Урбан-бюро Big City Lab пояснює логіку безбар’єрних рішень

Розробники посібника «Альбом безбар'єрних рішень» та проєктувальники зустрілися у лекторії archimatika в рамках щотижневої «Архсереди», щоб обговорити якість міського середовища Києва та визначити способи, як зробити його комфортнішим.

Як розповіла Софія Брем, фахівчиня з доступності та архітекторка урбан-бюро Big City Lab, мета розроблення «Альбому безбар’єрних рішень» полягає насамперед у тому, аби простим та наочним чином пояснити всім, хто відповідає за створення міського середовища, чим продиктовані державні будівельні норми інклюзивності, чому їх треба дотримуватися та як необхідно їх доповнити.

Норми інклюзивності в Україні часто не виконуються, а замовники та виконавці не розуміють їхньої логіки. Джерело зображення Big City Lab

Часто замовники чи виконавці не розуміють, що стоїть за тим чи іншим пунктом ДБН, не знають, що таке універсальний дизайн, і чому за можливості краще надавати перевагу саме універсальним рішенням на старті проєктування, а не адаптувати середовище до потреб уразливих та маломобільних груп користувачів пізніше.

Універсальні рішення включають норми доступно­сті, але не обмежуються ними. Універсальний дизайн вигідно відрізняється від доступного (інклюзивного) тим, що він зручний для всіх людей, незалежно від їхнього віку, статури, особливостей сприйняття та фізичних можливостей. А доступність має на увазі адаптацію середовища до потреб окремих категорій людей. Тому дуже важливо одразу обирати універсальне рішення, наприклад, не добудовувати пандус до входу, а проєктувати вхідну зону без порогів і сходинок, або передбачити багаторівневу інформаційну стійку, а не прилаштовувати пізніше подіум або сходи для зручності дітей або невисоких дорослих. У завершеному середовищі доведеться вдаватися до адаптації, і це може обійтися дорожче, ніж універсальне рішення на старті.

 

«Альбом безбар’єрних рішень видано під егідою Міністерства розвитку громад та територій України. Те, наскільки швидко ці рішення будуть імплементовані в державні норми та реалізовані на практиці, зокрема, залежить від чиновників міністерства», – вважає Софія Брем.

У ході дискусії з’ясувалося, що багато правил універсального дизайну неочевидні навіть для архітекторів. Наприклад, не всі розуміють, як виділяти контрастним кольором перешкоди або небезпечні елементи на дитячих майданчиках, і при цьому уникати яскравого та строкатого дизайну. Софія Брем пояснює, що діти з розладами аутичного спектру погано сприймають яскравий хаос, а контраст можна забезпечити буквально за допомогою двох, максимум трьох відтінків. Такі елементи інфраструктурної інженерії як зливні ґрати, каналізаційні люки, болларди – теж мають виділятися, оскільки вони можуть призвести до травм пішохода, дитини на роликових ковзанах, людини на самокаті. Неочевидними для багатьох є такі обов’язкові правила як контрастне маркування скляних дверей, виділення перешкод, бар’єрів, сходів за допомогою використання різних матеріалів або кольору.

“Альбом безбар’єрних рішень” посібник не тільки для проектувальників, а й для широкої аудиторії. Джерело зображення Big City Lab

Як повідомила Софія Брем, урбан-бюро Big City Lab продовжує роботу над наступними розділами Альбому безбар’єрних рішень та доповнюватиме його, зокрема, прикладами із сучасної міжнародної практики.