Як пише CNN, сьогодні вже існують цілі проєкти – від Лагоса (місто в Нігерії) до Роттердама, – які показують, який вигляд може мати життя на воді.
Нова виставка “Водні міста Роттердама” представляє роботу архітектурної практики NLÉ під керівництвом Кунле Адейємі, яка досліджує та тестує плавучу архітектуру по всьому світу.
Створена у співпраці з амстердамською фірмою NLÉ архітектора Кунле Адейємі виставка “Водні міста Роттердама” включає серію плавучих павільйонів. Фото: NLÉ
Так, в Макоко — центральному районі Лагоса, — тисячі людей живуть у неофіційних дерев’яних будівлях, побудованих на палях у лагуні. Натхненний цим поселенням, Адейємі побудував школу для його жителів у 2012 році.
Розповідаючі про проєкт, архітектор згадав велику повінь, яка вразила Лагос у 2011 році: “Цілі вулиці були вкриті водою, і я зрозумів, що міста будуть затоплені, але жителі Макоко вже адаптувалися. Це було як прозріння”.
До дерев’яної школи з трикутним каркасом можна було дістатися на човні, вона включала закриті класи та спільний ігровий простір для десятків дітей. Замість того, щоб стояти на палях, конструкція плавала на основі з пластикових бочок. Попри те, що через кілька років школа розвалилася, в NLÉ пояснили, що вона і передбачалася бути тимчасовою через відсутність технічного обслуговування та колективного управління.
На основі цього проєкту та поточних досліджень, багато з яких описано в книзі Адейємі “Африканські водні міста”, архітектор розробив плавучу систему Макоко (MFS) – групу надійних дерев’яних конструкцій, які можна швидко зібрати та розібрати де і коли потрібно. Система є модульною, з більш ефективними сталевими з’єднаннями, вона розроблена відповідно до європейських будівельних норм.
MFS складається зі збірних плоских частин, які можуть бути виготовлені командою з п’яти осіб за два тижні без важкого обладнання чи кранів. “Наша мета — створити інклюзивне рішення, яке нікого не залишить осторонь на цьому етапі адаптації до клімату”, — каже Адейємі.
Система пропонує малі, середні та великі версії трикутної A-подібної конструкції. Адейємі вважає, що MFS можна використовувати для різних цілей, від житлових будинків до закладів освіти, і це є “рішенням, яке можна застосовувати в усьому світі”.
У 2021 році ця концепція стала напівпостійною в Мінделу, портовому місті Кабо-Верде біля узбережжя Західної Африки, у формі плавучого “музичного центру”. Розкинувшись у трьох трикутних дерев’яних і сталевих павільйонах, культурний центр включає в себе приміщення для виступів, бар, їдальню та студію звукозапису, що плавають у морі та з’єднані з берегом доріжкою.
Плавучий музичний центр в Мінделу, Кабо-Верде. Фото: CNN
Нині ітерація MFS демонструється в Роттердамі — місті в Нідерландах, яке найбільш вразливе до підйому води. 90% міста розташоване нижче рівня моря, і плавуча архітектура не є чимось новим.
Один із проєктів під назвою Нассаухавен було завершено цього року. Він включає 17 плавучих будинків, створених місцевою фірмою Public Domain Architects (PDA). Проєкт виграв конкурс, проведений міською владою для розробки пілотного проекту плавучої архітектури, який міг би допомогти забезпечити стале майбутнє Роттердама.
Навіщо боротися з водою, якщо можна навчитися з нею жити?
Генеральний директор PDA Пітер Фігдор зазначає, що інтерес до плавучих будівель зростає — за останні кілька років у місті також відкрили плавучий офісний комплекс і плавучу ферму.
Нассаухавен рекламували як перший у місті плавучий житловий район. Дерев’яні будинки, розташовані в акуратний ряд, називають “плаваючою вулицею”. Вони розташовані на бетонних понтонах, прикріплених стовпами до підлоги гавані і доріжками до землі. Будинки плавно піднімаються та опускаються разом із щоденними припливами, залишаючись стабільними та комфортними для мешканців. Їх спроєктували таким чином, щоб бути енергонейтральними, включаючи сонячні батареї, опалення біомасою та очищення стічних вод на місці.
Нассаугафен, який ще називають “плаваючою вулицею”, — це житловий комплекс у голландському місті Роттердам. Ілюстрація: Domain Architects
Фігдор вважає будівництво на воді одним із небагатьох варіантів, що залишилися, коли йдеться про зведення нового житла в Роттердамі.
Наразі PDA працює над плавучими проєктами в Бангладеші, а також в інших місцях Роттердама. Фірма сподівається розширити пілотний проєкт у Нассаухавені. “Тепер ми хотіли б створити невеликий плаваючий квартал приблизно з 100 будинків”, — каже Фігдор.
Адейємі має подібні плани щодо мікрорайону в Амстердамі, де вже розташовані громади плавучих будинків, а його фірма працює над розширенням системи плавучих конструкцій.
Архітектор вважає, що поки недостатньо досліджень щодо того, як люди можуть будувати та жити на воді. Робота, представлена в Nieuwe Instituut і в новій книзі архітектора, має на меті почати цю дискусію у світлі підвищення рівня моря.
“У найближчому майбутньому людська цивілізація буде більше жити за рахунок води. Навіщо боротися з водою, якщо можна навчитися з нею жити?” – підсумував він.
Фото на головній: плавучий музичний центр в Мінделу, Кабо-Верде, CNN
Читайте також:
Шість найбільш інтригуючих морських басейнів, дібраних архітектором Крісом Ромером-Лі
Морська вода охолоджує третину всіх готельних номерів Копенгагена
В індійській пустелі збудували школу для дівчаток, яка не нагрівається навіть у екстремальну спеку