Для внесення печер до переліку документи має розглянути й схвалити ДОКС.
«У цій ситуації присвоєння охоронного статусу – це один із надважливих кроків для збереження історико-культурного об’єкту та створення умов для його повноцінного дослідження», – зазначають у «Мапі».
Представники «Мапи Реновації» також зазначають, що після того, як стародавні печери вперше були виявлені пам’яткоохоронцем Дмитром Перовим, одну з печерних споруд невдовзі ретельно дослідив український археолог — Тимур Бобровський. Стало відомо, що дата зведення може сягати ХІІ століття.
«Тільки уявіть – за результатами обстеження, печера була створена орієнтовно у ХІІ столітті. Столітті, у якому князював Володимир Мономах, спорудили Михайлівський монастир та написали «Слово о полку Ігоревім», – зазначають там.
За їхніми словами, печери нагадують інші старовинні підземелля Києва: Смородинську печеру і підземні сховища біля підніжжя Щекавиці.
Читайте також:
Мінкульт просить Київраду не допустити забудови ділянки, де виявили печери часів Київської Русі
В Україні буде створено експертну групу з захисту, збереження та реставрації культурної спадщини