На сьогодні за даними Міністерства культури зафіксовано щонайменше 550 епізодів воєнних злочинів російських військ проти культурної спадщини України. Поміж ушкоджених, зокрема:
- 171 об’єкт зі статусом пам’ятки;
- 146 об’єктів цінної історичної забудови;
- 58 пам’яток і творів мистецтва, які не перебувають на обліку як пам’ятки культурної спадщини (пам’ятники героям АТО, мозаїки, вітражі тощо);
- 44 музеї.
І цей перелік не є остаточним, оскільки військові дії все ще тривають, а дані з тимчасово окупованих території нині отримати неможливо. Експерти з різних країн світу представили план заходів, що сприятиме збереженню культурного надбання України та поділились власним досвідом відновлення міст після руйнувань внаслідок військових конфліктів.
План заходів щодо збереження культурної спадщини України
За словами експертів, наразі дуже важливо документувати наявні пам’ятки культури, створювати електронні каталоги та вносити всі дані в єдиний електронний реєстр. Окремо було наголошено на необхідності 3D-моделювання будівель, в чому допомагатиме ЮНЕСКО.
Утім, деякі організації вже суттєво заохочені в підтримці України в цьому напрямку. Так, ALIPH Foundation представив план дій щодо збереження української культурної спадщини, що включатиме:
- інвентаризацію та охоронні заходи;
- покращення та забезпечення безпеки сховищ для зберігання колекцій;
- евакуацію українських колекцій за кордон;
- 3D-документування пам‘яток;
- фінансову підтримку.
Будівля міської лікарні Лисичанська — унікальний зразок неоготичної архітектури початку XX століття. З 2010 року була покинутою. Навесні 2022 року знищена внаслідок обстрілу. Фото: Kladkov.ru. Фото надано Віталіем Матухно
Нині частину такої роботи вже було зроблено. Зокрема, для понад 160 музеїв, бібліотек та архівів було придбано обладнання для сховищ, засоби протипожежного захисту та матеріали для захисту дверей та вікон для підвищення безпеки.
Найцікавіше, що надсучасні інструменти також вже задіяні і закладають фундамент для майбутніх відновлювальних робіт. До прикладу, супутникові знімки вже сьогодні використовуються для моніторингу, аналізу і документування руйнувань, що в подальшому допоможе в реставрації таких об’єктів.
Історичний досвід відновлення
Низка польських міст були вщент зруйновані внаслідок Другої світової війни. В їхньому відновленні суттєво допомогли наявні креслення, що збереглися в архівах, та потужний запал громадської спільноти. Міський архітектор Ґданська Петр Лоренс та інші його колеги наголосили, що наразі окремо варто сконцентрувати зусилля на збереженні автентичних елементів зруйнованих пам’яток. Їх потрібно виміряти, зробити фотофіксацію і зберігати в спеціальних місцях.
Водночас, деякі польські міста залишились неушкодженими і збереження культурного надбання лише допомагає місту розвиватися. “Велика кількість збережених пам’яток архітектури дає поштовх для розвитку міста в сучасному світі: додає йому престижу, приваблює туристів, що призводить для подальшого економічного та соціального розвитку середовища”, – зазначила заступниця керівника Департаменту культури міста Кракова Катерина Піатроковська.
Президент Міжнародної організації “Спадщина миру” Ісбер Сабрін зазначив, що культурний опір в цьому контексті є вкрай важливим елементом не тільки для збереження національного надбання. “Це важливо для гідності, гордості та дає людям вижити в складні часи”, – підсумував експерт.
Текст: Кристина Бутко
Читайте також
У замку “Паланок” завершують встановлення тризуба замість угорського турула
Projector завдяки курсу “Київський модернізм” зібрав 114 тис. грн на відновлення культурних установ
“Шрами війни”. В історичному будинку Варшави під час реставрації зберегли сліди від обстрілів