В Україні витратили майже один мільярд гривень на ремонт та будівництво памʼятників

В Україні за останні шість років витратили майже мільярд гривень на закупівлі повʼязані з памʼятниками у Prozorro.

Про це повідомляє проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine.

Найбільше коштів пішло на парки і сквери пам’яті — 500 млн грн. Найдорожчим проєктом був план реконструкції скверу на вул. Максима Кривоноса у Львові, в межах якого облаштували пам’ятник-меморіал з громадським простором для вшанування пам’яті героїв «Небесної Сотні» загальною вартістю в 18 млн гривень. 

Фото: Dozorro, сквер на вул. Максима Кривоноса у Львові

На ремонт і реконструкцію вже встановлених памʼятників витратили майже 490 млн грн. Найчастіше ремотували памʼятники присвячені подіям Другої світової війни та Тарасу Григоровичу Шевченку.

Так, у 2018 році у Святогірську витратили майже 350 тис грн на реставрацію 22-метрового конструктивістського памʼятника на честь більшовика Федора Сергеєва, відомого за прізвиськом “Артем”.

Фото: Відкриті джерела, памʼятник “Артем” у Святогірську

На нові пам’ятники витратили 51 млн грн. Здебільшого нові встановлювали для вшанування героїв Небесної сотні, АТО та іншим захисникам. Також часто облаштовували знаки, присвячені жертвам Голодомору, ліквідаторам аварії на ЧАЕС та жертвам цієї катастрофи, афганцям або воїнам-інтернаціоналістам.

У 2017 році в Бабиному Яру встановили памʼятник поетесі Олені Телізі на місці її розстрілу за 3,6 млн гривень. Скульптурну композицію у вигляді фігури Олени Теліги з книгою та двох гранітних стел з отвором і прорізами, які утворюють хрест, виготовили скульптори Олександр Рубан і Віктор Липовка.

Фото: Відкриті джерела, памʼятник Олені Телізі в Бабином Яру, Київ

Найменше коштів витратили на встановлення меморіальних дошок — 866 тис. грн. Найдорожча пам’ятна дошка з бронзи, яку прикріпили на фасаді адмінбудинку Верховної Ради України у 2017 році коштувала 143 тис гривень. 

Зображення: Transparancy International Ukraine

«Чим далі від початку декомунізації, тим частіше громади обирали зелені зони як інструмент меморіалізації й відходили від облаштування виключно вертикальних елементів. Такі рішення були більш притаманні обласним центрам і великим містам у регіонах», — відзначає журналістка проєкту DOZORRO TI Ukraine Дарина Синицька. 



 

Читайте також:

У Бориславі горів музей “Карпатська хата”, що був зведений без цвяхів в XIX столітті

Венеція допоможе Одесі у збереженні культурної спадщини

У Полтаві знесуть памʼятники Пушкіну і двом радянським генералам