Публікуємо повний текст коментаря заступниці голови Архітектурної Палати НСАУ Анни Кирій.
А далі я пропоную вам зробити таку вправу:
1. Відкриваєте будь-яку з цих статей.
2. Знаходите всередині посилання на сайт ВР.
3. Завантажуєте текст закону в pdf-форматі.
4. Через інструмент пошуку шукаєте, скільки разів в тексті закону трапляються слова “бомбосховище”, “сховище”, “обов’язково”, “новобудова”.
Спойлер:
Бомбосховище – 0 разів.
Сховище – 0 разів.
Обов’язкове – 2 рази.
Новобудова – 0 разів.
Цим законом передбачено обов’язкове лише розроблення розділу проектної документації: “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту, цивільної оборони” для об’єктів класу наслідків СС2 та СС3 – це ті, на яких перебуває більше 50 людей.
Але!
По-перше, ця норма і так діє, згідно з ДБН.
По-друге, наявність цього розділу НЕ передбачає обов’язкове проектування і тим більше будівництво бомбосховищ, сховищ та укриттів.
До речі, слово “укриття” трапляється в тексті 6 разів. І всі 6 разів мова йде про укриття, що вже існують, а не нові.
А тепер веселіше. Пошукайте, скільки разів зустрічається в тексті цього закону словосполучення “повторного використання”.
Знову спойлер: 11 разів!
Йдеться про узаконення Проектів повторного використання. Якщо простіше – типових проектів. Відома “мрія” багатьох забудовників та їхніх лобістів – замовити один раз проект, привласнити майнові авторські права на нього і “відбудовувати” ними всю Україну.
Десь вже було таке? Так, в радянські часи.
Типові хрущовки, типові школи, типові садочки, типові магазини ефективно створювали середовище для формування типових людей, якими легше керувати. У нас на очах руйнують будівлі, збудовані за індивідуальними проектами, натомість хрущовки – “живєє всіх живих”.
Типове будівництво і є суть підписаного Президентом закону. Те – що протягнули депутати-лобісти в наше майбутнє.
Це має щось спільне з Build Back Better, про який говорять з усіх майданчиків?
Це має щось спільне з розвитком архітектури, з формуванням нашого автентичного стилю, архітектурної ідентичності, не побоюся цього слова?
Чи вперше так відбувається, коли суть законопроекту одна, а подають його зовсім по-іншому? Ні, не вперше.
Це звична практика всіх законопроектів, що стосуються будівельної сфери за останній рік. За той рік, що я вивчаю ці процеси. Такі речі я вважаю свідомим введенням в оману Президента України, Офіс президента України та все українське суспільство.
Хочете прийняти закон про хрущовки – то так і скажіть. Це принаймні буде чесно. Навіщо називати закон про хрущовки законом про бомбосховища?
Запрошую також переглянути прізвища авторів закону на сайті ВР. Всіх не треба. Достатньо першого. Усі інші, як правило, тексти законів, за які голосують, не читають. Це також з досвіду.
Дозволю собі сформулювати ще одне питання в повітря:
Наскільки морально чинити так під час війни?
Читайте також
Післявоєнний дизайн. Уроки історії, українські реалії і спроба прогнозів