Про це повідомляє Український міжнародний інститут відновлення.
Установа разом із Мінкультом започатковують системну розробку облікових документацій потенційно цінних пам’яток та внесення їх у реєстр об’єктів культурної спадщини для захисту від знесення та радикальної перебудови.
Зокрема до переліку потрапили:
- «Житловий будинок, 1899, в якому жили М.Анцифєров, О.Давидов, М.Пасiчник, С.Пекар, Перебував Г.Мачтет» на Десятинному провулку, 7.
- «Будинок-пам’ятка історії» на Музейному провулку, 8(8-А) у Печерському районі м. Києва
- «Житловий будинок, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини» на Прорізній, 23-А.
- «Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського» на Голосіївському проспекті, 3.
- «Будинок меблів» на бульварі М. Міхновського (кол. Дружби народів), 23.
“Сьогодні ми бачимо як бодай кожного місяця у процесі реконструкції зносяться історичні будівлі, яким не присвоєно статус пам’яток архітектури і це дійсно цінні приклади нашої культури, не надумані. Проблема полягає в тому, що громадськість дізнається про це тоді, коли вже почалися якісь руйнування, а органи охорони потім розводять руками”, – зазначають в Інституті відновлення.
Інститут робить це, аби показати “приклад для всіх тих організацій, які кваліфікаційно спроможні розробляти таку документацію, щоб вирішити не тільки питання цінних будівель, а й спірних”.
Читайте також:
Архітектори збирають підписи проти муралу на модерністському корпусі КПІ
У Києві планують знести 117-річну історичну будівлю на Татарці
Окупанти остаточно зруйнували першу Маріїнську жіночу гімназію в Маріуполі