Відкриття робить її найдавнішою відомою бібліотекою на Піренейському півострові та однією з найкраще збережених у Римській імперії. Про це йдеться у повідомленні на сайті університету Гранади.
Для ідентифікації простору науковці застосували метод “граматики форм” (shape grammar), який аналізує поєднання архітектурних елементів будівлі.
Дослідники з’ясували, що приміщення має характерні риси римських бібліотек: апсиду, прямокутні ніші для книжкових полиць, напівкруглі ніші, подіум і допоміжні кімнати, які, ймовірно, використовувалися для зберігання рукописів або роботи з ними. Саме така комбінація елементів дала змогу відкинути попередню версію про культове призначення споруди.
Мозаїка Вакха вілли Фуенте Аламо (вище) та саркофаг Declamatio Villares del Carril (нижче). Фотографія мозаїки: Антоніо Лопес Гарсія. Фотографії саркофага: Каталог Лорінгського музею
За словами авторів дослідження, бібліотека у Фуенте-Аламо є не лише найдавнішою на Піренейському півострові, а й найзахіднішою бібліотекою Римської імперії. Водночас її вважають найкраще збереженою приватною бібліотекою римського світу. Винятком залишається лише знаменита Вілла папірусів у Геркуланумі, де збереглися самі сувої, але не архітектура бібліотеки.
Дослідники також висунули гіпотезу про можливий зв’язок бібліотеки із саркофагом, знайденим у XIX столітті неподалік. Саркофаг, який нині зберігається в Музеї Малаги, прикрашений сценами читання та навчання, а одна із зображених постатей може бути власником вілли, хоча остаточно підтвердити це поки неможливо.
На думку авторів, запропонована методика допоможе точніше ідентифікувати призначення інших археологічних споруд, інтерпретація яких досі залишається дискусійною.
Читайте також:
У Португалії з’явився перший сертифікований терапевтичний ліс
В Італії засудили чоловіка, який збудував фальшивий “римський амфітеатр” і водив туди туристів