя» (Le Corbusier. Oeuvre complete 1946–1952. P. 191).

Так, Корбю, як справжній геній, умів дивитися крізь час і простір. Мимоволі замислюєшся — чи не в чарівних окулярах уся справа?