Суспільство розуміє відбудову України як нові будівлі, але насправді це шанс на великі зміни у всіх напрямах. В архітектурному — відбудова надасть можливість впровадити інклюзивність у будівельні процеси на широкому рівні.
На її думку, інклюзивність може стати важливим компонентом у розвитку міст. Вона може бути інструментом, що виявляє прогалини в інфраструктурі й допомагає покращувати її, відповідно — ставати зручними й комфортними.
«Неможливо зробити простір кращим без думки тих, для кого це робиться. Впроваджувати інклюзивність — значить максимально залучати людей у соціум, підтримувати й не відмовляти у праві на комфортне життя. Це як знати людину трошки більше і демонструвати свої увагу і небайдужість», — підкреслює Кравченко.
Фото: з відкритих джерел
Також інклюзивність піднімає світовий статус міста і його економічний потенціал. Вже давно існує «інклюзивний туризм» — рекреаційний туризм для людей з інвалідністю. Глобально в цій сфері витрачається до 58 мільярдів доларів на подорожі щороку:
«Коли про людей з інвалідністю ретельно дбають і факт про це стає загальновідомим, не дивно, що мешканці інших країн хочуть оцінити цю турботу особисто, щоб потім скласти враження. Україна має всі шанси для того, щоб після перемоги по максимуму перетворити країну на дружнє до кожного середовище».
Але найголовніше: інклюзивність — не короткочасний тренд, а стала філософія, яка вчить людяності, емпатії, вміння прислухатися до проблем:
Нам треба вчитися слухати тих людей, яких архітектурний процес або ігнорував, або враховував їхню думку недостатньо повно
«Замість того, щоб подумати, як зробити життя людей з інвалідністю легшим, одразу висувається негуманне рішення запроторити їх кудись якомога далі від соціуму. Це багато говорить про нас як про суспільство. Тому нам конче треба вчитися інклюзивності. Вчитися слухати тих людей, яких архітектурний процес або ігнорував, або враховував їхню думку недостатньо повно. Маленькими кроками приходити до того, щоб бути світовим прикладом для інших».
Читайте також:
“Інклюзивність – це про нас і наше ставлення до інших людей” – Марша Рамруп