Однак це число не вважають неймовірним, пояснює в інтерв’ю LB.ua директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. За її словами, активно оновлювати книжкові фонди почали у 2014-2020 роках. Лише за цей період було вилучено понад 63 мільйони книг.
Нині ж першими прибиратимуть видання зі санкційних списків, якщо за цей час досі якимось чином вони залишалися на полицях. Разом із цим активізують процес вилучення книг сучасних російських авторів, російських класиків, а також дитячих книг видавництв рф.
“Насамперед слід вилучати ті книжки, які були видані до 1991 року, навіть незалежно від мови видання, хоча бібліотекарі стверджують, що більшість з них видані російською”, – каже Олександра Коваль.
Олександра Коваль з вилученими книжками. Фото: LB.ua
Окрему увагу приділятимуть й українській літературі, яка прославляє комунізм чи соціалізм. Їй теж не місце на полицях бібліотек, зазначає директорка інституції.
Такі зміни стосуватимуться лише публічних бібліотек. Натомість в обласних універсальних, національних і бібліотеках Національної академії наук України, найімовірніше, незалежно від походження авторів чи змісту цих книг залишаться на своєму місці для дослідників.
Крім того, поки планують залишити на полицях російські переклади світової класики – їх не будуть прибирати до появи українських альтернатив. Це стосується також наукової і професійної літератури.
“Мені дуже сподобалася думка, висловлена істориком Ярославом Грицаком: можливо, російські книжки слід залишити в бібліотеках, але з помітками “Токсично!”. Я навіть збираюся пошукати грошей і партнерів на проведення такої масової акції: надрукувати яскраві наліпки з загрозливими позначками й написами: “Обережно! Токсично! Небезпечно для життя!””, – зазначила Олександра Коваль.
Читайте також
У Мінкульті рекомендували прибрати ім’я Чайковського з назви Київської консерваторії
Мінкульт запустив опитування щодо подальшої долі герба СРСР на щиті монумента “Батьківщина-Мати”
Петиція про демонтаж пам’ятника Катерині ІІ в Одесі отримала понад 50% необхідних голосів