“Велике Транспортне Коло”: як вирішити проблему із заторами у Києві

Київ посідає третє місце в Європі за кількістю заторів, а середня швидкість транспорту у столиці – лише 17 км/год. Місто перевантажене приватними авто (їх уже понад мільйон). Офіс трансформації Максима Бахматова й експерти у сфері транспортного планування пропонують план вирішення цієї критичної ситуації. Команда презентувала концепцію "Велике Транспортне Коло" – стратегічний план транспортного розвитку Києва на 30 років.

Як підрахували автори концепції, фіскальна можливість столиці у фінансуванні міських транспортних проєктів протягом найближчих 20 років становить 60-80 мільярдів гривень. Цих коштів буде достатньо для того, щоби прокласти 21 кілометр ліній підземного метро.

“Якщо ми побудуємо лише одну нову гілку метрополітену за 20 років, то це нічого не вирішить, а нові транспортні проблеми з’являтимуться раніше, ніж ми реагуватимемо. Альтернативою є легкий рейковий транспорт LRT та швидкісні автобусні коридори BRT”, – упевнений Лев Іванець, фахівець в сфері планування міської мобільності.

Презентація концепції “Велике Транспортне Коло”

Швидкісний автобус BRT – це найдешевший вид громадського транспорту для облаштування у місті. Але ці автобуси виглядають зовсім інакше, ніж київські маршрутки “Богдани”. Комфортабельні вагони BRT довжиною 18-24 метри, вміщують до 230 пасажирів та рухаються виділеною пріоритетною смугою. Перспектива маршрутних “Богданів” як морально застарілого, аварійного, некомфортного транспорту, що забруднює навколишнє середовище, – смітник.

Сучасний трамвай – це вагон довжиною 54-56 метрів, що рухається виділеним полотном з пріоритетом на всіх перехрестях

Доведеться пояснювати киянам, що таке швидкісний трамвай, каже Дмитро Беспалов, експерт у сфері транспортного моделювання, директор компанії “Про мобільність”: “Якщо на слові “трамвай” ви згадуєте Татру, яка їздить Подолом, гримить та іноді горить, то в європейському розумінні – це не трамвай. Сучасний трамвай – це вагон довжиною 54-56 метрів, що рухається виділеним полотном з пріоритетом на всіх перехрестях, інклюзивний і доступний для всіх груп населення. Можна називати його легким рейковим транспортом або наземним метро. А те, що їздить Подолом, – називайте це рейковим возом”.

План реалізації “Великого Транспортного Кола” коштуватиме Києву 48 мільярдів гривень. Але при цьому економія часу пасажирів громадського транспорту становитиме 4,9 мільярда гривень на рік

Прокладання виділених транспортних коридорів для BRT та LRT, згідно з концепцією “Великого Транспортного Кола”, супроводжуватиметься реконструкцією 125 кілометрів вулиць з перепрокладанням інженерних мереж. Окрім вирішення транспортних проблем, реалізація концепції дозволить знизити викиди CO2 на 73%, тобто на 53 тисячі тонн на рік.

“Як джерело фінансування пропонується не лише міський бюджет, а й державний, у тому числі в рамках програми “Велике Будівництво”, а також кредитні гроші, кошти приватних інвесторів”, – пояснює Олександр Рак, аналітик міських даних, фахівець в сфері планування міської мобільності та організації дорожнього руху та пасажирських перевезень.

До 2030 року Київ може посісти третє місце у світі за кількістю заторів на дорогах

Щоб плани ініціативної громадської групи здійснилися, необхідно внести зміни до чинного Генплану столиці та проєкту Генплану, провести переговори між міською владою та Кабінетом міністрів, МФО та приватними інвесторами, затвердити Дорожню карту поетапної реалізації та внести зміни до міських цільових програм і планів.

Автори концепції акцентують на тому, що плани з прокладання автобусних і трамвайних транспортних коридорів не є конкурентом розвитку метро. Метро залишається швидким та зручним видом транспорту, визнають експерти. Але воно не має бути монополістом у сфері громадських перевезень, адже вже не витримує навантаження. Ідеться про те, аби створити альтернативу.

Докладніше з аргументами авторів концепції та детальними розрахунками можна ознайомитись на відеопрезентації в YouTube.