Будівельний майданчик ЖК Sampo від DMZ та Archimatika розташовується у Кишиневі, на вʼїзді в місто з боку аеропорту “Кишинів”. Поруч знаходиться ботанічний сад і парк з озером.
“Це дуже відповідальна локація. Обʼєкт будується на вїʼзді в місто з боку аеропорту, неподалік модерністського ансамблю “Ворота Кишинева”. Наша будівля щодня зустрічатиме гостей міста. Оскільки перше враження впливає на подальше ставлення – враження має бути бездоганним”, – розповідає архітектор Артем Єсауленко.
Обʼєкт матиме традиційну для Archimatika структуру розімкнених кварталів з пішохідними дворами. Разом з використанням різновисоких обʼємів, прийом дозволяє створити силуетність забудови і, таким чином, полегшити візуальний образ.
Крім того, розімкнені квартали дозволяють збільшити кількість кутових квартир, кращих з точки зору інсоляції та освітлення. Також, за рахунок використання прийому вдалося збільшити кількість квартир з видом на ботанічний сад і озеро.
“Девелопмент Молдови зараз проходить період схожий на Київ нульових-десятих років. Платоспроможний попит сформувався, але якісно нова пропозиція на місцевому ринку ще не з’явилася.
Сучасна забудова Кишинева представлена переважно точковими висотними акцентами, багатоповерховими “пластинами” чи замкненими кварталами-колодязями. Україна цей етап частково пройшла і, сподіваємося, не повернеться до нього. Тепер ми хочемо поділитися своїм, понад 20-річним, досвідом реформації забудови у пострадянській країні”, – ділиться Микола Морозов, керівник креативного відділу Archimatika.
Це не перший раз, коли Archimatika залучають до реформації житла у країнах пострадянського простору. Нещодавно компанія публікувала свої напрацьовки для Єревана. Там архітектори розробляють мегапроєкт площею 50 гектарів на ділянці колишнього заводу “АрмЕлектроМаш”.
“Наша з замовником задача — принести в Молдову нову генерацію житла і замістити пострадянську парадигму. Особисто для нас це можливість принести свої цінності людиноцентричного простору на новий ринок.
Мабуть, одна з причин, чому наші сусіди дивляться саме в бік українського досвіду, полягає у тому, що ми вже маємо успішні реалізовані кейси європейських урбаністичних цінностей у пострадянському просторі. Якщо в Україні це реально – то реально і в Єревані, і в Кишиневі.
Ми прагнемо показати сучасну альтернативу радянській забудові і змінити уявлення мешканців Кишинева про якість життя та комфорт”. — підсумовує Дмитро Васильєв, СЕО і власник Archimatika.
Читайте також:
Новий паркінг і зелена зона: як у центрі Варшави ревіталізують площу Повстанців
Анджеліна Джолі перетворює легендарну студію Баскії і Воргола на артпростір


