“Все почалося з любові до сидру”. Історія перетворення 100-річної кам’яниці на крафтотву сидроварню

10 років тому подружжя зі Львова Марта Турецька та Роман Шупер придбали шмат землі на хуторі Сорочі Лози у Львівській області, на якому була розташована кам’яниця. Хоча, як зізнається Марта, дім був більше схожий на кам’яну руїну із заваленим дахом. І якось про це забулося. Але любов до сидру надихнула пару на створення власної сидроварні. І в цих руїнах вони побачили потенціал.

 

Усе почалося 2019 року, коли Марта та її чоловік після поїздки до Нормандії загорілись створенням власної сидроварні. Вони вирішили облаштувати її у кам’яниці, яка потребувала серйозних ремонтних робіт. Приміщення 100 кв.м. колись містило стодолу, стайню та житлову кімнату з невеличким льохом. Роботи активізувались з початком пандемії в 2020 році. 

Кам’яниця на початку реконструкції. Фото: Twitter/Марта Турецька

На першому етапі реконструкції було перекладено дах. Далі пара взялась досліджувати стіни. Хата була мурована на глині, поштукатурена і пофарбована. Вони почистили зовнішні стіни і відкрили для себе чудову стіну з вапняка. Тоді вирішили залишити камінь відкритим. Перемастили шви глиняним розчином і залатали діри. 

Подружжя не мало чіткого уявлення про кінцевий вигляд будинку, коли почали реконструкцію. “Переломним моментом стало відкриття вапняка під нашаруваннями штукатурки. Ми закохались у фактуру каменя і вирішили залишити його оголеним”, – зізнається Марта.

Реконструкція кам’яниці. Фото: Twitter/Марта Турецька

Паралельно з фасадними роботами, всередині відбувалося штукатурення стін та підготовка приміщення до промислової підлоги. Також залили фундамент там, де його не було.

Камінь задав характеру майбутній сидроварні. Ми прийняли вольове рішення поставити дерев’яні вікна

На даному етапі реконструкції — це було найкоштовнішим вкладом. Загальна ціна 5 вікон (1 велике, 4 маленьких) становила 62 тисячі гривень разом з монтажем. 

“Найтривожнішим моментом було фінальне малювання обводки та відкосів. Вони могли як зв’язати будинок, так і зруйнувати весь образ. Обводкою ми приховали свіжомуровані камені, відкритими залишили тільки автентичні стіни. Пофарбували, видихнули, наче непогано”, – розповідає Марта.

Реконструкція кам’яниці, завершено робити над фасадом, встановлені вікна та двері. Фото: Twitter/Марта Турецька

Тим часом всередині будівлі заливається промислова підлога, встановлюється сантехніка та каналізація. Так як приміщення виробниче, залили полірований бетон з вмонтованими водостоками для зручного миття. Будинок має дві гілки каналізації — побутову та промислову. Воду качають зі свердловини глибиною 40 метрів

Стіни кам’яниці мають товщину 65-70 см, а саме приміщення не використовується взимку, тому теплоізоляції немає. Усі двері мають 5 см екструдованого пінопласту. Наразі облаштували по батареї в кожній з кімнат для ночівлі восени. Будинок не пристосований для проживання в ньому взимку, тож протягом холодної пори року кам’яниця пустуватиме. 

Реконструкція кам’яниця майже завершена. Фото: Twitter/Марта Турецька

Під час реконструкції щось пара робила самостійно, щось із залученням селян із сусідніх сіл. У приміщенні колишньої стайні подружжя облаштувало власну спальню. Внутрішні роботи допомагав робити майстер з сусіднього хутора.

Спальня, облаштована на місці колишньої стайні. Фото: Twitter/Марта Турецька

Як розповідає Марта, під час початку повномасштабного вторгнення росії роботи зупинилися. Утім, коли ситуація стала спокійнішою, подружжя відновило всі роботи і протягом літніх місяців майже повністю все завершило. Перевезли обладнання і розпочали робити сидр. Пара сподівається, що вже навесні 2023 року зможе зустрічати на хуторі перших гостей та пригостити їх сидром.

“Плануємо облаштувати на хуторі невелику зону для відпочинку, аби гості могли скуштувати напій. А ще – обов’язково прогулятися околицями. Передати навколишню красу словами – неможливо. Це варто побачити на власні очі”, – поділилася Марта в матеріалі #Шотам.

 

 

Читайте також

В Україні створять тренувальний центр 3D-друку будівель

Без кондиціонерів, антен і табло. Нові правила утримання фасадів у центрі Львова

У Львові реконструюють колишній будинок культури, щоб влаштувати у ньому урбан-кемп