Як пише The Guardian, cистема централізованого охолодження почала формуватися ще у 1990-х роках. Сьогодні вона охоплює близько 120 кілометрів підземних трубопроводів, які забезпечують прохолодою музеї, лікарні, школи, офісні будівлі, готелі та інші громадські об’єкти. До мережі вже підключені, зокрема, Лувр, Гран-Пале, великі бізнес-квартали та низка історичних будівель.
Фото: Damien Meyer / AFP / Getty
Принцип роботи системи полягає у використанні природної прохолоди річкової води. Холодна вода із Сени циркулює окремим трубопроводом поруч із трубою, що відводить теплу воду з міських будівель. Через теплообмінник тепло передається від однієї системи до іншої без змішування води. Після цього охолоджена вода повертається до будівель, а вода із Сени — назад у річку, лише незначно підвищивши свою температуру.
За розвиток мережі сьогодні відповідає компанія Fraîcheur de Paris («Свіжість Парижа»), яка у 2022 році отримала концесію на експлуатацію системи за підтримки міської влади. Протягом наступних двох десятиліть мережу планують розширити до всіх округів французької столиці та підключити понад 3 000 будівель, серед яких лікарні, школи, дитячі садки, будинки для літніх людей та інші об’єкти критичної інфраструктури.
Працівники працюють на сходах доступу до підземної міської мережі охолодження. Фото: Christian Hartmann / Reuters
У компанії зазначають, що далеко не всі будівлі потребують однакового рівня охолодження або технічно можуть бути підключені до мережі. Проте головною метою є перетворення системи з інфраструктури, орієнтованої переважно на великі адміністративні будівлі, на повноцінний міський сервіс.
Експерти називають таку технологію одним із найефективніших способів адаптації міст до змін клімату. На відміну від звичайних кондиціонерів, які відводять тепло з приміщень назовні й додатково нагрівають міське середовище, централізоване охолодження значно зменшує ефект «міського теплового острова» та споживає менше електроенергії.
Карта місць підземної системи охолодження, що експлуатується компанією Fraîcheur de Paris. Фото: Lewis Joly / AP
Попри те, що система повертає до Сени воду трохи теплішою, численні дослідження не виявили суттєвого негативного впливу на екосистему річки. Температурні зміни залишаються незначними та перебувають у межах екологічних нормативів.
Подібні рішення вже використовують і в інших містах світу. Стокгольм охолоджує будівлі за допомогою води Балтійського моря, а Торонто — водою з озера Онтаріо. Водночас фахівці наголошують, що кожне місто потребує індивідуального підходу: реалізація таких проєктів залежить від географічних умов, щільності забудови та наявності відповідної підземної інфраструктури.
Рафаель Найраль, генеральний секретар Fraîcheur de Paris, інспектує підземну міську електростанцію охолодження в Парижі. Фото: Christian Hartmann / Reuters
Одним із головних викликів залишається вартість. Загальна сума 20-річного контракту на розвиток мережі Fraîcheur de Paris становить 2,4 млрд євро, що робить такі проєкти економічно доцільними насамперед для великих міст із високою концентрацією споживачів.
Раніше ми писали, що Сена знову стала місцем для купання: у Парижі відкрили три громадські пляжі.
Фото на головній – Rowan Simpson / Unsplash
Читайте також:
Єлисейські поля стають зеленішими: Париж продовжує масштабну трансформацію головної вулиці міста
Під площею перед Нотр-Дамом археологи виявили майже 2000 років історії Парижа
У Парижі запустять новий швидкісний експрес до аеропорту: дорога займатиме лише 20 хвилин